Київ – Понад 200 інтерв’ю зі студентами, їхніми батьками та викладачами зібрали учасники львівського театрального проекту «Диплом». Документальну п’єсу про сучасну українську освіту на основі цих розмов планують поставити в Театрі Курбаса. Автор проекту, молодий драматург Сашко Брама розповідає: «Диплом» – не про кризу системи освіти, а про кризу особистості, коли на систему перетворюється цілий світ.
З українською освітою усе нормально, каже Сашко Брама, – проблема в головах. Працювати над «Дипломом» драматург почав два роки тому. Проект має передісторію: сам Сашко Брама у вищий навчальний заклад потрапив лише у 22 роки – коли з армії почали приходити повістки.
«Після школи я пішов працювати – роздавав листівки під різними університетами. Повз мене щодня проходило дуже багато людей, і я постійно думав про те, що відбувається за цими стінами. Мені здавалося, що вони розвиваються, а я деградую. Потім я почав займатися театром, і в університет я потрапив більш сформованим. Я знаходився серед молодших людей і бачив, що мало хто з них розуміє, навіщо туди прийшов. Тоді ми з друзями задумали зробити цей проект», – розповідає він.
Матеріали для п’єси разом з драматургом збирали і розшифровували студенти театрального факультету Львівського університету та волонтери. Серед записаних розмов – історії про проплачені іспити і сексуальні домагання з боку викладачів. Загалом, каже Сашко Брама, позитивні відгуки про нинішню українську освіту – це лише п’ята частина усіх інтерв’ю.
Деякі студенти довго бережуть певні ілюзії стосовно навчання – їм усе подобається, але вони погано уявляють, що чекає на них поза стінами вишу. Більшість, утім, цікавлять не знання, що дає університет, а диплом – умовна гарантія життєвого успіху.
«В Україні скрутна ситуація, і для більшості батьків це болюче питання – як влаштувати своїх дітей. Тому вони чіпляються за цей папірець. Людині треба у щось вірити. Якщо нема нічого іншого, лишається вірити хіба що у диплом», – пояснює драматург.
Відео користувача Сашка Брами у YouTube
«Студенти просто не усвідомлюють, що їм потрібна ця якісь освіти»
Олександра Кудрицька з Центру демократичного відродження, що досліджував корупцію в українських університетах і допомагав проекту проводити опитування, каже: проблема українських вишів у тому, що вони не пропонують якісної освіти, а студенти, у свою чергу, не вимагають її. Реформувати систему можна лише законодавчим шляхом – скажімо, надати університетам автономію, узгоджувати навчальні плани зі студентами або дати їм можливість обирати предмети або викладачів, розповідає Олександра Кудрицька. Однак має змінитися ставлення самих студентів – зокрема, лояльність до корупції.
«Це фактор сприйняття. Багато студентів вважають, що корупція – це нормально. Кажуть, що це ганебне явище, але якщо воно існує, значить, для цього є причина. Вони часто просто не усвідомлюють, що їм потрібна ця якість освіти. «Диплом» залучає до обговорення цієї проблеми зовсім іншу аудиторію і може, як мінімум, зменшити сприйняття цього явища в суспільстві, як максимум – змінити модель поведінки», – вважає активіст.
Утім, Сашко Брама каже: для нього важливо було дослідити стосунки людини та системи – у ширшому розумінні. Чого ми хочемо від життя і на що марнуємо свій час – такі питання ставить перед собою «Диплом». Проблема, яку піднімає вистава, більш філософська, ніж проблема корупції – це нездатність людей вийти із власної зони комфорту. У більшості випадків люди йдуть отримувати вищу освіту, бо «так треба», пояснює драматург.
«Люди сприймають не тільки освіту, а й світ, як систему, мета якої – облаштувати комфортне існування. У п’єсі наскрізною є історія хлопця, який поступав на біологічний факультет, щоб розібралитися, як влаштований всесвіт. Натомість більшість людей йдуть вчитися, щоб зайняти певну соціальну нішу», – каже Брама.
«Було багато звинувачень у тому, що ми показуємо ситуацію однобоко»
Зараз п’єсу «Диплом» готують для постановки у львівському Театрі Леся Курбаса – оскільки проект незалежний, учасники збирають на неї гроші на «Спільнокошті». Гратимуть виставу студенти акторського відділення Львівського університету Франка. Частину матеріалу п’єси вже читали восени на фестивалі «Документ». Реакція була неоднозначна, розповідає Сашко Брама. «Було багато звинувачень у тому, що ми показуємо ситуацію однобоко, лише негативні сторони університету. Але я міг би сперечатись про те, чи є вони насправді такими», – каже він.
«Диплом» не можна сприймати як суцільну критику української системи освіти, вважає театральний критик Ірина Чужинова. Цей текст, швидше – про пошук свого місця у світі.
«Він дає змогу почути голос молодого покоління, те, як вони бачать себе у майбутній Україні, як вони бачать свої перспективи, як вони оцінюють свої шанси на реалізацію себе у тій професії, яку обрали. Як вони мріють про майбутнє і сумують через те, що в них, на їхню думку, не дуже багато перспектив», – розповідає критик.
Для української сцени ця ініціатива є важливою, тому, що їй й досі сильно бракує актуальних тем. Адже «Диплом» – це, насамперед, соціальний проект, що створюють люди, яким просто болить ця тема, каже Ірина Чужинова. До того ж, форма документального театру передбачає діалог з глядачем після вистави – що дозволяє йому «почути самого себе».
З українською освітою усе нормально, каже Сашко Брама, – проблема в головах. Працювати над «Дипломом» драматург почав два роки тому. Проект має передісторію: сам Сашко Брама у вищий навчальний заклад потрапив лише у 22 роки – коли з армії почали приходити повістки.
«Після школи я пішов працювати – роздавав листівки під різними університетами. Повз мене щодня проходило дуже багато людей, і я постійно думав про те, що відбувається за цими стінами. Мені здавалося, що вони розвиваються, а я деградую. Потім я почав займатися театром, і в університет я потрапив більш сформованим. Я знаходився серед молодших людей і бачив, що мало хто з них розуміє, навіщо туди прийшов. Тоді ми з друзями задумали зробити цей проект», – розповідає він.
Матеріали для п’єси разом з драматургом збирали і розшифровували студенти театрального факультету Львівського університету та волонтери. Серед записаних розмов – історії про проплачені іспити і сексуальні домагання з боку викладачів. Загалом, каже Сашко Брама, позитивні відгуки про нинішню українську освіту – це лише п’ята частина усіх інтерв’ю.
В Україні скрутна ситуація, і для більшості батьків це болюче питання – як влаштувати своїх дітей. Тому вони чіпляються за цей папірець. Людині треба у щось віритиСашко Брама
«В Україні скрутна ситуація, і для більшості батьків це болюче питання – як влаштувати своїх дітей. Тому вони чіпляються за цей папірець. Людині треба у щось вірити. Якщо нема нічого іншого, лишається вірити хіба що у диплом», – пояснює драматург.
Відео користувача Сашка Брами у YouTube
«Студенти просто не усвідомлюють, що їм потрібна ця якісь освіти»
Олександра Кудрицька з Центру демократичного відродження, що досліджував корупцію в українських університетах і допомагав проекту проводити опитування, каже: проблема українських вишів у тому, що вони не пропонують якісної освіти, а студенти, у свою чергу, не вимагають її. Реформувати систему можна лише законодавчим шляхом – скажімо, надати університетам автономію, узгоджувати навчальні плани зі студентами або дати їм можливість обирати предмети або викладачів, розповідає Олександра Кудрицька. Однак має змінитися ставлення самих студентів – зокрема, лояльність до корупції.
Багато студентів вважають, що корупція – це нормально. Кажуть, що це ганебне явище, але якщо воно існує, значить, для цього є причинаОлександра Кудрицька
Утім, Сашко Брама каже: для нього важливо було дослідити стосунки людини та системи – у ширшому розумінні. Чого ми хочемо від життя і на що марнуємо свій час – такі питання ставить перед собою «Диплом». Проблема, яку піднімає вистава, більш філософська, ніж проблема корупції – це нездатність людей вийти із власної зони комфорту. У більшості випадків люди йдуть отримувати вищу освіту, бо «так треба», пояснює драматург.
«Люди сприймають не тільки освіту, а й світ, як систему, мета якої – облаштувати комфортне існування. У п’єсі наскрізною є історія хлопця, який поступав на біологічний факультет, щоб розібралитися, як влаштований всесвіт. Натомість більшість людей йдуть вчитися, щоб зайняти певну соціальну нішу», – каже Брама.
«Було багато звинувачень у тому, що ми показуємо ситуацію однобоко»
Зараз п’єсу «Диплом» готують для постановки у львівському Театрі Леся Курбаса – оскільки проект незалежний, учасники збирають на неї гроші на «Спільнокошті». Гратимуть виставу студенти акторського відділення Львівського університету Франка. Частину матеріалу п’єси вже читали восени на фестивалі «Документ». Реакція була неоднозначна, розповідає Сашко Брама. «Було багато звинувачень у тому, що ми показуємо ситуацію однобоко, лише негативні сторони університету. Але я міг би сперечатись про те, чи є вони насправді такими», – каже він.
«Диплом» не можна сприймати як суцільну критику української системи освіти, вважає театральний критик Ірина Чужинова. Цей текст, швидше – про пошук свого місця у світі.
Він дає змогу почути голос молодого покоління, те, як вони бачать себе у майбутній Україні, як вони бачать свої перспективи, як вони оцінюють свої шанси на реалізацію себе у тій професії, яку обралиІрина Чужинова
Для української сцени ця ініціатива є важливою, тому, що їй й досі сильно бракує актуальних тем. Адже «Диплом» – це, насамперед, соціальний проект, що створюють люди, яким просто болить ця тема, каже Ірина Чужинова. До того ж, форма документального театру передбачає діалог з глядачем після вистави – що дозволяє йому «почути самого себе».