Валентина Одарченко Рівне, 9 травня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Пам’ятні знаки волинським чехам, загиблим під час Другої світової війни, і холмщакам, загиблим і депортованим із території Польщі, відкрили сьогодні у Рівному.
Меморіал чехам, загиблим у роки Другої світової війни
Чехословацька громада легіонерів подбала про пам’ять своїх співвітчизників – створила знак із гербом своєї країни у вигляді розгорнутої книги, на сторінках якої викарбувані імена кількох десятків волинських чехів – бійців армії Свободи, котрі загинули під час боїв із нацистами під Рівним.
Про це повідомив гість свята – Голова Сенату парламенту Чеської Республіки Пршемисл Соботка: «У 1944 році волинські чехи написали славний розділ історії, коли до нашої закордонної армії, яка була частиною антигітлерівської коаліції народів, вступило майже 12 тисяч волинських чехів. У той час, як окремі волинські чехи воювали добровольцями у чехословацькій закордонній армії у Франції, Африці, чеські вчителі на Волині разом з іншими краянами в нелегальній організації готували ґрунт для масового вступу волинських чехів до нашої армії».
Однак цим знаком, зазначив пан Соботка, вшановано пам’ять усіх волинських чехів, загиблих у роки Другої світової – у тому числі мирних мешканців спаленого дощенту нацистами чеського села Малин на Рівненщині.
Спікер українського парламенту 5 скликання Олександр Мороз відзначив, що історія переселення волинських чехів на історичну батьківщину не має під собою підґрунтя ворожнечі між двома народами – через те, що чехи ще в середині 19 століття були покликані принести на українську землю нові сільськогосподарські та переробні технології, і таки дали поштовх економічному розвиткові Волині.
Олександр Мороз: «Звідси родом мій батько. І він забрав із собою звідси на центральну Україну ще дідівські інструменти, назви яких є чеськими. Їхнє ставлення до роботи було таке – все робити чисто, рівно, відповідально…».
Як розповів повірений Спілки Легіонерів, уродженець Рівненщини полковник Їржі Гофман, він із дитинства розумів, що живе на українській землі, а стосунки з українцями у чехів були найтепліші: «Українську мову я вчив від дітей і парубків, з якими спільно пас корів на мартинівських та грушвицьких полях. Я прочитав багато творів українських авторів. Такий «університет» української мови закінчили чимало моїх чеських ровесників».
На відкриття пам’ятного знаку приїхали і чехи, котрі донині мешкають на Рівненщині, Житомирщині та Волині.
Пам’ятник переселеним із Польщі холмщакам
А тим часом пам’ятник уродженцям Холмщини відкривав разом із рівнянами Голова облдержадміністрації Віктор Матчук – свою присутність там він пояснив необхідністю віддати шану загиблим українцям та висловити повагу десяткам тисяч холмщаків, котрі доклали розуму і праці до становлення вже повоєнної Рівненщини.
Нині на Рівненщині та Волині мешкає 70 відсотків виселених із Холмщини українців. Голова Всеукраїнської громадської організації «Конгрес українців Холмщини і Підляшшя» Олександр Боровик наголосив на тому, що акція виселення українців з їхніх етнічних земель, котра була наслідком рішення урядів комуністичної Польщі та Радянського Союзу, «перетворила холмщаків із заможних і працелюбних господарів на жебраків і чужинців, забравши у них навіть надію на моральні і матеріальні компенсації».
Тому цей пам’ятник став не лише даниною пам’яті, а й щоденним нагадуванням українській владі про частину українського етносу, який влився до Великої України, і не тільки зміг вижити, а й допоміг підняти край із повоєнних руїн.
Матеріали до теми:
День Перемоги: чиє це свято і що воно означає для України? «Чорні археологи» знають ціну воєнним раритетам УПА Кінець Другої світової війни – початок дороги до ГУЛАГу Що стоїть на заваді примиренню вояків радянської армії та УПА? Чому День перемоги коаліції союзників над нацистською Німеччиною одні святкують 8 травня, а інші – 9 травня? Музей тюрем окупаційних режимів різних часів на Рівненщині: «Найбільше потерпіли при радянській владі» ЩОБ ПАМ''ЯТАЛИ День перемоги чи нова окупація – ціна дискусії? 62 роки від перемоги союзників над нацистською Німеччиною День визволення Чехословаччини від нацизму нині громадяни двох незалежних країн – Чехії та Словаччини відзначають як національне свято