Віддаючи шану героям звільнення Чехословаччини від нацизму, чехи цими днями також згадують тих своїх співгромадян, для кого перші травневі дні обернулись страхіттям другої неволі. Передусім ідеться про тисячі емігрантів – українців, білорусів, росіян, які внаслідок більшовицького перевороту опинились на еміграції в Чехословаччині.
Зокрема, в Празі жила і працювала потужна група українських інтелектуалів – політиків, учених, поетів, митців. Саме вони, за словами відомого чеського дослідника історії російської та української еміграції Владіміра Бистрова, стали головною мішенню для НКВД.
Вони були першими
Історію життя і загибелі цих людей вивчає громадська організація «Вони були першими», її очолює Владімір Бистров. Цю організацію заснували нащадки українських та російських емігрантів у Празі 1991 року. Оскільки українські та російські емігранти були першими, хто боровся проти більшовизму, у 45-му вони стали першими жертвами радянських репресій в Чехословаччині, зазначає Владімір Бистров.
Чеська дослідниця Анастасія Копршівова зауважила, що репресивна машина працювала безперестанно, вдень і вночі, без вихідних і свят. НКВД арештовувало українських і російських емігрантів без огляду на громадянство, вік чи родинний стан.
Смерть у Києві та Москві
Серед найстарших був 77-літній Максим Славінський – відомий письменник, голова дипломатичної місії УНР у Празі. Вже 14 травня його забрало НКВД. Славінський помер від тортур наступного місяця в київській тюрмі.
18 травня у Празі НКВД арештувало Августина Волошина – громадського діяча, президента Карпатської України. Він помер у липні в московській тюрмі Лефортово. Така сама доля спіткала і відомого політичного, громадського діяча Степана Клочурака, одного з провідних архітекторів міжвоєнної Праги Артемія Конійчука, талановитого маляра Павла Громницького.
У новій книзі «Путівник імперією зла» Владімір Бистров досліджує долі тисяч емігрантів у радянському ГУЛАГу. На його думку, Чеська Республіка є сьогодні першою і єдиною серед постсоціалістичних країн, де відкриті архіви комуністичних таємних служб, поіменно названі жертви сталінських репресій і їм чи їхнім родинам держава виплачує високе матеріальне відшкодування.
11 травня в Празі відбудеться традиційне вшанування пам’яті тих українських, російських та білоруських емігрантів, хто був вивезений до радянського ГУЛАГу. Зустріч відбудеться на Ольшанському цвинтарі в Празі з почесною військовою вартою.
Учасником зустрічей пам’яті українських, російських та білоруських емігрантів, які загинули в радянському ГУЛАГу, вже кілька років поспіль є чеський президент Вацлав Клаус.
Матеріали до теми:
День Перемоги: чиє це свято і що воно означає для України? «Чорні археологи» знають ціну воєнним раритетам УПА Пам’ятні знаки волинським чехам та переселеним холмщакам Що стоїть на заваді примиренню вояків радянської армії та УПА? Чому День перемоги коаліції союзників над нацистською Німеччиною одні святкують 8 травня, а інші – 9 травня? Музей тюрем окупаційних режимів різних часів на Рівненщині: «Найбільше потерпіли при радянській владі» ЩОБ ПАМ''ЯТАЛИ День перемоги чи нова окупація – ціна дискусії? 62 роки від перемоги союзників над нацистською Німеччиною День визволення Чехословаччини від нацизму нині громадяни двох незалежних країн – Чехії та Словаччини відзначають як національне свято
Зокрема, в Празі жила і працювала потужна група українських інтелектуалів – політиків, учених, поетів, митців. Саме вони, за словами відомого чеського дослідника історії російської та української еміграції Владіміра Бистрова, стали головною мішенню для НКВД.
Вони були першими
Історію життя і загибелі цих людей вивчає громадська організація «Вони були першими», її очолює Владімір Бистров. Цю організацію заснували нащадки українських та російських емігрантів у Празі 1991 року. Оскільки українські та російські емігранти були першими, хто боровся проти більшовизму, у 45-му вони стали першими жертвами радянських репресій в Чехословаччині, зазначає Владімір Бистров.
Чеська дослідниця Анастасія Копршівова зауважила, що репресивна машина працювала безперестанно, вдень і вночі, без вихідних і свят. НКВД арештовувало українських і російських емігрантів без огляду на громадянство, вік чи родинний стан.
Смерть у Києві та Москві
Серед найстарших був 77-літній Максим Славінський – відомий письменник, голова дипломатичної місії УНР у Празі. Вже 14 травня його забрало НКВД. Славінський помер від тортур наступного місяця в київській тюрмі.
18 травня у Празі НКВД арештувало Августина Волошина – громадського діяча, президента Карпатської України. Він помер у липні в московській тюрмі Лефортово. Така сама доля спіткала і відомого політичного, громадського діяча Степана Клочурака, одного з провідних архітекторів міжвоєнної Праги Артемія Конійчука, талановитого маляра Павла Громницького.
У новій книзі «Путівник імперією зла» Владімір Бистров досліджує долі тисяч емігрантів у радянському ГУЛАГу. На його думку, Чеська Республіка є сьогодні першою і єдиною серед постсоціалістичних країн, де відкриті архіви комуністичних таємних служб, поіменно названі жертви сталінських репресій і їм чи їхнім родинам держава виплачує високе матеріальне відшкодування.
11 травня в Празі відбудеться традиційне вшанування пам’яті тих українських, російських та білоруських емігрантів, хто був вивезений до радянського ГУЛАГу. Зустріч відбудеться на Ольшанському цвинтарі в Празі з почесною військовою вартою.
Учасником зустрічей пам’яті українських, російських та білоруських емігрантів, які загинули в радянському ГУЛАГу, вже кілька років поспіль є чеський президент Вацлав Клаус.
Матеріали до теми:
День Перемоги: чиє це свято і що воно означає для України? «Чорні археологи» знають ціну воєнним раритетам УПА Пам’ятні знаки волинським чехам та переселеним холмщакам Що стоїть на заваді примиренню вояків радянської армії та УПА? Чому День перемоги коаліції союзників над нацистською Німеччиною одні святкують 8 травня, а інші – 9 травня? Музей тюрем окупаційних режимів різних часів на Рівненщині: «Найбільше потерпіли при радянській владі» ЩОБ ПАМ''ЯТАЛИ День перемоги чи нова окупація – ціна дискусії? 62 роки від перемоги союзників над нацистською Німеччиною День визволення Чехословаччини від нацизму нині громадяни двох незалежних країн – Чехії та Словаччини відзначають як національне свято