Уйгури та інші етнічні групи, переважно мусульмани, у північнозахідному регіоні Китаю Сіньцзяні стикаються з «систематичними, організованими державою масовими ув’язненнями, тортурами та переслідуваннями», що дорівнює злочинам проти людяності – про це йдеться в звіті організації Amnesty International, оприлюдненому 10 червня.
У цьому документі базована в Лондоні правозахисна установа детально описує «крайні радикальні заходи, до яких вдається китайська влада з 2017 року для фактичного викорінення релігійних традицій, культурної практики та місцевих мов» мусульманських за вірою національних груп регіону – уйгурів, казахів, хуей, киргизів і таджиків.
За формулюванням авторів звіту, метою є примусове насадження «нерелігійної, однорідної китайської нації та ідеалів Комуністичної партії».
Читайте також: Орбан пообіцяв референдум щодо будівництва в Будапешті китайського університету
За висновками правозахисників, під приводом боротьби з «тероризмом» китайська влада застосувала щодо сотень тисяч чоловіків і жінок мусульманських меншин «масове інтернування й тортурв», а щодо мільйонів інших – «систематизований масовий нагляд».
Генеральна секретарка Amnesty International Аньєс Калламар назвала дії Пекіну в Сіньцзяні «антиутопічною пекельною картиною приголомшливого масштабу».
У звіті під назвою «Наче вороги на війні: масове інтернування, катування та переслідування мусульман Китаю в Сіньцзяні» Amnesty International оприлюднила свідчення понад 50 осіб, яких утримували у так званих «центрах перетворення через освіту».
Організація заявила, що всіх колишніх інтернованих затримали, як видається, за легальну поведінку, наприклад, за зберігання зображень на релігійну тематику або спілкування з кимось за кордоном.
Більшість із них були вперше допитані у відділеннях поліції, де їх «часто допитували в «тигрових кріслах» – сталевих кріслах із закріпленими кільцями для ніг і наручниках, які стримують тіло у болісних позиціях».
Читайте також: Білий дім заперечив обговорення бойкоту Олімпіади в Пекіні
Згідно зі звітом, у таборах утримувані страждають від побиттів, недосипання й надмірної кількості людей у камерах.
При цьому інтерновані, за свідченнями, «не мали приватного життя та особистого простору, зазнавали суворих покарань, якщо відповідали тюремним наглядачам чи іншим чиновникам рідною мовою, а не китайською». Їм також забороняли практикувати свою релігію й традиції.
Після звільнення з табору колишні інтерновані перебували під «майже постійним електронним і особистим наглядом» протягом принаймні декількох місяців, і їхня свобода пересування була «значно обмежена».
Активісти й експерти ООН з прав людини заявляють, що принаймні 1 мільйон уйгурів та інших переважно мусульманських меншин утримуються в таборах у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі Китаю. Владу цього регіону також звинувачують у примусовій стерилізації жінок і використанні примусової праці.
Активісти і деякі західні політики звинувачують Китай у застосуванні тортур, примусової праці і стерилізації щодо уйгурів. Китай неодноразово заперечував усі звинувачення у порушеннях і заявляв, що його табори пропонують професійне навчання і необхідні для «боротьби з екстремізмом». А критику щодо порушення прав людини Китай відкидає у принципі.
