«Почалася битва мостів», в основі якої – «політичні фактори». Захід про розвиток подій на Курщині

ЗСУ розбили всі мости через Сейм у Курській області. 16 серпня – перший, а 19-го стало відомо, що українські військові знищили третій і останній стаціонарний міст через річку Сейм у Глушківському районі, це біля села Кариж. Підрив мосту підтвердила і Москва. За словами російських силовиків, руйнування цього мосту відрізало частину Глушківського району.

Аналітики кажуть, що знищення мостів через Сейм має вирішальне значення для України, ускладнюючи для Москви постачання її військ на південь від річки. Що кажуть на Заході, думки зібрав Голос Америки.

Пошкоджений міст через річку Сейм у районі Глушково, 16 серпня 2024 року

Атаковані Україною мости є єдиним шляхом поставок та відступу, і тепер російські війська ризикують потрапити в оточення між річкою та кордоном України, повідомляє The New York Times з посиланням на українських аналітиків.

А колишній командувач Сухопутних сил США в Європі Бен Годжес, реагуючи на повідомлення про удар по третьому мосту, закликав Захід менше втручатись в дії Збройних сил України і надати зброю ЗСУ.

Бен Годжес, колишній командувач Сухопутних сил США в Європі

В дописі із зображенням пошкодженого мосту Годжес зазначив: «Це має бути депресивно для тих, хто пророкує приреченість і постійно критикує планування та виконання ЗСУ».

«Битвою мостів» назвав дії ЗСУ оглядач британського видання SkyNews проф. Майкл Кларк. «Як видається, почалася битва мостів», – зазначає аналітик, вказуючи, що після нападів ЗСУ Росія має лише понтонну переправу для перекидання військ. Понтонна переправа має недоліки, адже її пропускна здатність обмежена, а сама вона є гарною ціллю для українських військ, зауважує дослідник.

Аналітики на Заході розмірковують щодо того, якими є цілі Курської операції і як відповість Путін.

Очільник Росії Володимир Путін. Кремль, 31 липня 2024 року

Кларк скептично поставився до заяви президента України Володимира Зеленського, що метою Курської операції для ЗСУ є створити буферну зону. «Буферна зона, яка наразі є, завдовжки 30 миль вздовж кордону у 1200 миль в цьому плані не має сенсу», – каже британський аналітик.

Своїми діями Україна демонструє, що ця операція не є просто рейдом, а просування триватиме, стверджує Кларк.

Теперішня ситуація є новою, каже і австралійський генерал у відставці Мік Раян. «Вперше обидві сторони одночасно ведуть масштабні кампанії із застосуванням великої кількості живої сили (особливо росіяни), боєприпасів, засобів підтримки, таких як електронні засоби ведення війни, дрони, логістика та ППО», – пише Раян в серії твітів, аналізуючи просування українського війська на курському напрямку, а також тиск Росії на Донбасі.

Мік Раян, генерал-майор австралійської армії у відставці, аналітик вашингтонського Центру стратегічних і міжнародних досліджень

Те, яка кампанія отримає більше ресурсів та уваги визначать не військові чи стратегічні, а політичні міркування, каже Раян. Він перераховує фактори, які, на його думку, впливатимуть на рішення Зеленського: територія втрачена на Донбасі, втрати в Курській операції, можливість використати українські сили для наступу в інших регіонах, реакція союзників.

Путін же обере стратегію, щоб утримати владу, переконаний Раян. «Путін повинен буде вирішити, що небезпечніше для його режиму – швидко не повернути контроль над російською територією чи відступити від Покровська та Торецька в 2024», – пише аналітик.

6 серпня Україна розпочала раптовий наступ у Курській області Росії. ЗСУ заявляють про контроль над десятками населених пунктів, серед них – райцентр Суджа. Російська влада таку інформацію або заперечує, або не коментує. Проте у Курській області оголосили режим надзвичайної ситуації федерального масштабу. З регіону вже евакуювали понад 120 тисяч людей.