Експонат з виставки - вишита
дубенською бранкою, вивезеною до
німеччини як остарбайтер.
Зоя Крещенко з Мирогощі, котра отримала 5 кульових поранень, змогла вижити — завдяки тому, що НКВДисти поспішали й не перевіряли, чи всі розстріляні загинули. Уже перебуваючи в еміграції в Сполучених Штатах, вона написала книжку про свої поневіряння.
Досліджував історії дубенських в’язнів і місцевий краєзнавець Микола Оттов. Нині по всьому місту розкидані ще кілька меморіальних знаків на вшанування пам’яті загиблих — як застереження: цього не повинно повторитися.
Саме тому напередодні чергової річниці перемоги над нацизмом тут відкрили виставку, експонати якої є німими свідками окупаційних режимів, розповідає заввідділу науково-освітньої роботи Державного історико-архітектурного заповідника міста Дубна Микола Пшеничний.
Виставка має назву «Очі і душу дроти обтягнули» — це рядок із вірша колишнього сталінського політв’язня Василя Галети, поета і патріота, каже Пшеничний.
Злочинами нацизму обмежитись не змогли
І хоча спочатку був задум створити виставку, яка б розповідала про нацистські в’язниці і табори у Дубні, та десятки тисяч матеріалів мовчки волали на полицях архівів, пригадує дослідник.
«І ми показали документи і матеріали, з яких дві третини — оригінали. Це царські тюрми в Дубні, тюрми, коли ми були у складі Речі Посполитої до 17 вересня 1939-го, виставки про сталінський режим і тюрми НКВД, і про фашистські табори», — сказав Микола Пшеничний.
Жахливі фотографії з концтаборів і ґетто, документи, публікації в газетах і журналах різних країн світу, поряд — фотографії документів, зроблених дубенськими лікарями й священнослужителями задля врятування поранених червоноармійців: їх вивозили з міста під виглядом інвалідів. І фото в’язниці у Луцькій брамі, де нацисти утримували і просвітян, і упівців.
Із тієї в’язниці збереглися унікальні експонати, розповідає Пшеничний. Серед них — голкою із костомашки вишитий Ісус. Автор, Марія Боришкевич, насмикала ниток із кофтинки різних кольорів.
Із чотирьох режимів найбільше потерпіли від радянського
Є в експозиції, каже дослідник, і дуже цікаві копії документів із колишніх Вербського і Козинського районів — у тому числі ті, що стосуються періоду розкуркулення 1946—48 років, коли почали робити колгоспи.
«Тут вражаючі списки — з прізвищами півторарічних дітей і надписом: „кулак, у Сибір“… Є грифи — „секретно“, і так далі… Якщо порівняти чотири режими, які ми тут представили — царський, польський, гітлерівський і сталінський, — найбільше потерпіли при радянській владі», — вважає Микола Пшеничний.
Матеріали до теми:
ЩОБ ПАМ''ЯТАЛИ День перемоги чи нова окупація – ціна дискусії? 62 роки від перемоги союзників над нацистською Німеччиною День визволення Чехословаччини від нацизму нині громадяни двох незалежних країн – Чехії та Словаччини відзначають як національне свято