Прага – Європейські газети акцентують увагу на тому, що на міжнародній конференції донорів Чорнобиля у Києві тон задає голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу. Оглядачі зауважують, що, окрім нестачі напередодні конференції донорів для будівництва «Укриття» над 4-м реактором Чорнобильської АЕС іще понад 700 мільйонів євро, світ, особливо Європа, вже витратив на роботи в зоні Чорнобиля понад півмільярда євро. У пресі також звертають на атмосферу недовіри у світі до здатності влади у Києві не допустити розкрадання коштів.Аналітики також наголошують, що гості міжнародної конференції до 25-річчя аварії на АЕС у Чорнобилі, чільники ЄС, також звертають увагу у Києві на справжні наміри української влади щодо напрямків інтеграції та реальну внутрішньополітичну ситуацію в Україні.
Брюссельське видання
EurActiv.com інформує, що голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, котрий задає тон на міжнародної конференції донорів Чорнобиля у Києві, вже озвучив, що Євросоюз виділив 110 мільйонів євро на будівництво до 2015 року проекту «Укриття» над 4-м зруйнованим вибухом реактором Чорнобильської АЕС, що сталося 25 років тому. Фактично лише централізовані кошти Євросоюзу складають у міжнародних пожертвуваннях не менше чверті всіх пожертвувань у світі на ліквідацію наслідків Чорнобильського ядерного лиха. Це ж видання оприлюднило інтерв’ю із заступником міністра економіки українського уряду Валерієм П’ятницьким, котрий очолює торгову делегацію на переговорах України з ЄС щодо угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі Україна-ЄС. П’ятницький тут переконує, що Київ має тверді наміри щодо євроінтеграції і не збирається вести переговори про вступ до Митного союзу Росії, Казахстану і Білорусі, котрий, на думку українського урядовця, лише в стадії оформлення і визріє лише через 5–10 років. П’ятницький також, відповідаючи на питання EurActiv.com про необхідність засвоєння головного уроку Чорнобиля і закриття всіх АЕС, озвучив позицію влади у Києві про безальтернативність ядерної енергетики для Києва на сьогодні. Цей заступник міністра з українського уряду наголосив, що в Україні не готові відмовитися від АЕС, котрі дають до половини всієї електроенергії державі, і це можливо лише після «покращення нашої енергетичної ефективності, коли назріють умови для зменшення долі ядерної енергії».
Московська
«Нєзавісімая газета» цитує представника української влади, котрий пояснює дуже повільне наповнення двох міжнародних донорських фондів допомоги у ліквідації наслідків аварії на АЕС у Чорнобилі тим, що «деякі європейські партнери України сумніваються в необхідності таких коштів, адже на роботи в зоні ЧАЕС вже витрачено понад півмільярда євро». Тут також наведено аргументи голови парламентського комітету з питань ліквідації наслідків катастрофи в Чорнобилі Анатолія Семиноги, котрий заперечує підозри у світі щодо розкрадання коштів донорів, призначених на ліквідацію наслідків цього ядерного лиха. Однак, як зауважує московське видання, конкретні суми пожертв на будівництво саркофагу озвучувалися напередодні міжнародної конференції спонсорами дуже мляво. Йдеться також про офіційне підтвердження участі в міжнародній конференції до 25-річчя аварії на АЕС у Чорнобилі 20–22 квітня 50 зарубіжних делегацій. Серед них Генсекретар ООН, президенти Польщі, Казахстану, Швейцарії, Хорватії та Угорщини, голови урядів низки країн, керівники МАГАТЕ. США представляє тут посланник Барака Обами Збіґнєв Бжезинський.
Впливовий лондонський часопис
«Економіст» публікує враження польського прем’єр-міністра Дональда Туска, котрий поділився своїми враженнями щодо східної політики ЄС та Польщі, а також від нещодавнього візиту до Києва. Туск сказав тут, що він був приємно здивований у Києві налаштованістю Президента Януковича і голови уряду Миколи Азарова на укладення угоди про зону вільної торгівлі з ЄС ще у цьому році. Тому «Економіст» зауважує тут:«якщо це правда, то це добрі новини», бо «попередні відвідувачі Києва жартували: мовляв, українське керівництво, як виглядає, думає, що ЄС намагається приєднатися до України, а не навпаки».