У Ґданську побили двох підлітків з України. Одна з постраждалих потрапила до лікарні із зламаною щелепою. Польська поліція уже затримала нападників.
Відео нападу на біженців з України у соцмережі опублікував Центр моніторингу расистської та ксенофобської поведінки 7 вересня. Сама ж подія сталася 4 вересня, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода у Польщі. Проєкт «Ти як?» публікує всі відомі на цей момент деталі нападу.
За інформацією неурядової організації, кілька 16-річних підлітків з України біля озера святкували початок навчального року, розмовляли і трохи співали українською. Саме звучання української мови, як стверджує Центр моніторингу расистської та ксенофобської поведінки, розлютило групу поляків, які відпочивала поруч.
Спочатку вони вигукували «забирайтеся геть, до себе в Україну», а потім одна полька, лаючись, накинулася на 16-річну українку і, як видно на відео, спочатку била руками, а потім нанесла удар коліном в обличчя. Коли на захист постраждалої став її 16-річний товариш, то його теж побили двоє чоловіків і поламали окуляри.
За інформацією центру моніторингу расистської та ксенофобської поведінки, потерпіла потрапила до лікарні із зламаною щелепою.
Нападників затримали
У цій справі місцева поліція вже затримала трьох агресивних нападників, вказується в повідомленні польських правоохоронців.
«Поліцейські затримали 26-річну жінку, яка безпричинно напала на 16-річну дівчину та пошкодила їй телефон. Також у цій справі затримано двох підозрюваних чоловіків, яким 28 і 43 роки. Двом нападникам вже висунули звинувачення. Злочини, які їм інкримінуються, мали хуліганський характер, і це призведе до більшої міри покарання», - написала місцева поліція у соцмережах.
Потенційне покарання, яке їм загрожує, від трьох до п'яти років в'язниці.
За рішенням прокуратури двоє підозрюваних перебувають під поліцейським наглядом, їм заборонено наближатися та контактувати з потерпілими та свідками.
Радіо Свобода поспілкувалася телефоном з родичами постраждалих, вони поки що відмовляються коментувати побиття. Відомо, що підлітки – біженці від розв'язаної Росією війни проти України, зокрема, 16-ти річна дівчина з Одещини. Після трьох днів у лікарні її вже відпустили додому.
Не перша агресія проти українців
Тиждень тому проєкт «Ти як?» уже повідомляв про агресію проти українських біженців у Польщі.
Тоді поляк накинувся на українку з дітьми з криками «Звалюй до себе». Чоловік називав їх «українським сміттям» і казав забиратися геть і нецензурно лаявся.
Агресивний випад в бік українки та двох її синів стався після того, як мʼяч, яким гралися діти, випадково влучив у собаку поляка.
Українська біженка зафільмувала агресивну поведінку поляка і хотіла написати заяву в поліцію.
Спершу їй там відмовили, тому біженка опублікувала відео у соцмережах.
Чимало поляків підтримали жінку в коментарях і запропонували допомогу. Жінці знайшли адвоката і навіть підтримали її фінансово.
Катерина самотужки виховує двох синів, молодший має інвалідність. Каже, найбільше їй прикро, що не змогла захистити своїх дітей від агресії і образ чоловіка. Після того, як випадок став резонансним, поліція взялася його розслідувати.
У серпні агресивний випадок проти українок стався й у Чехії. У місті Пласи невідомий чоловік напав на двох біженок. Одна з жінок розповіла, що він накинувся на них з кулаками після того, як дізнався, що вони з України. На інцидент вже відреагував міністр внутрішніх справ Чехії, засудивши напад.
«Я отримала три удари в обличчя. Потім він почав тягнути мене за волосся, щоб я встала. І після цього одразу ж накинувся на Лілію», – розповіла тоді біженка Тетяна чеському виданню Novinky. В її подруги Лілії після нападу було закривавлене обличчя.
- Загалом, за розрахунками аналітиків, улітку 2023 року за кордоном залишалося близько 5,6-6,7 мільйона українців. Це – майже на пів мільйона більше, ніж наприкінці 2022-го, зазначають експерти. На збільшення кількості біженців вплинули, зокрема, російські обстріли по енергосистемі України узимку, посилення атак на міста у травні та підрив Каховської ГЕС на початку червня.
- Найбільше біженців – це діти і жінки, найчастіше віком 35-49 років.
- За офіційною статистикою, близько половини з усіх українців проживає у двох країнах – Німеччині (27%) та Польщі (24%).
- Як уже раніше повідомляв проєкт Радіо Свобода «Ти як?», з початку повномасштабної війни найбільше українських біженців приймала Польща, однак вже у червні цього року розрахунки змінилися на користь Німеччини, за даними ООН. За даними Міжнародної організації з міграції, саме з Польщі найбільше біженців повертаються в Україну.
- 1 квітня українські біженці у Польщі, які мають вироблені польські ідентифікаційні коди щодо свого прибуття до Польщі після 24 лютого 2022 року (PESEL UKR) можуть подавати документи на дозвіл на тимчасове перебування (так звана «карта побиту»). Це передбачено змінами до закону «Про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території України», які було ухвалено в січні 2023 року.
- Ставлення до біженців від війни в Україні почала змінюватися, повідомляє Rzeczpospolita. Такі висновки останнього дослідження суспільного сприйняття українських біженців та мігрантів, проведеного наприкінці травня – на початку червня 2023 року дослідницькою лабораторією Варшавського університету та економіко-гуманітарною академією у Варшаві. Поляки все більше кажуть, що хотіли б зменшити обсяг допомоги, яку їхня країна надає українцям.
