/images/photo/small_arrow_blue.gif ДОВІДКА. Програми партій – Освіта --> /article/2007/09/5777097a-b5eb-4e99-8fa3-ae28e27df69d.html
/images/photo/small_arrow_blue.gif Фотогалерея. Свобода обирати: як вчитися --> javascript:OpenWin(
Третина українців має вищу освіту. Мається на увазі як закінчена вища освіта, так і незакінчена. До першої категорії освічених експерти відносять тринадцять відсотків людей, а до другої – вісімнадцять. Водночас значна частина українців скаржиться на неможливість гідного навчання. Наскільки доступна вища освіта в Україні та якою є її якість? Чи може щось змінитися у ній після виборів – наскільки реальні обіцянки політиків?
ГЛАС НАРОДУ: |
- Навчаюся для себе і для кар''єри. |
- Для себе пішов здобувати вищу освіту - щоб досягнути успіхів у житті. |
- Хочу стати медиком - в мене батьки лікарі. Завдяки їм у мене і виникла така мрія. А заради великих грошей у цій галузі навчатися марно. |
- Вища освіта потрібна передусім не державі, не батькам, а самому студентові - щоб він розвивався, як особистість. |
- Навчаюся для себе, для свого майбутнього, для фінансової незалежності, для дітей, котрі в мене пізніше будуть. |
ЗАВДЯКИ ЗНАННЯМ ЧИ РОЗМІРУ БАТЬКІВСЬКОГО ГАМАНЦЯ?
Як не змажешь, не поїдешь... |
(RadioSvoboda.Ua) |
**************************************************
Наталка Коваленко: Ольга, Аліна та Марина мріяли вступити до одного з найпрестижніших вузів в Україна. І заздалегідь оцінювали свої шанси та можливості, аналізували досвід своїх знайомих, котрим пощастило стати студентами. Ольга: “Моя старша сестра навчалася в інституті, поступивши туди завдяки зв’язкам батьків. Я це роблю таким же чином”. Аліна: “Всі ми так сюди поступаємо. У відкриту ніхто не говорить про хабарі, але все це існує й усі знають, що завдяки винятково своїм силам до інституту вступає дуже мала частина абітурієнтів. Це або діти-сироти, або діти з інтернатів, або медалісти (і то не всі)”. Марина: “Можливо, платили і за мене, але я цього не знаю. І я від самого початку була щиро впевнена, що вступаю абсолютно своїми силами”.
Наталка Коваленко: Поспілкувавшись зі студентами, можна дійти висновку, що лише невеликий відсоток потрапляє до вузу завдяки власним знанням та зусиллям, а не розміру батьківського гаманця.
**************************************************
Більше половини із майже півмільйона українських старшокласників припускають, що будуть змушені заплатити хабара за вступ до вищого навчального закладу. Таких висновків дійшли дослідники Центру "Стратогема". Студент Василь із Києва відверто зізнається – він підношення давав. Яким би ти не був талановитим, розумним і наполегливим студентом, без цього диплома не отримаєш, стверджує він. Хоча при цьому хабар не є гарантією виконання прохання: “Тобі або прямо кажуть, що треба дати гроші, або натякають на це. І гроші платять. На людей, які здатні вплинути на твій вступ до університету, або допомогти скласти іспит під час сесії, можуть вийти через знайомих. Хоча гарантій тут стовідсоткових бути не може. Аякже - це ж усе робиться, звичайно, неофіційно і протизаконно. І якщо тебе “кинуть”, ти ні до кого звернутися не зможеш. Нарікай лише на себе”.
ТЕСТОМ – ПО ХАБАРУ
Якщо не панацеєю, то бодай дієвим кроком у боротьбі з підкупом в освіті може бути тестування. І частину українських потенційних студентів тестували. При цьому, як запевняє міністр освіти і водночас одних із лідерів соціалістів Станіслав Ніколаєнко, всі охочі вступати до вузу мають рівні можливості:
“Тести визначають самі університети. Щоб не було, скажімо, ручного режиму, щоб не було впливу тих чи інших осіб на оцінку, на якість. Щоб мінімізувати, повністю знищити корупцію”.
Станіслав Ніколаєнко також наполягає – за роки його перебування в міністерстві рівень корупції в навчальних закладах знизився з 23% до 9%. Станіслав Ніколаєнко – у програмі “Дійова особа” – спільному проекті Радіо “Свобода” та “Нашого радіо”:
Станіслав Ніколаєнко: “У нас корумпована освіта? Є моменти, але давайте будемо платить нормально зарплату і вимагати тоді”.
“Є Інститут соціальних досліджень в Академії педагогічних наук, який очолює фахівець відомий Слісаренко. І вони створили ці вчені методики. Вони на виборах теж давали прогнози і попали з точністю до десятих навіть. І вони зробили нам у Києві, Харкові, Одесі, Львові, і в Донецьку, по-моєму, дослідження. Коли там були, скажімо, діти, які на першому курсі сказали: “Я поступав по дзвінку”, той сказав: “За мене хтось намагався заплатити”. Це було також оприлюднено у ЗМІ. Я почув із ЗМІ, потім до мене дійшли ці дослідження. До речі, Ви зверніть увагу: ось Президент заявив, що у нас корумпована освіта. Є моменти, але давайте будемо платить нормально зарплату і вимагати тоді. Але це дослідження показало, що освіта вітчизняна на третьому місці знаходиться за довірою до суспільних інститутів, органів влади після релігії і Збройних Сил”.
Натомість скептики проведення тестування стверджують – українські школи не готові до такого кроку. Людмила Гавриш, заступник директора однієї із шкіл на Полтавщині:
“Уявіть собі – дитина із села, яка, можливо, вдома не має комп’ютера, а в школі – лише уроки інформатики і один-єдиний комп’ютер на всіх учнів. І от садовити її зараз тестуватися? Це – страшний тест на дитину!”
ЧИ РЕАЛЬНІ ПРОПОЗИЦІЇ ПОЛІТИКІВ?
Освіта – одна зі сфер життя, в якій політики не шкодують обіцянок перед виборами. Що пропонують фаворити виборчої кампанії для доступності, престижності української освіти? Одна з найсвіжіших пропозицій щодо освіти належить Президентові України, почесному голові партії “Наша Україна”, Вікторові Ющенку. Мінімальна зарплата з наступного року не менше п’ятисот гривень, запровадження в тому ж таки дві тисячі восьмому Єдиної тарифної сітки оплати праці. Ющенко сподівається, що завдяки цьому вдасться підвищити доходи освітян більш, ніж на третину.
Блок Юлії Тимошенко у своїй передвиборній програмі теж пропонує нововведення в освіті для її доступності. Від народження та до завершення навчання для всіх закладів, незалежно від того приватні вони чи державні, БЮТ хоче встановити єдину вартість послуг. Потім, зважаючи на рівень заможності родини, ці послуги оплачує або сама сім’я, або держава та родина разом, або тільки держава, якщо у батьків немає грошей, або дитина сирота.
А наскільки підготовлених фахівців випускають українські вищі навчальні заклади зараз, як державні, так і приватні? Киянин Ігор уже не один рік шукає кадри для роботодавців. Він читав резюме, спілкувався, оцінював рівень виучки людей, котрі можуть похвалитися наявністю диплома про вищу освіту:
“Рівень підготовки фахівців у більшості випадків відповідає отриманим ними дипломам. Крім, зрозуміло, тих випадків, коли цей документ просто купують або одержують його тільки для “галочки”. Інша справа – наскільки глибоко людина знає те, чому її навчали?!”
У Партії регіонів – свої пропозиції щодо доступнішої освіти. Мінімум половина місць у вузах повинна бути бюджетними. Також партія прем’єра Віктора Януковича гарантує виплату стипендій студентам вузів першого-другого ступеню акредитації з початку наступного року – 200 грн., з осені – 400. Третього-четвертого ступеню – спершу 300 грн., потім – понад 500. Говорячи про “освітянські” пропозиції різних політичних сил, академік Національної Академії Наук України Мирослав Попович констатує – самі по собі гроші не вирішують всіх проблем студентів та викладачів. Він висловлює свій погляд що варто зробити, аби якісна освіта справді стала реальністю:
“Якщо всі, зібрані з податків, гроші, йтимуть вгору і їх знову розподілятиме центр на місця, то все одно ніколи не встежиш. І школи та вищі навчальні закладі будуть у нестерпному матеріальному становищі. Крім того, це має бути певна система цінностей зверху-донизу. Орієнтована на високу освіту. І от що відбуватиметься з цим – вкрито невідомістю”.
Матеріали до теми:
Дійова особа: Міністр освіти Станіслав Ніколаєнко. "Корупція у вузах: чи допомагає система тестів? Чи з’являться в школах «комп’ютери за 100 доларів»?" У 12-ти вищих навчальних закладах Дніпропетровська стартував проект проти хабарництва в освіті під гаслом «Останній хабар» Монополія на освіту – приватні школи через підвищення комунальних тарифів під загрозою банкрутства Освіта - Понеділок, 27 серпня 2007 Гроші на школу. За підрахунками батьків, «екіпірувати» школяра до навчального закладу стало дорожче на 20 відсотків, аніж торік