«Українська шмато!». Реакції на побиття таксиста-українця у Щецині. Чи зростає у Польщі рівень ксенофобії?

Бив у голову і вигукував ксенофобські образи. 7 жовтня у місті Щецин п’яний пасажир побив таксиста-українця. Відео нападу агресивного чоловіка з'явилася у соцмережах і викликало хвилю обурення. Про це вже написали писали польські і українські медіа, а один з юристів запропонував постраждалому свою допомогу. Також справу побиття українця взяв під контроль Центр моніторингу расистської та ксенофобської поведінки.

Чому виникають конфлікти на національному ґрунті? Хто і як роздмухує ненависть між поляками та українцями? Та як з цим боротися?

Радіо Свобода зібрало інформацію про інцидент і зібрало реакції експертів.

Була 10-та ранку коли Владислав приїхав на замовлення, яке отримав через додаток «Болт». За словами 29-річного таксиста, у авто сіло троє нетверезих пасажирів – двоє чоловіків і жінка. Пасажир, що сидів спереду хотів витягти з вуха Владислава навушник, але таксист відхилявся і не дав цього зробити.

«Потім жінка опустила вікно і намагалася закурити звичайну, навіть не електронну, цигарку. Я попросив цього не робити. Вона послухала. Приїхавши за адресою, жінка майже одразу вийшла, а чоловіки почали лаятися і сказали їхати далі, мовляв, вони платять гроші. Я сказав, що зателефоную до поліції, щоб вони виходили і що поїздка їхня безкоштовна, після цього відразу отримав удар у щелепу», – розповідає Радіо Свобода Владислав.

«Отримав удар у щелепу»

Далі були ще удари – і долонею, і кулаком, переважно по голові та обличчю.

Ще один пасажир, який сидів поруч на передньому сидінні, поспішив вийти.

Владислав каже, хотів забрати документи, ключі від авто і втекти, але побачив, що зупинився біля стовпчиків, відчинити свої двері не міг, тож вирішив від’їхати кілька метрів.

«Під час руху він продовжував мене бити, удари ставали сильнішими. Я врешті зупинився, забрав ключі, сумку, телефон і вибіг з машини. Він почав мене доганяти, але були люди і це його зупинило. Перехожі стали телефонувати в поліцію. Я теж викликав копів за допомогою додатку «Болт», там є можливість швидкого виклику».

За проїзд пасажири не заплатили – каже таксист.

Владислав розповідає, що поліція приїхала буквально за лічені хвилини і затримали нападника.

Владислав написав заяву в поліцію, каже, хоче, щоб того покарали за всією суворістю закону.

Оператор 112 (номер екстреної допомоги – ред.) також хтось викликав швидку.

«Лікарі мене перевірили і сказали, що все добре. Один з медиків, молодий чоловік мене запитав: «Чому пан не в Україні і не воює на війні?», – пригадує таксист.

Владислав живе у Польщі з 2017 року, має резидента ЄС, скоро планує подаватися на польське громадянство. Чоловік разом з родиною має невеликий бізнес. Таксувати почав з початку цього року. Каже, іноді трапляються конфліктні ситуації, але завжди їх вдавалося гасити.

«Річ не у побитті, бо таке могло б статися будь-де, будь-коли і будь з ким. Річ у тім, що він бив з особливою жорстокістю, саме через мою національність, кричав: «українська шмато!». Його не лякала навіть поліція. Саме тому я вирішив надати розголосу, аби ця особа відповіла за свої дії», – додає Владислав.

Таксувати він не перестав, але для самозахисту купив газовий балончик.

Що каже кримінальний кодекс?

Те, що скоїв пасажир підпадає як мінімум під дві статті кримінального кодексу Польщі – каже юрист Давід Денерт. Побачивши в соцмережах відео нападу на таксиста, він запропонував Владиславу свою допомогу.

«Клієнт образив особу, це 257 стаття, яка передбачає покарання до 3 років позбавлення волі. Наступна 119 стаття – застосування насилля або незаконної погрози щодо особи з приводу її національної належності. Тут термін покарання може бути від 3 місяців до 5 років. Також ми будемо вносити клопотання про ще одну статтю 174, це створення загрози для дорожнього руху, бо він бив таксиста під час руху. Покарання від 6 місяців до 8 років», – пояснює адвокат.

Давід Денерт – юрист

Давід недавно створив фундацію «Понад поділами» (Ponad podziałami), яка передусім надає допомогу жертвам, що зазнали нападів на національному ґрунті.

Юрист каже, кілька днів після нападу на Владислава, схожий злочин був скоєний проти таксиста-білоруса у Варшаві. Також пригадує випадок, який стався у вересні минулого року. Тоді у Гданську п’яний чоловік побив таксиста дізнавшись, що він українець. На думку юриста, якщо це тенденція, то це має насторожити.

«Останнім часом, на жаль, за моїми спостереженнями, побільшало таких випадків, коли поляки нападають на людей іншої національності. Мене це трохи дивує, бо є розголос цих нападів і розголос щодо покарання за такого типу напади. З чим це пов’язано? Думаю з поширенням проросійської пропаганди і наративів, які вкидають у суспільство. Це можна побачити хоча б на прикладі депутатів від «Конфедерації», які роблять собі передвиборчу кампанію. Пан Менцен (один з лідерів антиукраїнської партії «Конфедерація» – ред.) їздить під пам’ятник жертвам Волині, який був нещодавно збудований і там лякає українцями, розказує про їхню невдячність. Минулого тижня він їздив на польсько-білоруський кордон і там біля захисного паркану лякав біженцями. Все це діє на податливих на маніпуляцію людей. Також є низка інтернет-порталів, які лише займаються тим, що пишуть негативні речі про біженців, переважно вигадані», – каже Давід Денерт.

За підтримку, яку юрист надає українцям та білорусам, отримує чимало хейту у своїх соцмережах, але, каже, подяк усе ж більше, ніж погроз та образ.

«Ті, хто негативно налаштовані щодо біженців, пробують якось «відігратися» на мені, але таких токсичних людей я просто блокую», – додає юрист.

Польща тільки для поляків?

Напад на таксиста у Щецині однозначно має ксенофобський характер – каже керівник Центру моніторингу расистської та ксенофобської поведінки Конрад Дульковський, зокрема, з огляду на останні слова, які потрапили на відео.

«Нападник показав, про що йому так насправді йдеться, і кричав «Українська шмато». Напад на Сергія в Ґданську влітку минулого року теж був з таким самим мотивом. Тобто ці нападники трактують таксистів з України як когось слабшого, хто не зможе захиститися, когось, хто має обов’язок їм «служити». Вони вважають такого таксиста не як рівного собі, не як людину, яка надає послугу, а за когось гіршого від себе, зокрема, через походження людини», – каже Дульковський.

Конрад Дульковський, керівник Центру моніторингу расистської та ксенофобської поведінки

За словами експерта, якби водії були поляками, то нападники б не дозволили собі такої поведінки:

«Колись хтось гарно сказав, що поляки бояться Заходу і ненавидять Схід. Звичайно, не всі поляки. Я би це трохи перефразував, що поляки відчувають заздрість щодо Заходу і презирство щодо Сходу. Але це ми говоримо про таких примітивних людей, як ці нападники, вони вважають, що мають право вимагати більшого».

За неофіційною інформацією Центру моніторингу расистської та ксенофобської поведінки, чоловік який напав на Владислава, кільканадцять років відсидів у тюрмі за участь в організованій злочинній групі і вбивстві одного з щецинських мафіозних лідерів у 2001 році.

Щецинська поліція прийняла заяву Владислава – розповідає Конрад Дульковський і тепер має 30 днів на те, щоб вирішити, за якими статтями порушити провадження. У центрі сподіваються, що буде стаття про образу на національному ґрунті.

А от у справі таксиста Сергія з Гданська вже є вирок після апеляції. Кілька днів тому суд вирішив покарати надаників лише штрафом у розмірі 10 і 5 тисяч злотих.

«Це досить м’який вирок, бо ані суд, ані прокуратура не взяли до уваги ксенофобського аспекту. Нападників покарали лиша за порушення фізичної недоторканості, за погрози і образу, але не за образу на тлі національності. З одного боку їхні дії потрактували досить м’яко, але з іншого боку – дуже часто штраф для таких людей більш суворіше покарання, ніж обмеження свободи, виконання громадських робіт чи позбавлення волі. Але було б добре, щоб такі люди отримували і штраф, і позбавлення волі», – вважає Дульковський.

Антиукраїнські плакати на протесті фермерів неподалік Сейму, напис «Кінець українізації Польщі». Варшава, 6 березня 2024

Він зазначає, що нападів на іноземців побільшало. До Центру моніторингу расистської та ксенофобської поведінки надходить багато відео роликів, але якщо не вдається встановити жертву, якщо постраждалий не звертається в поліцію, то справа не може піти далі – каже експерт:

«Власне проблема в тому, що більшість постраждалих не пишуть заяви до поліції. Недавно у Жирардові банда расистів напала на хостел, де були іноземні працівники, побили грузина, українця, знищили хостел, і ніхто не зголосився до поліції. 70 людей просто наступного дня виїхали з того хостелу, бо відчували, що поліція їх не захищає. І так часто трапляється. Ми склали заяву до поліції про неналежне виконання їхніх обов'язків, бо вони мали пильнувати зграю тих громадських патрульних».

Про створення так званих громадських патрулів у кількох польських містах медіа почали писати у середині вересня. Молоді люди організовуються начебто для захисту місцевих від ймовірної загрози з боку мігрантів. Ці люди ходять групами, патрулюють місто, іноді доходить до бійок.

13 жовтня «Gazeta Wyborcza» опублікувала матеріал журналіста, який побував на таємному зібранні такого патруля. Серед іншого, члени групи говорили про необхідність закупити зброю.

«Ми повинні готуватися до релігійної війни, але спочатку треба розібратися з українцями. Вони не будуть з нами церемонитися, вони ось-ось захоплять наші бізнеси, потім проведуть політиків до Сейму. Вони вже гуртуються прости нас. Потрібно організувати зброю. Кожен нехай купить зброю на … (вказували на російський месенджер). Можна отримати з доставкою додому. Все анонімно», – цитує видання зміст таємної зустрічі.

На думку фахівця Центру моніторингу расистської та ксенофобської поведінки, створення таких патрулів – це велика небезпека.

«Це призведе до створення регулярних бойових груп, котрі будуть неконтрольовані. Те, що сталося в Жирардові показує, що це сидіння на пороховій бочці і забави з сірниками. Це такий собі мовчазний дозвіл крайнім правим, часто добре фізично підготовленим чоловікам, які брали участь у бійках на футбольних стадіонах, на те, щоб вони організовувалися і діяли на власний розсуд, керуючись мовою ненависті. За якусь мить можемо мати перший серйозний погром. Мені це нагадує певні історичні події, наприклад, єврейські погроми в 40-их роках в Польщі», – застерігає Дульковський.

На його думку, причин зростання ксенофобської поведінки і збільшення нападів на іноземців є кілька.

«Маємо щораз більшу групу мігрантів, отже потенційних жертв є щораз більше. Друга причина, це наростаючі ксенофобські наративи про те, що Польща – для поляків. Постійно працюють крайні праві групи, які розповсюджують риторику про те, що українці привілейовані в Польщі, що українці отримують не відомо які державні виплати, що українці мають доступ до лікарів без черг, що через українців поляки не можуть потрапити до лікаря. Але це не так, ще до повномасштабного вторгнення я пробував записатися до ортопеда і мені запропонували візит за 2 роки», – розповідає Конрад Дульковський.

Білборд з написом «Український геноцид на поляках 1039-1947. Памʼятаємо!», Варшава, липень, 2024

За словами експерта, громадські патрулі фактично теж використовують фейки і російську пропагандистську риторику:

«Нагнітається, що українці тут зроблять «другу Волинь», що кожна українська родина в Польщі має зброю або хоча б великий ніж. Звучить риторика про нацистську Україну, про євреїв, котрі захоплять Україну і виженуть звідти українців. Без сумніву, це діяльність російських служб, але це не означає, що в Польщі діють тисячі агентів впливу. Достатньо знайти групи «корисних ідіотів», які приймають всю цю пропаганду з антиукраїнським змістом за «чисту монету», розповсюджують її і лише спостерігають, як гарно вона розходиться по різних групах у соцмережах».

Крім громадських патрулів у Польщі є ще низка націоналістичних організацій, які теж сповідують ксенофобські та расистські погляди.

«Ми вже маємо проблему з групою так званих «Камратів» (Rodacy Kamraci – ультраправа польська політична партія, яку називають націоналістичною та неофашистьскою, заснована у 2023 році Войцехом Ольшанським - ред.). Це типово проросійська група. І вони не єдині, довкола них ще багато схожих осіб. Це такі примітивні особи, такі, як ці нападники на таксистів, вони піддатливі на наративи, пропагадну. Згідно з теорією ненависті Гордона Олпорта, на початку є мова ненависті, потім ізоляція певних суспільних груп, розповсюдження стереотипів щодо певних суспільних груп для того, аби потім можна було легко перейти від слів до діла, тобто до фізичних нападів. На жаль, вже маємо приклади таких фізичних атак, які підігріті пропагандою ненависті», – додає Дульковський.

На думку експерта, державні служби мали б реагувати на такі небезпечні сигнали, бодай би блокувати групи і профілі, які сіють ненависть:

«Ми з жахом спостерігаємо, як у соціальних мережах діє безліч груп, профілів, що розповсюджують такі наративи. І ніхто цього не блокує. Правду кажучи, прокуратура займається такими особами, і лідери такого хейту щораз частіше потрапляють до суду, але за останні 8 років, коли керувала попередня влада, нічого не робилося в тому напрямку. Вони вважали ці крайні праві групи своїми виборцями. І за ці 8 років лідери таких груп були недоторкані. Попередня влада заплющувала очі на ці наративи і ці люди почувалися безкарні, бо так воно і було. Ми складали безліч заяв до поліції і завжди це були відмови у порушенні справ».

У Центрі моніторигну расистської та ксенофобської поведінки кажуть, що будуть здійснювати юридичний нагляд за справою побиття Владислава зі Щецина.

Радіо Свобода звернулося до Міністерства внутрішніх справ Польщі з проханням прокоментувати діяльність громадських патрулів та надати статистику щодо скоєння злочинів на національному ґрунті. Утім відповіді поки що ми не отримали. Як тільки вона надійде, редакція її опублікує.

• За даними УВКБ ООН, у Польщі проживає нині близько мільйона українських біженців. На початку повномасштабного вторгнення країна відкрила свої кордони для мільйонів українців, які рятувалися від війни, чи залишаючись у Польщі, чи прямуючи далі, до країн ЄС. Польща була першою чи однією з перших європейських країн, які постачали ЗСУ нові типи військової техніки, тим самим розвіюючи побоювання чи небажання інших країн підтримувати Київ.
• Загальна допомога Польщі в 2022 році, включаючи підтримку українських біженців у Польщі, становила понад 2% її ВВП, або 56,6 млрд злотих, повідомляється у звіті Інституту Досліджень Світової Економіки в Кілі. Що стосується відсотка ВВП, то це був найбільший показник серед усіх країн, які допомагали Україні.
• 2 млрд євро Польща отримала від європейського Інвестбанку за договором надання позики польським містам та регіонам, які приймають українських біженців, повідомив у березні 2024 року прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.
• Ще 0,6 млрд євро отримала Польща від Єврокомісії в рамках виплати 3,5 млрд країнам-членам ЄС для допомоги тим регіонам, які підтримують українських біженців. За його словами, 2,3 млрд євро українські підприємці, які працюють у Польщі, у 2022-2023 роках сплатили податків і внесків на соціальне страхування в польський бюджет.