Лише 53% поляків підтримують прийняття у Польщі українських біженців. Це – найнижчий показник з березня 2022 року. Тоді підтримка у прихистку втікачів від війни становила 94%. Про це йдеться у найновішому дослідженні CBOS (Центр дослідження громадської думки).
CBOS – це спеціалізований центр, який понад 30 років проводить репрезентативні щомісячні опитування польського суспільства з усіх важливих суспільно-політичних та економічних питань.
У 1997 році Сейм надав CBOS статус незалежної фундації та доручив проводити соціальні дослідження для суспільного використання. До Ради центру входять фахівці семи академічних інституцій, представники Сейму, Сенату, президента та прем'єра, які здійснюють нагляд за планами та якістю дослідницької роботи.
У вересневому опитуванні CBOS запитав поляків про їхнє ставлення до прийняття біженців з України, повернення українських чоловіків призовного віку на батьківщину, про перебіг війни в Україні, Курську операцію та загрозу застосування ядерної зброї Росією.
CВОS зазначає, що суттєве падіння підтримки у прихистку українських біженців почали фіксувати з весни 2023 року, і це було пов'язано з повідомленнями про так звану «зернову кризу». У березні 2022 року 3% респондентів виступали проти прийняття біженців з України, тоді як зараз такої думки дотримуються 40% опитаних. Про підтримку прийому українських біженців заявили 47% жінок проти 60% чоловіків.
За даними CBOS, прийняття біженців рідше підтримують праві – 53% проти 68% серед тих, хто декларує ліві погляди. Найбільше підтримують прийняття українців виборці правлячої коаліції: «Громадянська коаліція» (71% за прийняття, 25% – протилежної думки), «Лівиця» (81% – за, 18% – проти) та «Третій шлях» (72% – за і 27% – проти). На противагу цьому, прихильники опозиційних партій «Право і справедливість» (49% – за, 42% – проти) та «Конфедерація» (52% – за і 45% проти) більше розділилися в цьому питанні.
Центр дослідження громадської думки також запитав респондентів, чи повинна польська влада відправляти українських чоловіків призовного віку назад в Україну. Цю ідею підтримують дві третини поляків, а саме – 67%: 39% відповіли – «рішуче так» і 28% – «скоріше так», тоді як лише трохи більше однієї п'ятої респондентів, 22%, виступають проти: 16% опитаних відповіли – «скоріше ні», 6% – «рішуче ні».
Серед опитаних лише виборці «Лівиці» переважно виступають проти такого розвʼязання. Найбільше прихильників відправляти українських чоловіків додому є серед прибічників «Конфедерації», яка асоціюється з антиукраїнськими настроями.
Прогнози поляків щодо закінчення війни в Україні стають дедалі песимістичнішими. За даними CBOS, продовження боротьби Україною підтримують 46% респондентів. 39% опитаних висловилися за відновлення миру навіть ціною територіальних або політичних поступок з боку Києва.
За боротьбу без жодних поступок висловилися 52% чоловіків проти 41% жінок; 71% мешканців найбільших міст проти 35% у найменших містах; 51% з вищою освітою проти 35% з початковою або неповною середньою освітою; 71% з вищим доходом на душу населення проти 30% з найнижчим; 56% тих, хто сповідує ліві погляди, проти 47% правих або 27% серед тих, хто не визначився з політичними поглядами.
На думку 44% респондентів, Україні доведеться відмовитися від частини своєї території. 19% опитаних припускають відхід Росії з територій, окупованих з 2022 року, і 6% – з територій, окупованих з 2014 року.
Натомість 4% респондентів вважають, що Росія завоює всю Україну, а 27% не змогли дати відповідь.
За словами авторів дослідження, ці результати свідчать про те, що на думку поляків більше вплинули повідомлення про погіршення становища української армії на основних ділянках фронту протягом багатьох тижнів, ніж тріумфальні розповіді про Курську наступальну операцію.
До слова, 41% опитаних вважають, що в тривалій перспективі Курський наступ буде корисний для України, «важко сказати» – відповіли 32% респондентів, критично ставляться до Курської операції 27% поляків.
Також автори опитування запитали, що думають поляки про можливість застосування ядерної зброї Росією. Отож у вересні цього року 51% поляків побоювався, що Росія справді може застосувати ядерну зброю проти України, тоді як на початку війни такої ж думки дотримувалися 77% респондентів.
Опитування CBOS показує, що застосування ядерної зброї проти України частіше побоюються жінки (63% проти 37% серед чоловіків) та люди старшого віку (66% проти 31% у віковій групі 25-34 роки).
Опитування про ставлення поляків до українських біженців та війни в Україні було проведено з 12 до 22 вересня 2024 року серед 941 особи двома методами – телефонним та особистим опитуванням.
- За даними УВКБ ООН, у Польщі проживає нині близько мільйона українських біженців. На початку повномасштабного вторгнення країна відкрила свої кордони для мільйонів українців, які рятувалися від війни, чи залишаючись у Польщі, чи прямуючи далі, до країн ЄС. Польща була першою чи однією з перших європейських країн, які постачали ЗСУ нові типи військової техніки, тим самим розвіюючи побоювання чи небажання інших країн підтримувати Київ.
- Загальна допомога Польщі в 2022 році, включаючи підтримку українських біженців у Польщі, становила понад 2% її ВВП, або 56,6 млрд злотих, повідомляється у звіті Інституту Досліджень Світової Економіки в Кілі. Що стосується відсотка ВВП, то це був найбільший показник серед усіх країн, які допомагали Україні.
- 2 млрд євро Польща отримала від європейського Інвестбанку за договором надання позики польським містам та регіонам, які приймають українських біженців, повідомив у березні 2024 року прем'єр-міністр України Денис Шмигаль. Ще 0,6 млрд євро отримала Польща від Єврокомісії в рамках виплати 3,5 млрд країнам-членам ЄС для допомоги тим регіонам, які підтримують українських біженців.
- За його словами, 2,3 млрд євро українські підприємці, які працюють у Польщі, у 2022-2023 роках сплатили податків і внесків на соціальне страхування в польський бюджет.
Форум