Варшава – Офіційна Варшава робитиме все можливе, щоб події у Північній Африці й на Близькому Сході не відвернули увагу Європейського Союзу від східних сусідів Польщі, зокрема, України. У цьому переконані в Польському інституті публічних справ. Аналітики цієї польської урядової установи поділилися з експертами й журналістами своїми прогнозами щодо процесу розширення Європейського Союзу під час головування Польщі в ЄС.
Поглиблення співпраці Європейського Союзу з шістьма країнами, що охоплені програмою «Східне партнерство», – це головний зовнішньополітичний пріоритет польського головування в ЄС, яке розпочнеться вже через два місяці. Так твердять аналітики Польського інституту публічних справ.
Водночас вони наголошують на тому, що Варшаві нелегко буде зосередити увагу Брюсселя на європейських прагненнях України, Молдови чи країн Північного Кавказу. Мовляв, об’єднана Європа із занепокоєнням стежить за розвитком подій у Лівії, Сирії та в інших мусульманських країнах, тож питання «Східного партнерства» можуть опинитися, так би мовити, в тіні проблем мусульманського світу.
Аналітик Томаш Жорначук каже: «Якщо йдеться про головування Польщі в ЄС, то «Східне партнерство» – це зовнішньополітичний пріоритет номер один. Те, наскільки цей пріоритет буде сильним або слабким, залежатиме від подій у другому півріччі цього року, передусім у Північній Африці та на Близькому Сході».
Чим ближче до ЄС, тим більше вимог?
Утім, польські аналітики сподіваються, що події в Північній Африці не загальмують процес укладення договору про асоціацію України з ЄС. Варшава зацікавлена в тому, щоб такий договір був підписаний саме за її головування в Європейському Союзі.
Це підтверджують останні заяви керівництва польського МЗС. Крім того, наголошують аналітики, укладення такої угоди неабияк зміцнило б авторитет Польщі серед її східних сусідів.
За словами експертів Польського інституту публічних справ, договір із Україною можуть підписати у другому півріччі 2011 року. Як каже Томаш Жорначук, це навіть більш реальне, аніж вступ до ЄС Хорватії, що мав би відбутися до кінця цього року.
Він стверджує: «Як на мене, під час головування Польщі в ЄС прогрес у співпраці Євросоюзу з Україною більш імовірний, аніж вступ Хорватії в ЄС. У деяких середовищах у Брюсселі вже сьогодні відкрито говориться про те, що Хорватія може не завершити переговорний процес до кінця червня, а це означає, що договір про вступ Хорватії в ЄС не вдасться підписати цього року. Я вважаю, що нам скоріше вдасться реалізувати якісь інституційні форми поглиблення співпраці з Україною, аніж цей конкретний договір із Хорватією».
Говорячи про поглиблення співпраці ЄС зі східними сусідами Польщі, польські аналітики передусім називають дві країни – Україну та Молдову. Вони зазначають, що на подальший перебіг цієї співпраці впливатиме досвід євроінтеграції Болгарії та Румунії. Мовляв, у Болгарії навіть після її вступу до ЄС не вдалося викорінити корупцію. Навпаки, корупція там навіть зросла. Тож тепер, кажуть варшавські експерти, Брюссель буде значно вимогливіший до потенційних кандидатів на вступ до євроспільноти.
Водночас вони наголошують на тому, що Варшаві нелегко буде зосередити увагу Брюсселя на європейських прагненнях України, Молдови чи країн Північного Кавказу. Мовляв, об’єднана Європа із занепокоєнням стежить за розвитком подій у Лівії, Сирії та в інших мусульманських країнах, тож питання «Східного партнерства» можуть опинитися, так би мовити, в тіні проблем мусульманського світу.
Аналітик Томаш Жорначук каже: «Якщо йдеться про головування Польщі в ЄС, то «Східне партнерство» – це зовнішньополітичний пріоритет номер один. Те, наскільки цей пріоритет буде сильним або слабким, залежатиме від подій у другому півріччі цього року, передусім у Північній Африці та на Близькому Сході».
Чим ближче до ЄС, тим більше вимог?
Утім, польські аналітики сподіваються, що події в Північній Африці не загальмують процес укладення договору про асоціацію України з ЄС. Варшава зацікавлена в тому, щоб такий договір був підписаний саме за її головування в Європейському Союзі.
Це підтверджують останні заяви керівництва польського МЗС. Крім того, наголошують аналітики, укладення такої угоди неабияк зміцнило б авторитет Польщі серед її східних сусідів.
За словами експертів Польського інституту публічних справ, договір із Україною можуть підписати у другому півріччі 2011 року. Як каже Томаш Жорначук, це навіть більш реальне, аніж вступ до ЄС Хорватії, що мав би відбутися до кінця цього року.
Він стверджує: «Як на мене, під час головування Польщі в ЄС прогрес у співпраці Євросоюзу з Україною більш імовірний, аніж вступ Хорватії в ЄС. У деяких середовищах у Брюсселі вже сьогодні відкрито говориться про те, що Хорватія може не завершити переговорний процес до кінця червня, а це означає, що договір про вступ Хорватії в ЄС не вдасться підписати цього року. Я вважаю, що нам скоріше вдасться реалізувати якісь інституційні форми поглиблення співпраці з Україною, аніж цей конкретний договір із Хорватією».
Говорячи про поглиблення співпраці ЄС зі східними сусідами Польщі, польські аналітики передусім називають дві країни – Україну та Молдову. Вони зазначають, що на подальший перебіг цієї співпраці впливатиме досвід євроінтеграції Болгарії та Румунії. Мовляв, у Болгарії навіть після її вступу до ЄС не вдалося викорінити корупцію. Навпаки, корупція там навіть зросла. Тож тепер, кажуть варшавські експерти, Брюссель буде значно вимогливіший до потенційних кандидатів на вступ до євроспільноти.