Росія застосовує в Україні втричі більше артилерійських установок, ніж це було у 2022 році, розповів Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський в інтерв'ю The Guardian. Водночас, за даними Oryx, в Україні вже знищено понад 1500 російських гармат ствольної артилерії та РСЗВ. І щодня український Генштаб звітує про збільшення цих втрат. Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) спостерігали за відповідною роботою ЗСУ під час бойового чергування екіпажу розвідувального БПЛА 148-ї окремої артилерійської бригади ЗСУ.
На світанку екіпаж безпілотника EOS готується злітати. Сьогодні перша планова ціль – російська гармата Д-30, розташована в одній із посадок неподалік лінії зіткнення. Її виявили напередодні.
Пілот БПЛА EOS Михайло перевіряє борт, за кілька хвилин буде зліт
Напруга в польоті відчувається фактично одразу.
«Давлять жорстко. Дуже сильно», – коментує політ військовослужбовець ЗСУ Михайло.
Пошкоджена 100% і точно працювати не будевійськовослужбовець ЗСУ Михайло
Російські комплекси радіоелектронної боротьби (РЕБ) намагаються заглушити сигнал і безпілотник раз по раз перемикається з одного каналу зв'язку на інший.
Читайте також: РЕБ vs FPV: що відбувається у «війні частот» на фронті та як Україні рятувати техніку і військових
Зрештою це дозволяє долетіти до цілі, EOS зависає над нею і розпочинається коригування української артилерії. Перший снаряд трохи не долетів до російської гармати, другий – перелетів.
Під накриттям розташована російська гармата, по якій працювали українські артилеристи
«На третій постріл ми влучили по накриттю. Накриття пошкодилося. Потім хлопці працювали далі і, я думаю, що [гармата] пошкоджена 100%. І зараз точно працювати не буде», – задоволений результатом Михайло.
Пілот повертає безпілотник «додому», але дорогою екіпаж отримав завдання провести дорозвідку ще двох ймовірних цілей. Біля посадок помічають характерні сліди на дорозі та щось замасковане.
«Це я давав координати вогневих гармат, скоріш за все, накрита гармата», – чути на зв'язку голос командира зі спостережного пункту.
Під накриттям знаходиться російська гармата, по якій працювали українські артилеристи
Працювати по нових цілях будуть наступного польоту, а зараз закінчується заряд батареї. Екіпажу залишається найскладніше – посадити борт. Та недалеко від укриття, звідки керують польотом, саме опинився російський розвідувальний БПЛА, тому доводиться ще покружляти в небі.
Якщо спалять позицію, будуть сюди прильоти
«Літають вони часто. Якщо «спалять» позицію, будуть сюди «прильоти». Треба бути дуже обережним. Швидко прилетів, сів, замаскував», – каже оператор БПЛА Олександр.
Читайте також: Підбитий «Лелека» 3-ї штурмової повернувся: як відбувається війна БПЛА на Харківщині
Під час посадки, коли російський дрон-розвідник вже далеко, завдання оператора побачити EOS на власні очі: тоді вже можна переходити на ручне управління. Михайло, який в цей момент керує «пташкою» за допомогою джойстика, каже, що це найбільш напружений момент.
Олександр вдивляється в небо і намагається побачити безпілотник
Крок вправо, крок вліво – «пташка» може розбитися
«Вона в нас делікатна така леді, під час посадки у разі найменшого пориву вітру ти просто нічого уже зробити не можеш. Крок вправо, крок вліво – все, «пташка» може розбитися, пошкодити якісь деталі», – розповідає Михайло.
Він задоволений польотами – каже, що EOS приніс і принесе ще багато користі. Пріоритет для екіпажу – пошук та знищення російської артилерії. Михайло найбільше запам'ятав свій перший бойовий виліт.
«Ми тільки-тільки приїхали з навчання – нам сказали на зліт. Підготувалися, прилетіли на місце призначення, виявили гармату. Наша артилерія почала працювати. Я так розумію, що навколо неї було ще дуже багато БК (боєкомплекту – ред.). Коли гармата вибухнула, почало все вибухати, такий феєрверк був, феєрично просто», – пригадує пілот.
EOS перед посадкою
Сьогодні ж через посилення вітру робота завершується. Але після польоту екіпажу не до відпочинку: потрібно ще зробити звіт, зарядити батареї, а потім постійно бути на зв'язку у бойовій готовності.
«Поки не літаємо, то ми по черзі по кілька годин чергуємо», – розповідає зв'язківець Віктор, який з-поміж іншого відповідає за координацію з іншими підрозділами.
Коли EOS на землі, роботу виконують більш стійкі до вітру безпілотники.
Щоб опанувати естонський БПЛА, екіпаж проходив підготовку близько місяця на полігоні. Проте, кажуть військові, на лінії фронту – це свого роду ще одне навчання, зокрема через велике придушення засобами РЕБ з російського боку. Однак за майже рік на передовій і до цих нюансів бойової робити, переконують, змогли пристосуватися.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Микола Бєлєсков про стратегію перемоги у війні, можливості Росії наступати і наступ ЗСУ в 2024 році ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Підбитий «Лелека» 3-ї штурмової повернувся: як відбувається війна БПЛА на Харківщині ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Всі кричать Bradley! Треба гаситися»: російські полонені розповіли, як їх відправляють на штурмПовномасштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.