Китайська компартія святкує сторіччя. Її вплив зростає?

Китай 1 липня відзначав 100-річчя своєї правлячої Комуністичної партії та низку економічних і політичних перемог, досягнутих завдяки її керівництву. Як здається Пекіну, авторитет китайської компартії на світовій арені зростає. Опитування у країнах, де Китай нарощує свій вплив, свідчать про зворотне.

Стоячи на площі Тяньаньмень в Пекіні біля Воріт Небесного Миру над портретом Мао Цзедуна, президент Китаю Сі Цзіньпін виступив перед великим скупченням людей з промовою, де він назвав заслугою партії виведення країни з бідності. Він зобов'язався розширити військові та політичні можливості впливу країни. При цьому він заявив, що епоха знущань над Китаєм «назавжди скінчилася».

«Ми не приймемо більше проповіді від тих, хто вважає, що має право нас повчати», – сказав Сі. «Ми ніколи не знущалися, не пригноблювали і не підпорядковували собі людей будь-якої іншої країни, і ніколи не будемо».

«Також ми ніколи не дозволимо нікому знущатися, гнобити чи підкоряти [Китай]. Той, хто спробує, опиниться на шляху зіткнення зі сталевою стіною, яку скували 1,4 мільярда людей».

Запальна риторика, яку зустріли бурхливими оплесками, припадає на час зростання китайського націоналізму, який дозволяє Пекіну зайняти більш напористу і помітну позицію у світових справах.

«Міжнародний вплив, привабливість та залучення комуністичної партії Китаю постійно зростають, ставлячи її на перше місце у світовій політиці», – заявив журналістам 28 червня Го Єчжоу, заступник керівника відділу зовнішніх зв'язків партії.

За останні 40 років у Китаї значно виріс рівень життя, що супроводжувалося зростанням міжнародного фінансового та політичного впливу.

Проте, хоча багато країн виграли від зростання Китаю, зазначають аналітики, у Пекіні також вбачають руйнівника демократії та порушника прав людини в країнах, на які він має економічний вплив.

Аналітики кажуть, що ця тенденція підкреслює дедалі більший контраст між репутацією Комуністичної партії Китаю вдома та тим, як її бачать за кордоном.

«У китайській дипломатії внутрішня політика завжди грає провідну роль, і велика частина поведінки Пекіна протягом останніх років спрямована на цю внутрішню аудиторію», – каже у розмові з Радіо Свобода Пітер Мартін, автор книжки «Цивільна армія Китаю: створення дипломатії войовничого вовка».

«Багато урядів стурбовані тим, що Китай намагається поширити свою модель по всьому світу, тому на міжнародному рівні Пекін і його компартія викликають більше занепокоєння зараз, ніж будь-коли з 1970-х років», – каже експерт.

«Вакцинна дипломатія»

У той час, як більша частина світу боролася з пандемією COVID-19, яка, ймовірно, виникла в центральному Китаї, Пекін напружував свої «геополітичні м'язи». Це призвело як до зростання напруги і до погіршення відносин у деяких частинах світу.

Опитування, опубліковане 30 червня, і проведене серед 17 розвинених країн Північної Америки, Європи та Азіатсько-Тихоокеанського регіону дослідницьким центром Pew, показало, що більшість країн бачать Китай у невигідному світлі, самого Сі «на рівні історичного мінімуму».

За останній рік Китай мав торгову суперечку з Австралією, військову сутичку з Індією вздовж їхнього спільного кордону та фактично взяв під контроль спірні частини Південно-Китайського моря.

Політика Китаю в його західній провінції Сіньцзян, де він створив систему таборів для інтернованих близько мільйона уйгурів, казахів та інших мусульманських меншин, також зашкодила його відносинам з багатьма країнами.

Хоча позиції Пекіна з урядами Центральної Азії залишаються сильними, перебування в табірних умовах споріднених національних меншин розпалили напруженість і посилили негативне сприйняття Китаю серед місцевого населення. Наприклад, у Казахстані вони призвели до протестів та пікетів. Тим часом уряд США та кілька західних парламентів назвали дії Китаю в Синьцзяні геноцидом.

Взаємні санкції з Європейським Союзом через Сіньцзян призвели до того, що блок у травні заморозив масштабну інвестиційну угоду між Брюсселем та Пекіном.

Китайська дипломатія «бойового вовка», яка отримала свою назву від націоналістичної китайської кінематографічної франшизи і посилається на бойовий тон, прийнятий дипломатами країни в інтернеті, також призвела до дипломатичних сутичок по всій Європі.

Звідусіль лунали звинувачення, що Пекін проводить «вакцинну дипломатію», коли він то дарував, то продавав дози вакцин проти COVID-19, намагаючись розширити китайський вплив та обміняти вакцини на політичні послуги.

Такі звинувачення з'явилися 24 червня, коли західні дипломати стверджували, що Пекін чинив тиск на Україну, щоб та відмовилася від спільного заклику до посиленого контролю над Синьцзяном. Як повідомлялося, Пекін погрожував затримати поставки вакцин. Влада Китаю заперечувала звинувачення.

«Ніяких змін у китайській дипломатії ми не побачимо», – вважає Мартін. «Пекін не виявляє ознак пом'якшення свого підходу до будь-якого питання, починаючи від екологічної політики і закінчуючи Сіньцзяном».

На що спрямовані китайські проєкти в інфраструктурі та освіті?

Незважаючи на нові міжнародні труднощі Китаю, Пекін все ще успішно розширює свій вплив у більшості країн світу, заявила Надже Ролланд, старший науковий співробітник Національного бюро азіатських досліджень і колишній радник з питань китайської стратегічної діяльності у міністерстві оборони Франції.

«Країни, що розвиваються, є величезною сферою, де Китай насправді намагається все більше і більше посилювати свій власний вплив і показує результати», – сказала вона у розмові з Радіо Свобода.

За останні роки Пекін розширив дипломатичні зв’язки в Африці, Євразії та Латинській Америці, підписавши угоди про технології та інфраструктуру під виглядом своєї багатомільярдної ініціативи «Один пояс, один шлях».

«Китай стає набагато активнішим, він намагається переформувати урядові системи країн», -– каже Ролланд. «Ще не все реалізується, але ми бачимо, як закладаються будівельні блоки на майбутнє».

Сі та президент Росії Володимир Путін обговорили своє зростаюче партнерство під час телеконференції 28 червня, на якій лідери двох країн продовжили Китайсько-російський договір про добросусідство та дружнє співробітництво ще на п'ять років.

У Сербії, яка є вирішальним центром для зростаючої присутності Пекіна на Балканах, китайські технології закріпилися за допомогою камер спостереження та проєкту «розумного міста», що включає збір, зберігання та управління даними. Проєкт вже працює в Белграді та планується розширення на Новий Сад.

Китайські компанії також почали поставляти технології спостереження та розпізнавання облич у Центральній Азії, де служби безпеки Казахстану, Киргизстану та Узбекистану протягом останніх років підписали відповідні угоди.

Системи офіційно продаються як моніторинг дорожнього руху та громадян, але використання цієї технології викликає етичні проблеми та проблеми захисту прав людини. Вони вже широко розповсюджені по всьому Китаю, в тому числі як частина великої системи спостереження в Синьцзяні, де вона орієнтується на уйгурів.

В інших країнах Китай цілиться на освіту. Три сербські університети підписали угоду про співпрацю з Університетом Цзяо Тун, відкриваючи двері для поглиблення довгострокових культурних зв'язків.

Запланований університетський проєкт у Будапешті з Шанхайським університетом ім. Фудана зазнав критики в Угорщині за використання коштів платників податків, але університет стане важливою віхою як перший китайський університет в ЄС.

«Це наступний крок для такої держави, як Китай, яка піднялася на новий рівень», – каже Ролланд. «Пекін хоче, щоб інші країни стали сприйнятливими до його принципів і цінностей».