Українські та європейські науковці насамперед зазначили, що поняття щастя не має конкретного матеріального виміру, хоча більшість учасників досліджень якраз матеріальну складову вважають важливою для розуміння, чи вони справді щасливі.
«Це вимірюється в європейському соціальному дослідженні: країни Європи порівнюються за індексом щастя, який науковці розробили, спираючись і на систему європейських цінностей, і на потреби суспільства, і на особливості функціонування державних інституцій», – пояснив заступник директора Інституту соціології України Євген Головаха.
Індекс щастя, серед іншого, включає такі поняття, як соціальний стан та якість життя особи. Це здоров’я людини та її родини, рівень прибутків, можливості реалізувати себе та забезпечити собі й родині належні умови проживання, відпочинку тощо. У цьому сенсі найщасливішими себе вважають громадяни економічно розвинених держав: Данії, Швейцарії та Австрії. А країни з високим рівнем корупції, проблемною економікою та зрощенням влади й капіталу (такі як Росія та Україна) – у цілому нещасні, вважають дослідники з Інституту соціології України та британського Університету Лейсестера.
У центрально-східній Європі більшість населення вважає себе, скоріше, щасливим, аніж навпаки. Експерт «Нової східної фундації» (Польща) Анджей Бжерзицький пояснює це більшою соціальною активністю тамтешніх громадян.
«Українці здебільшого, за радянською ще звичкою, нарікатимуть на владу і сподіватимуться на її ж допомогу. А поляки, хоч і нарікають на наявні проблеми і називають себе нещасними, при цьому переконані, що щасливими повинні робити себе самі. У Польщі більш розвинене громадянське суспільство і, відповідно, пересічні поляки відчувають більшу внутрішню силу і спроможність змінювати життя на краще», – каже Бжерзицький.
Чи вимірюване щастя?
Поява досліджень щодо щасливості європейців викликала дискусію у науковому середовищі. Український експерт Ігор Марков вважає, що щастя аж ніяк не вкладається у соціологічні опитування.
«Поняття щастя є дуже особисте, і тому його не можна назвати якоюсь категорією, яка має соціологічний вимір. Для однієї людини щастя означає бути багатим, іншій для щастя потрібні здоров’я та наявність друзів поруч. Тому я до соціологічних досліджень щастя ставлюсь, як поляки кажуть, із примруженим оком», – каже Марков.
А директор Центру «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна такі дослідження називає важливими для вивчення змін, що відбуваються в європейській спільноті та у межах однієї держави.
«Дослідження добре показують, як змінювались настрої, як змінювалось ставлення людей до різних проблем або не змінювалось, що ще цікавіше», – каже Бекешкіна.
Науковці обіцяють продовжити вимірювати щастя, яким його відчувають або ж вбачають у різних країнах. На їхню думку, від кількості щасливих людей у суспільстві залежить така конкретна категорія, як економічне зростання держави.
«Це вимірюється в європейському соціальному дослідженні: країни Європи порівнюються за індексом щастя, який науковці розробили, спираючись і на систему європейських цінностей, і на потреби суспільства, і на особливості функціонування державних інституцій», – пояснив заступник директора Інституту соціології України Євген Головаха.
Індекс щастя, серед іншого, включає такі поняття, як соціальний стан та якість життя особи. Це здоров’я людини та її родини, рівень прибутків, можливості реалізувати себе та забезпечити собі й родині належні умови проживання, відпочинку тощо. У цьому сенсі найщасливішими себе вважають громадяни економічно розвинених держав: Данії, Швейцарії та Австрії. А країни з високим рівнем корупції, проблемною економікою та зрощенням влади й капіталу (такі як Росія та Україна) – у цілому нещасні, вважають дослідники з Інституту соціології України та британського Університету Лейсестера.
У центрально-східній Європі більшість населення вважає себе, скоріше, щасливим, аніж навпаки. Експерт «Нової східної фундації» (Польща) Анджей Бжерзицький пояснює це більшою соціальною активністю тамтешніх громадян.
«Українці здебільшого, за радянською ще звичкою, нарікатимуть на владу і сподіватимуться на її ж допомогу. А поляки, хоч і нарікають на наявні проблеми і називають себе нещасними, при цьому переконані, що щасливими повинні робити себе самі. У Польщі більш розвинене громадянське суспільство і, відповідно, пересічні поляки відчувають більшу внутрішню силу і спроможність змінювати життя на краще», – каже Бжерзицький.
Чи вимірюване щастя?
Поява досліджень щодо щасливості європейців викликала дискусію у науковому середовищі. Український експерт Ігор Марков вважає, що щастя аж ніяк не вкладається у соціологічні опитування.
«Поняття щастя є дуже особисте, і тому його не можна назвати якоюсь категорією, яка має соціологічний вимір. Для однієї людини щастя означає бути багатим, іншій для щастя потрібні здоров’я та наявність друзів поруч. Тому я до соціологічних досліджень щастя ставлюсь, як поляки кажуть, із примруженим оком», – каже Марков.
А директор Центру «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна такі дослідження називає важливими для вивчення змін, що відбуваються в європейській спільноті та у межах однієї держави.
«Дослідження добре показують, як змінювались настрої, як змінювалось ставлення людей до різних проблем або не змінювалось, що ще цікавіше», – каже Бекешкіна.
Науковці обіцяють продовжити вимірювати щастя, яким його відчувають або ж вбачають у різних країнах. На їхню думку, від кількості щасливих людей у суспільстві залежить така конкретна категорія, як економічне зростання держави.
