Брак фінансових знань і недовіра до фінансових інститутів ідуть поруч. Досвід 2008 року, коли тисячі громадян втратили заощадження у проблемних банках або отримали значне підвищення відсоткових ставок за кредитами, гальмує розвиток ринку фінансових послуг. Люди віддають перевагу найелементарнішій із цих послуг – платежам.
«Ми маємо населення, яке в основному користується оплатою комунальних платежів через банк, банківським рахунком або банківською пластиковою карткою (звісно, якщо є зарплатні проекти, то не користуватися ними практично неможливо), проведення платежів через платіжні термінали, обмін валют. І тільки далі в нас ідуть кредити, депозити, страхування життя», – розповів представник проекту USAID «Розвиток фінансового сектору» Олексій Куценко.
Він також навів промовистий факт: лише сім відсотків із понад двох тисяч опитаних знають, що гарантована державою гранична сума відшкодування за вкладами в комерційних банках становить 150 тисяч гривень.
Українці просто не вірять у те, що в разі виникнення проблем у відносинах із фінансовими установами зможуть отримати відшкодування, зауважує голова правління комерційного банку Володимир Лавренчук. «Знати про захист і бути захищеним – це дві різні тези, – каже він. – Мати можливість отримати 150 тисяч, гарантованих Фондом (гарантування вкладів фізичних осіб) і отримати їх завтра – в понеділок чи у вівторок – це дві різні речі. Люди не знають, тому що не вірять у те, що воно працює».
Грамотні клієнти ще ростуть
Дві третини українців мають слабке уявлення про структуру своїх доходів і витрат, оскільки не ведуть сімейного бюджету. Лише 13 відсотків респондентів послуговуються золотим правилом фінансових радників – заплати спочатку собі, заощадь, а згодом витрачай. Понад чверть опитаних не заощаджують нічого.
Водночас українське становище з фінансовою грамотністю не є унікальним. Подібними є результати опитувань в Азербайджані, Росії, Болгарії та Румунії. У провідних країнах світу люди також потрапляють у скрутні ситуації, коли не можуть зважити всі ризики.
Потребу у фінансовій освіті своїх клієнтів відчувають і самі банкіри.
«Ми протягом цього року робимо такі «посиденьки», – зазначає голова наглядової ради комерційного банку Юрій Блащук. – Ми запрошуємо дітей і розповідаємо їм про фінансові продукти, даємо їм можливість вести свої рахунки і бюджет. Мені здається, що це дуже перспективно – вкладаючи сьогодні в дітей, ми отримуємо нормальних і грамотних клієнтів».
«Ми маємо населення, яке в основному користується оплатою комунальних платежів через банк, банківським рахунком або банківською пластиковою карткою (звісно, якщо є зарплатні проекти, то не користуватися ними практично неможливо), проведення платежів через платіжні термінали, обмін валют. І тільки далі в нас ідуть кредити, депозити, страхування життя», – розповів представник проекту USAID «Розвиток фінансового сектору» Олексій Куценко.
Він також навів промовистий факт: лише сім відсотків із понад двох тисяч опитаних знають, що гарантована державою гранична сума відшкодування за вкладами в комерційних банках становить 150 тисяч гривень.
Українці просто не вірять у те, що в разі виникнення проблем у відносинах із фінансовими установами зможуть отримати відшкодування, зауважує голова правління комерційного банку Володимир Лавренчук. «Знати про захист і бути захищеним – це дві різні тези, – каже він. – Мати можливість отримати 150 тисяч, гарантованих Фондом (гарантування вкладів фізичних осіб) і отримати їх завтра – в понеділок чи у вівторок – це дві різні речі. Люди не знають, тому що не вірять у те, що воно працює».
Грамотні клієнти ще ростуть
Дві третини українців мають слабке уявлення про структуру своїх доходів і витрат, оскільки не ведуть сімейного бюджету. Лише 13 відсотків респондентів послуговуються золотим правилом фінансових радників – заплати спочатку собі, заощадь, а згодом витрачай. Понад чверть опитаних не заощаджують нічого.
Водночас українське становище з фінансовою грамотністю не є унікальним. Подібними є результати опитувань в Азербайджані, Росії, Болгарії та Румунії. У провідних країнах світу люди також потрапляють у скрутні ситуації, коли не можуть зважити всі ризики.
Потребу у фінансовій освіті своїх клієнтів відчувають і самі банкіри.
«Ми протягом цього року робимо такі «посиденьки», – зазначає голова наглядової ради комерційного банку Юрій Блащук. – Ми запрошуємо дітей і розповідаємо їм про фінансові продукти, даємо їм можливість вести свої рахунки і бюджет. Мені здається, що це дуже перспективно – вкладаючи сьогодні в дітей, ми отримуємо нормальних і грамотних клієнтів».
