Фортифікації та оборонні лінії по Дніпру: чи втримають ЗСУ наступ РФ на Херсонщині 

Володимир Сальдо, якого Кремль призначив керувати окупованою частиною Херсонщини, заявив, що просування армії РФ на Донеччині «позитивно вплине» на ситуацію на Херсонщині. Окупаційний чиновник вважає, що російські військові будуть просуватися і в цій області також.

Разом з цим речник оперативного угруповання військ «Таврія» Дмитро Лиховій повідомив, що російська армія відновлює інтенсивність штурмів на південному напрямку. За його словами, після відносно невеликої паузи у цьому регіоні активність російських військових поступово зростає до попередніх показників. Також на цьому напрямку збільшується кількість обстрілів з боку окупантів. Речник зазначив, що найбільше атакувальні дії противника зосереджені в районі плацдармів на лівому березі Дніпра – так званих «островів», які розташовані північніше населеного пункту Кринки. У цьому регіоні Сили оборони України відбивали спроби армії РФ просунутися з напрямку Козачих Лагерів, сказав речник в ефірі телемарафону.

Тож чи спостерігають жителі Херсонщини активізацію бойових дій, і як може розвиватися фронт на цьому напрямку? Про це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

Начальник Херсонської районної військової адміністрації Михайло Линецький запевнив «Новинам Приазов'я», що на Херсонщині побудовані надійні лінії оборони.

«Якщо в лютому 2022 року, дійсно, не існувало жодних фортифікаційних споруд ані на Лівобережжі, ані на правому берегу Херсонщини, була невелика чисельність підрозділів Сил оборони України, то сьогодні, після звільнення 2022 року правобережної частини Херсонщини, і місцева влада, і командування ЗСУ, приділяли постійну увагу саме побудові надійних ліній оборони та укріплень. Укріплення є як безпосередньо вздовж берегової лінії річки Дніпро й інших річок в басейні Дніпра, так є і друга, більш надійна лінія оборони, яка йде суцільно вздовж всіх населених пунктів, але на деякій відстані від узбережжя. Ці лінії завершено», – сказав він.

Зруйнований Антонівський міст на Херсонщині, 13 листопада 2022 року

Фортифікаційні споруди на правому березі Дніпра будувалися у першу чергу, розповів посадовець. За його словами, значна части земель замінована, щоб армія РФ не мала шансів на просування.

Крім того, на Херсонщині наразі достатнє військове угруповання, щоб протистояти можливим атакам, зазначив Линецький. За його словами, безпекова ситуація моніториться цілодобово.

«Можна говорити об'єктивно про достатню чисельність сил і засобів для того, щоб не допустити жодних серйозних активних наступальних дій з боку ворога на правобережжі Херсонського району на відміну від лютого-березня 2022 року, коли невелика кількість оборонців протистояла 40-тисячному угрупованню ворога, яке насувалось на Херсонщину, Миколаївщину з Криму. Безумовно, правий берег географічно більш високий, з нього кращий краєвид відкривається на Лівобережжя, що дозволяє нашим оборонцям ефективніше працювати. І форсування Дніпра, тим більше ми заходимо вже в осінньо-зимовий період, а це надскладна військова операція, яку ворогу точно не вдасться зробити, тому що ми віримо в Сили оборони, в кожного нашого воїна», – додав посадовець.

Начальник військової адміністрації Херсонського району додав, що російські військові продовжують «полювати» за цивільним населенням регіону і атакують його дронами. Посадовець закликав людей виїжджати із населених пунктів, розташованих поблизу Дніпра.

• Генеральний штаб Збройних сил України 6 вересня повідомив, що за попередню добу на Придніпровському напрямку окупанти зазнали поразки, тричі атакуючи оборонні рубежі українських підрозділів.

«Дистанційна війна»

Політолог із Херсону Володимир Молчанов розповів, що, за підрахунками даних з відкритих джерел, на лівобережній Херсонщині перебуває російське військове угруповання чисельністю близько 50 тисяч осіб.

Російські військові артилерійського з'єднання ВДВ угруповання військ «Днепр» ведуть обстріли з захопленої ними території

«Воно складається з групи «Днепр», командування якої сидить між Щасливцевим і Стрілковим або Чокраком на Арабатській стрілці. Воно складається безпосередньо на фронті, на Херсонщині, з чотирьох дивізій – це 70, 76, 104, 42, двох повітряно-десантних і двох мотострілкових. Крім того, є окремі бригади – 205 так званих «казаків» і 132 мотострілецька. Потім далі в дружньому резерві, в тилу стоять – бурятська 11 десантна і 126 колишня українська військова частина з окупованого Криму. І крім цих частин лінійних, є ще артилерійські частини, які, на відміну від цих лінійних, зайняті справою більш-менш. Справою, звичайно, дуже неприємною для нас – обстрілюють мирне населення, міста, села, стирають деякі з них з землі», – каже він.

Російська армія має перевагу у силах і засобах на південному напрямку, втім, на активний наступ навряд чи наважиться, вважає політолог.

«Крім цих двох категорій (групи військ) – дроноводів і артилеристів, решта вся поступово зменшується з тих причин, що обидві сторони все більше і більше переходять до дистанційної війни, до війни дронів, до війни артилерії, яка наводиться дронами. І це стало такою серйозною причиною для того, щоб ворожі війська деморалізувалися», – зауважив Молчанов.

З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.

«Нема кому наступати»

Виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці Дмитро Жмайло розповів «Новинам Приазов’я», що, попри активізацію штурмових дій на Херсонщині, російська армія наразі не має на цьому напрямку угруповання, яке могло б піти у наступ на правий берег Дніпра.

Дмитро Жмайло

«Якщо говорити глобально, в контексті всієї ситуації вздовж лінії фронту, якщо у нас середньодобовий показник складає приблизно 170 атак, то відповідна частка, яка припадає на Придніпровський напрямок, становить менше від 2%. Для порівняння, той же Куп’янський напрямок складає трошечки більше – 8%. Тому сказати чітко, що ворог на цьому напрямку активізувався з метою наступу на Правобережжя, як про це голосом заявляє той же Сальдо, ми сказати в принципі не можемо. В чому глобально може бути їхній задум? Їм би дуже хотілося захопити або взяти під контроль ті острови, які частково контролюються досі Силами оборони України, щоб не велося обстрілів, не було наших дронових атак, щоб захистити всю свою логістику, яку вони розгорнули саме на лівому березі Херсонщини», – пояснив експерт.

Він також нагадав, що саме з цих напрямків російське командування перекидало свої війська, які вже частково вирушили на Курщину.

ІПСО від Сальда

Заява Сальда про потенційний наступ російських військ на правобережну Херсонщину – це частина російської інформаційної психологічної операції (ІПСО), вважає експерт. Це робиться для того, щоб Сили оборони не стабілізували остаточно лінію фронту, а найголовніше – не вдалися до якихось контратакувальних дій, додав він.

Українські військовослужбовці на березі Дніпра на Херсонщині, 15 жовтня 2023 року

«Вони давлять на те, що відповідно на Покровському напрямку у нас найгарячіше і всі оперативні резерви, звісно ж, спрямовуємо туди. І вони можуть розраховувати на те, що якщо для нас так само важливий Покровський напрямок, то вони можуть робити так, щоб ми були змушені тримати тут все-таки більш якісь значні резерви. Але вони це роблять глобально, вздовж цієї лінії фронту, вони продовжують атаки для того, щоб ми менше оперативно могли всі ці резерви перекидати. Вони постійно шукають слабке місце, щоб досягти якогось серйозного прориву, але наразі цього не сталося», – наголосив він.

Жмайло зазначив, що російські військові мають наступальний потенціал, але виключно на обмеженій території.

• Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого 2022 року.
• В Росії заперечували, що ведуть проти України загарбницьку війну і назвали це «спеціальною операцію». Також російська влада заперечує, що скоює злочини проти цивільних жителів України.