Монголія може зазнати наслідків через офіційний візит Володимира Путіна, але ці наслідки не будуть «радикальними чи серйозними». Про це 3 вересня в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») сказав депутат Верховної Ради Олександр Мережко, який очолює парламентський комітет із питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва. За його словами, Україна має з цього приводу вести переговори з партнерами, бо дії Монголії – «удар не тільки по репутації Міжнародного кримінального суду, це удар і по міжнародному праву в цілому».
«Я бачив заяви голів комітетів деяких парламентів європейських країн. Вони говорили, що залишити не можна це питання безкарно, без жодних наслідків. Я впевнений що такі наслідки будуть. Разом із тим, я думаю що вони не будуть достатньо радикальними та серйозними для Монголії. Тому що західні країни враховуватимуть вразливість Монголії. Геополітично вона є між Росією та Китаєм, тому це дуже складна ситуація для Монголії», – сказав народний депутат.
Олександр Мережко вважає, що візит Путіна до Монголії був «ретельно спланованою провокацією», яка мала на меті «довести, показати світу, що він не боїться ордеру на арешт, який було видано Міжнародним кримінальним судом». За словами депутата, є кілька механізмів для притягнення Монголії до відповідальності, серед яких – переговори і переконання Монголії в тому, що вона порушила Римський статут, не затримавши Путіна. Якщо це не спрацює, існує варіант звернення до суду.
«Якщо це не вдається, то, якщо не помиляюсь, упродовж трьох місяців можна звернутись до асамблеї держав-членів. Наприкінці цього року відбудеться така асамблея, і Україна зможе порушувати це питання на такому майданчику. Там передбачений механізм юридичний, тобто можливо, якщо не спрацьовують ці механізми, звернутися до міжнародного суду», – розповів народний обранець.
Мережко вважає, що заяви з боку України були оперативними, однак безпосередній комунікації з Монголією на заваді стали певні чинники.
«Відповідна заява з боку МЗС була доволі оперативною. Справа в тому, що посол Монголії – він є послом за сумісництвом в Україні, а фізично він розташований у Варшаві, в Польщі. Тому тут і ще одна проблема, яка виникла. Я зустрічався з останнім послом Монголії, і він якраз збирався залишити країну, відбувалася зміна посла. Можливо, це завадило безпосередній комунікації. Але комунікація на різних напрямках, в різних вимірах відбувалася», – розповів Олександр Мережко.
Російський лідер Володимир Путін поїхав до Монголії з офіційним візитом на запрошення президента Ухнагійна Хурелсуха. Олександр Мережко стверджує, що Монголія могла так вчинити, піддавшись тиску з боку Кремля.
«Монголія зробила помилку, зробила це свідомо, коли запросила, і вона могла й не запрошувати Путіна. Я не знаю, чи був там тиск, напевно був з боку Кремля на Монголію, щоб реалізувати цю провокацію. Але вона піддалася цьому тиску і має відповідати за це», – розповів Мережко.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: У МЗС України відреагували на візит Путіна до МонголіїМонголія стала членом Міжнародного кримінального суду (МКС) у 2003 році. Згідно з установчим договором, Монголія зобовʼязана співпрацювати з судом, в тому числі заарештовувати і видавати будь-яких підозрюваних, які вʼїжджають на її територію.
Нинішня поїздка Путіна – перша до країни, яка ратифікувала Римський статут. Монголія це зробила в 2002 році, формально зобов’язавшись виконувати рішення Міжнародного кримінального суду.
У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт Путіна і дитячого омбудсмена РФ Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у скоєнні воєнних злочинів – насильницьких депортацій і переміщення населення, зокрема дітей, із окупованих територій України.