Американський економіст шведського походження і старший співробітник аналітичного центру Atlantic Council Андерс Ослунд, який ще недавно висловлював оптимізм щодо розвитку економіки України, пише, що минулий рік приніс розчарування. ВВП в Україні зріс лише на 2%, тобто менше, ніж були офіційні прогнози, повільніше від економіки Європейського союзу і глобальної економіки. Тому, каже він, важко бути оптимістом щодо розвитку у новому році.
Україна вже змагається з Молдовою за перше місце серед найбідніших європейських країн. Головне, що економічним негараздам минулого року можна було запобігти. Головними причинами була підтримана політиками «Самопомочі» торговельна блокада окупованої частини Донбасу, що довело до стагнації в індустріальній продукції. Лише це, вважає Ослунд, коштувало Україні приблизно 2% ВВП у першій половині року.
Водночас у другому кварталі різко зменшилися інвестиції. Як внутрішні, так і іноземні інвестори втратили зацікавлення Україною, зокрема складними юридичними реформами, які не могли внести прозорості до системи права на власність.
Ці тенденції погіршилися протягом року, тим більше, що ділові кола висловлювали незадоволення з приводу неприйнятно агресивних заходів органів влади проти власників підприємств. Серед установ, проти яких мали місце нападки, опинилося також Національне антикорупційне бюро як з боку правлячої коаліції у Верховній Раді, так і Генеральної прокуратури.
Ці негативні фактори, пише Андерс Ослунд, затьмарили позитивні аспекти розвитку, такі як макроекономічні показники, дефіцит бюджету нижчий від трьох відсотків, золоті й валютні резерви, рішення Стокгольмського арбітражу проти «Газпрому» чи прийняття медичної реформи.
Проте, з приводу невиконання вимог МВФ, Україна отримала лише один замість чотирьох мільярдів доларів позики, а віддати треба було 1,3 мільярда.
Тепер, пише Аслунд, МВФ вимагає дальших кроків від України, які буде дуже важко виконати: створення антикорупційного суду, ухвалення закону про приватизацію землі, покращення пенсійної реформи, підняття цін газу до ринкової.
Є також вимоги неекономічного характеру – запровадження пропорційної виборчої системи і скасування парламентської недоторканності.
Правляча коаліція, вважає Ослунд, за всіма ознаками, не зацікавлена у створенні незалежного антикорупційного суду чи виборчих реформах. Політичні кола більшою міркою цікавлять президентські вибори, що мають відбутися у травні 2019 року. Економіст також радить більшу увагу приділити гарантуванню прав на власність. Таким чином Україна могла б збільшити свої інвестиції до 25-30% ВВП і річне зростання економіки до 6-8%.