Український дім у Києві та довколишня територія оточені кількома кільцями охорони: тут перебувають голови та представники 60 держав та впливових міжнародних організацій.
Так розпочалася донорська конференція зі збору додаткових коштів на чорнобильські проекти, приурочена до 25-ї річниці аварії на Чорнобильській АЕС.
Лідери іноземних делегацій зібралися за величезним круглим столом. Модератором конференції виступив особисто Президент України Віктор Янукович.
Такі лиха, як Чорнобиль та Фукусіма, треба долати всім світом
Відкриваючи захід, він заявив, що безпека використання ядерної енергії, і ліквідація наслідків Чорнобильської аварії зокрема, має бути спільною справою всього людства.
Модератором конференції виступив особисто Президент України Віктор Янукович«Збитки та витрати на подолання наслідків аварії складають сотні мільярдів доларів, а в окремі роки вони сягали десятої частини річного бюджету України. Для нас та наших партерів найважливішим завданням є побудова нового безпечного саркофагу та сучасного сховища відпрацьованого палива, але для цього бракує ще 740 мільйонів євро. Ані Україна, ані світова спільнота не мають права на зворотній шлях у пошуку відповідей на виклики Чорнобиля. Так само, як ми спільно зустрічаємо інші виклики – чи це ураган «Катріна», чи землетруси і цунамі в Японії», – сказав Янукович.
Інші співорганізатори конференції донорів, зокрема, керівник Європейського банку реконструкції та розвитку Томас Міров та президент Франції Ніколя Саркозі, висловили упевненість, що донорська конференція демонструє велику увагу світу до чорнобильських проблем, і це дає змогу успішно та вчасно завершити будівництво укриття-конфайнменту і сховища радіоактивного пального.
Збільшити свої частки у чорнобильських фондах погодилися загалом 40 країн. Найбільші додаткові внески до чорнобильського фонду зобов’язалися зробити Європейська комісія (110 мільйонів євро), Сполучені Штати Америки (86 мільйонів) та сам розпорядник фонду – ЄБРР, який пообіцяв додатково 120 мільйонів євро.
Окрім спільного внеску, країни-члени ЄС зробили й індивідуальні. Найбільшими вони були в Німеччини, Франції та Великобританії (понад 40 мільйонів євро), найменше коштів додатково виділила Литва – 10 тисяч євро.
Російський посол Михайло Зурабов заявив про намір виділити 45 мільйонів євро. Сама ж Україна готова вкласти у будівництво укриття 29 мільйонів євро.
Здивування викликало те, що деякі постійні донори Чорнобиля, зокрема, Італія та Канада, на момент конференції не визначилися зі своєю участю у фінансуванні Чорнобильського фонду. Японія відмовилася від внеску, бо сама потерпіла від стихії та ядерної аварії у Фукусімі.
Чи могли зібрати більше?
Раніше подробиці підготовки до донорської конференції практично не оприлюднювалися. Тоді представники ЄБРР та МЗС України заявляли Радіо Свобода, що таким є бажання країн-учасниць і що всі основні донори, зокрема, члени Групи восьми, не відмовилися робити свої внески.
Представники значної кількості країн заявляли, що на момент проведення конференції їхні уряди не встигли визначити можливість додаткового внеску та його суму. А Хорватія, наприклад, заявила про свою фінансову участь у самому кінці прес-конференції: організатори не знали, чи робитиме вона внесок, а відтак не запросили її посла до слова.
Раніше представники українських та іноземних дипломатичних кіл неофіційно повідомляли Радіо Свобода, що підготовка донорської конференції відбувалася з затримками, не всі країни отримали запрошення заздалегідь, а це вплине на рівень їхнього представництва та обсяг внесків, зазначали джерела. За офіційними даними, на донорській конференції були присутні голови 5 держав.
Цікаво й те, що деякі невеликі країни зробили дуже суттєві внески: Фінляндія – 5,4 мільйона, Азербайджан – 700 тисяч (це більше, ніж Румунія та Хорватія разом), Кувейт – майже 4 мільйони євро, тобто стільки ж, скільки Китай.
Дефіцит фінансування може звести успіхи нанівець – ЄБРР
Чимало країн відмовилися робити додаткові внески. Така ситуація викликала критику з боку керівника Департаменту ядерної безпеки ЄБРР Яна Даунінґа.
«Нині 25-а річниця Чорнобильської аварії, і ми бачимо, як у негативний бік змінюється ставлення світової спільноти до цих подій. Я закликаю всі країни збільшити внески, дати стільки, скільки зможете, щоб ми врешті завершили будівництво укриття і не втратили той величезний прогрес, який маємо», – сказав представник ЄБРР.
Всі внески, оголошені на конференції, склали 450 мільйонів євро. Але український прем’єр Микола Азаров запевнив, що є й інші країни, які не представлені на конференції, але пообіцяли свою фінансову допомогу.
Підбиваючи підсумки, Президент України Віктор Янукович заявив, що до чорнобильських фондів мають перерахувати 550 мільйонів євро, і запевнив, що всі ці кошти витрачатимуться прозоро і за призначенням.
Названа сума на чверть менша, ніж потрібно для добудови нового укриття на ЧАЕС. Однак організатори конференції називають такий успіх найбільшим за всі роки збору коштів.
Раніше перші особи української держави висловлювали упевненість, що зберуть одразу всю необхідну суму – 740 мільйонів євро.
Так розпочалася донорська конференція зі збору додаткових коштів на чорнобильські проекти, приурочена до 25-ї річниці аварії на Чорнобильській АЕС.
Лідери іноземних делегацій зібралися за величезним круглим столом. Модератором конференції виступив особисто Президент України Віктор Янукович.
Такі лиха, як Чорнобиль та Фукусіма, треба долати всім світом
Відкриваючи захід, він заявив, що безпека використання ядерної енергії, і ліквідація наслідків Чорнобильської аварії зокрема, має бути спільною справою всього людства.
Інші співорганізатори конференції донорів, зокрема, керівник Європейського банку реконструкції та розвитку Томас Міров та президент Франції Ніколя Саркозі, висловили упевненість, що донорська конференція демонструє велику увагу світу до чорнобильських проблем, і це дає змогу успішно та вчасно завершити будівництво укриття-конфайнменту і сховища радіоактивного пального.
Збільшити свої частки у чорнобильських фондах погодилися загалом 40 країн. Найбільші додаткові внески до чорнобильського фонду зобов’язалися зробити Європейська комісія (110 мільйонів євро), Сполучені Штати Америки (86 мільйонів) та сам розпорядник фонду – ЄБРР, який пообіцяв додатково 120 мільйонів євро.
Окрім спільного внеску, країни-члени ЄС зробили й індивідуальні. Найбільшими вони були в Німеччини, Франції та Великобританії (понад 40 мільйонів євро), найменше коштів додатково виділила Литва – 10 тисяч євро.
Російський посол Михайло Зурабов заявив про намір виділити 45 мільйонів євро. Сама ж Україна готова вкласти у будівництво укриття 29 мільйонів євро.
Здивування викликало те, що деякі постійні донори Чорнобиля, зокрема, Італія та Канада, на момент конференції не визначилися зі своєю участю у фінансуванні Чорнобильського фонду. Японія відмовилася від внеску, бо сама потерпіла від стихії та ядерної аварії у Фукусімі.
Чи могли зібрати більше?
Раніше подробиці підготовки до донорської конференції практично не оприлюднювалися. Тоді представники ЄБРР та МЗС України заявляли Радіо Свобода, що таким є бажання країн-учасниць і що всі основні донори, зокрема, члени Групи восьми, не відмовилися робити свої внески.
Представники значної кількості країн заявляли, що на момент проведення конференції їхні уряди не встигли визначити можливість додаткового внеску та його суму. А Хорватія, наприклад, заявила про свою фінансову участь у самому кінці прес-конференції: організатори не знали, чи робитиме вона внесок, а відтак не запросили її посла до слова.
Раніше представники українських та іноземних дипломатичних кіл неофіційно повідомляли Радіо Свобода, що підготовка донорської конференції відбувалася з затримками, не всі країни отримали запрошення заздалегідь, а це вплине на рівень їхнього представництва та обсяг внесків, зазначали джерела. За офіційними даними, на донорській конференції були присутні голови 5 держав.
Цікаво й те, що деякі невеликі країни зробили дуже суттєві внески: Фінляндія – 5,4 мільйона, Азербайджан – 700 тисяч (це більше, ніж Румунія та Хорватія разом), Кувейт – майже 4 мільйони євро, тобто стільки ж, скільки Китай.
Дефіцит фінансування може звести успіхи нанівець – ЄБРР
Чимало країн відмовилися робити додаткові внески. Така ситуація викликала критику з боку керівника Департаменту ядерної безпеки ЄБРР Яна Даунінґа.
«Нині 25-а річниця Чорнобильської аварії, і ми бачимо, як у негативний бік змінюється ставлення світової спільноти до цих подій. Я закликаю всі країни збільшити внески, дати стільки, скільки зможете, щоб ми врешті завершили будівництво укриття і не втратили той величезний прогрес, який маємо», – сказав представник ЄБРР.
Всі внески, оголошені на конференції, склали 450 мільйонів євро. Але український прем’єр Микола Азаров запевнив, що є й інші країни, які не представлені на конференції, але пообіцяли свою фінансову допомогу.
Підбиваючи підсумки, Президент України Віктор Янукович заявив, що до чорнобильських фондів мають перерахувати 550 мільйонів євро, і запевнив, що всі ці кошти витрачатимуться прозоро і за призначенням.
Названа сума на чверть менша, ніж потрібно для добудови нового укриття на ЧАЕС. Однак організатори конференції називають такий успіх найбільшим за всі роки збору коштів.
Раніше перші особи української держави висловлювали упевненість, що зберуть одразу всю необхідну суму – 740 мільйонів євро.
