Уряд прогнозує, що ВВП України у 2018 році зростатиме на 3%. Рівень безробіття розрахували на рівні 9,1%. Прогноз інфляції погіршили з 7% до 9%. Проте що стоїть за цими цифрами? І про які ризики для економіки в наступному році урядовці та політики згадують неохоче?
За 2017 рік населення України скоротилось більше ніж на 150 тисяч осіб, заявляють у Держстаті. Частково це пояснюється старінням нації та низькою народжуваністю, і це досить поширена проблема для країн Європи.
Відтік робочої сили триватиме – Вишлінський
Проте багато хто з цих втрачених 150 тисяч осіб просто виїхали на заробітки за кордон. І ця тенденція посилилась після запровадження для українців «безвізу», кажуть експерти.
Справа в тому, що заробітні плати не встигають за ростом цін на життя, тож багато хто залишає вдома родини і їде, скажімо, до сусідньої Польщі.
«Польща, а далі це будуть, очевидно, й інші країни Центральної Європи, грубо кажучи, краде нашу робочу силу, пропонуючи вищі зарплати. І процес зростання зарплат в Україні буде рухатись і під впливом цього фактору також», – каже виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
Інвестиції притікатимуть повільніше, ніж потрібно економіці – експерт
І це – комплексна проблема, яку не вдасться вирішити просто підняттям зарплат в Україні. Адже щоби вони були підкріплені економікою, потрібно залучати значні інвестиції, каже Вишлінський.
Є три найбільші джерела інвестицій: державні (вони обмежені зараз, бо Україна не має достатньо грошей), кредитні (банківська система тривалий час була дуже проблемною, і система кредитування досі не відновилась, а ті, що є – дуже дорогі) та іноземні інвестиції. І саме остання категорія найбільш приваблива, каже Вишлінський. Проте інвестиційний клімат в державі «хворіє»: немає верховенства права, непрозорі умови ведення бізнесу, політика дуже впливає на підприємництво.
Покращити його могло б запровадження Антикорупційного суду, адже іноземний бізнес сприйняв би це як сигнал очищення ринку від корупції, кажуть експерти.
Напередодні Нового року на сайті Верховної Ради вже з’явився текст президентського законопроекту.
Сварка з МВФ може загострити фінансові проблеми в 2018 році – економісти
На необхідності запровадити Антикорупційний суд наполягає, серед іншого, і МВФ. Інші вимоги фонду – прозора приватизація держпідприємств та підняття ціни на газ для населення.
На кінець року МВФ подав сигнал, що поки не готовий обговорювати наступний транш. І Національному банку вже заявляли, що це може загрожувати фінансовій стабільності наступного року.
Радник прем’єра, в минулому віце-прем'єр Словаччини Іван Міклош вважає, що ще не все втрачено. Якщо Україна прискориться, і за зиму-весну виконає ключові вимоги фонду, гроші ще можуть надійти.
«Якщо у цьому буде прогрес, то десь у першому-другому кварталі буде транш. І будуть також переговори про подальші транші», – каже він.
Проте проблеми у співпраці є, і вони у наступному році можуть відобразитись навіть на курсі валют.
«Далі дуже важливо, щоб програма продовжувалась, коли її не буде. Україна може мати проблеми зі стабільністю фінансової системи», – каже він.
Проте уряд та Верховна Рада просто не мають іншого виходу, як працювати для отримання траншу, каже Міклош.
Олег Устенко, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера, налаштований менш оптимістично щодо перспектив фінансової допомоги від фонду.
Хоч розмір зовнішнього боргу уже близько 80% ВВП, і його обслуговування коштує близько 5% ВВП на рік, все ж, Україна поки не може без зовнішніх вливань, каже експерт.
І наступного року потреба в зовнішніх фінансах в Україну – 7 мільярдів доларів. Їх можна було би позичити в МВФ, ЄС та на зовнішніх ринках. Проте якщо фонд відмовиться давати гроші – решта кредиторів сприймуть це як сигнал і також притримають виплати, каже Устенко.
«Де ми візьмем 7 мільярдів? Ми ж не хочемо курс 50 гривень. І ось уявіть собі, що у вас золотовалютних резервів 19 мільярдів, із яких чистих резервів 7 мільярдів. Тоді що, альтернатива – брати ці 7 мільярдів. Які є в резервах, намагатись пускати їх на ринок», – каже економіст.
А такі кроки загрожуватимуть новим витком кризи, яка досягне свого масштабу наприкінці 2018 року.
Якщо ж влада захоче уникнути такого песимістичного сценарію, то буде змушена вже в січні схвалити Антикорупційний суд і підняти тарифи на газ. До того часу, швидше за все, Україна лише обіцятиме МВФ рішучі кроки, каже економіст.
А ще додатковим тягарем може стати рішення англійського Апеляційного суду. Адже у середині січня 2018 року очікується рішення по замороженому боргу України перед Росією у 3 мільярди доларів – щодо «боргу Януковича».
«Шанси є, що їх доведеться повертати», – говорить Устенко.
Непопулярні реформи завмирають в очікуванні виборів – економісти
Наступний рік пройде під знаком підготовки до майбутніх виборів 2019 року. І політики балансуватимуть між тим. Щоб не розвалити економіку й щоб не роздратувати електорат некомфортними реформами, кажуть економісти.
І зростання популізму обов’язково позначиться на українських справах. Тому росту ВВП більше,ніж на 2% у 2018 році не слід очікувати, прогнозують економісти.
