Київ – Українці позитивно сприймають життя. Саме такий висновок можна зробити, ознайомившись із результатами соціологічного дослідження, проведеного групою «Рейтинг» у вересні цього року. Дорослі від 18 років, що брали участь в опитуванні, найголовнішим приводом для радості назвали родину. Їй віддали перевагу 66% респондентів. Багато радості українцям приносять діти (53%) та друзі (41%). Характерно, що ці показники, у порівнянні з минулими дослідженнями, зросли.
Українці також радіють, коли мають гроші, а також, коли сидять перед телеекраном. Ці чинники стали визначальними відповідно для 31 і 27 відсотків опитаних, замкнувши п’ятірку цього своєрідного «рейтингу радощів». Кожному п’ятому додають позитивних емоцій робота і подарунки, зазначив радіо Свобода директор соціологічної групи «Рейтинг» Олексій Антипович.
«Ці показники наші не дуже змінюються через те, що ці всі категорії сидять, напевно, ментально в українцях. Не можна сказати, що у нас за рік, за два, за три, за п’ять взагалі щось суттєво зміниться в отакому рейтингу. Наші показники трішки коливаються, але суттєвих змін у порядку цих цінностей не відбувається. Ми нація доволі оптимістична, і, в першу чергу, сімейна. Бо питання родини, питання спілкування, питання відкритості до спілкування серед українців поширеніше і важливіше, ніж для інших народів Європи», – наголосив соціолог Олексій Антипович.
Радість – річ корисна
Згідно з опитуванням, у «рейтингу радощів» українців важливе місце посідають: спілкування з природою та подорожі (18%), музика (17%), дні народження (16%). Кожен шостий українець радіє, що у нього є домашні тварини, клопоти по дому і господарству. Трохи менше відсотків набрали відпустка та канікули(14%). Їжа та секс отримали 13% рейтингу. Далі йдуть книги та кіно (12%), інтернет (10%), спорт (7%)...
Радіти не лише приємно, а й корисно, зазначає психолог Олена Ліщинська.
«Радість відноситься до емоційно-почуттєвої сфери. Це задоволення первинних потреб. Радість говорить про особистісний, емоційний і духовний розвиток людини, полегшує й покращує її життя», – каже вона.
Таким чином, у нас є можливість зробити своє буття-життя кращим вже тепер.
Втім, як засвідчує дослідження групи «Рейтинг», лише 3% респондентів радості в житті не приносить нічого.
Українці також радіють, коли мають гроші, а також, коли сидять перед телеекраном. Ці чинники стали визначальними відповідно для 31 і 27 відсотків опитаних, замкнувши п’ятірку цього своєрідного «рейтингу радощів». Кожному п’ятому додають позитивних емоцій робота і подарунки, зазначив радіо Свобода директор соціологічної групи «Рейтинг» Олексій Антипович.
«Ці показники наші не дуже змінюються через те, що ці всі категорії сидять, напевно, ментально в українцях. Не можна сказати, що у нас за рік, за два, за три, за п’ять взагалі щось суттєво зміниться в отакому рейтингу. Наші показники трішки коливаються, але суттєвих змін у порядку цих цінностей не відбувається. Ми нація доволі оптимістична, і, в першу чергу, сімейна. Бо питання родини, питання спілкування, питання відкритості до спілкування серед українців поширеніше і важливіше, ніж для інших народів Європи», – наголосив соціолог Олексій Антипович.
Радість – річ корисна
Згідно з опитуванням, у «рейтингу радощів» українців важливе місце посідають: спілкування з природою та подорожі (18%), музика (17%), дні народження (16%). Кожен шостий українець радіє, що у нього є домашні тварини, клопоти по дому і господарству. Трохи менше відсотків набрали відпустка та канікули(14%). Їжа та секс отримали 13% рейтингу. Далі йдуть книги та кіно (12%), інтернет (10%), спорт (7%)...
Радіти не лише приємно, а й корисно, зазначає психолог Олена Ліщинська.
«Радість відноситься до емоційно-почуттєвої сфери. Це задоволення первинних потреб. Радість говорить про особистісний, емоційний і духовний розвиток людини, полегшує й покращує її життя», – каже вона.
Таким чином, у нас є можливість зробити своє буття-життя кращим вже тепер.
Втім, як засвідчує дослідження групи «Рейтинг», лише 3% респондентів радості в житті не приносить нічого.