Мешканка міста Хмельницького Тетяна нарікає, що про атомну електростанцію, розташовану неподалік обласного центра, хмельничанам відомо лише те, про що інформують у ЗМІ. «Обізнаність хмельничанина з цього питання можна порівняти з обізнаністю мешканця Луганська. Це наша область, АЕС у нас під боком, а ми навіть уявити не можемо, що там», – зауважує вона.
Напередодні міністр палива та енергетики Юрій Бойко заявив, що до 2030 року Україна планує збільшити виробництво атомної енергії більше, ніж удвічі. Першочерговими завданнями міністр назвав будівництво та введення в експлуатацію до 2016 року двох нових енергоблоків – на вже згаданій Хмельницькій АЕС.
Українці хочуть, щоб безпечно і дешево
Опитування, проведене наприкінці липня спільно українською та російською групами соціологів, засвідчило, що 88 відсотків респондентів хочуть знати, які проекти збираються втілювати на українських АЕС. Опитування проводили в семи містах України, територіально близьких до однієї з п’яти АЕС, зокрема в Києві та Миколаєві.
Виявилося, що майже половина опитаних українців найважливішими у розвитку електроенергетики вважають економічний та безпековий аспекти, а саме – щоб електроенергія була якомога дешевшою, а її виробництво – максимально безпечним.
Член російського товариства соціологів Олексій Висоцький, який брав участь у проведенні соцопитування, порівнює ці результати з показниками дворічної давнини. «Без сумніву, на першому місці – безпека, але вона трохи втратила популярність. Зросла питома вага економічних моментів – наприклад, вартості електроенергії. Виходить, що українці вже менше бояться розвитку атомної галузі, і в них формується суто споживацький підхід», – каже він.
Довіряють ЗМІ, а не владі
44 відсотки опитаних українців надійним джерелом інформації щодо ситуації в атомній галузі називають мас-медіа. Керівництву держави або ж очільникам атомної галузі в цілому, зокрема НАЕК «Енергоатом», в цьому питанні довіряють не більше, ніж по 10 відсотків респондентів.
За словами експерта Міжнародного центру перспективних досліджень Ільдара Газізулліна, влада зобов’язана тримати контакт із мешканцями регіонів, де розташовані атомні реактори. «Якщо не буде прозорості, не буде залучення громади, тоді значно більше можливостей для корупції. Саме тому і в Україні, і в інших країнах, законодавчо закріплена вимога, що уряд повинен обговорювати такі питання з громадою», – зазначає експерт із енергетики.
За кількістю АЕС Україна займає одне з провідних місць у Європі. В Україні атомні електростанції виробляють до 50 відсотків від загального обсягу електроенергії.
Соціологічне опитування «Інформованість населення України щодо ситуації в атомній галузі» проводилося на замовлення Української екологічної організації «Екоклуб», Науково-дослідного центру соціально-екологічного розвитку (Росія) та Інституту гуманітарних і екологічних технологій (Білорусь). Опитано 1100 респондентів, похибка не перевищує 3,8 відсотка.
Напередодні міністр палива та енергетики Юрій Бойко заявив, що до 2030 року Україна планує збільшити виробництво атомної енергії більше, ніж удвічі. Першочерговими завданнями міністр назвав будівництво та введення в експлуатацію до 2016 року двох нових енергоблоків – на вже згаданій Хмельницькій АЕС.
Українці хочуть, щоб безпечно і дешево
Опитування, проведене наприкінці липня спільно українською та російською групами соціологів, засвідчило, що 88 відсотків респондентів хочуть знати, які проекти збираються втілювати на українських АЕС. Опитування проводили в семи містах України, територіально близьких до однієї з п’яти АЕС, зокрема в Києві та Миколаєві.
Виявилося, що майже половина опитаних українців найважливішими у розвитку електроенергетики вважають економічний та безпековий аспекти, а саме – щоб електроенергія була якомога дешевшою, а її виробництво – максимально безпечним.
Член російського товариства соціологів Олексій Висоцький, який брав участь у проведенні соцопитування, порівнює ці результати з показниками дворічної давнини. «Без сумніву, на першому місці – безпека, але вона трохи втратила популярність. Зросла питома вага економічних моментів – наприклад, вартості електроенергії. Виходить, що українці вже менше бояться розвитку атомної галузі, і в них формується суто споживацький підхід», – каже він.
Довіряють ЗМІ, а не владі
44 відсотки опитаних українців надійним джерелом інформації щодо ситуації в атомній галузі називають мас-медіа. Керівництву держави або ж очільникам атомної галузі в цілому, зокрема НАЕК «Енергоатом», в цьому питанні довіряють не більше, ніж по 10 відсотків респондентів.
За словами експерта Міжнародного центру перспективних досліджень Ільдара Газізулліна, влада зобов’язана тримати контакт із мешканцями регіонів, де розташовані атомні реактори. «Якщо не буде прозорості, не буде залучення громади, тоді значно більше можливостей для корупції. Саме тому і в Україні, і в інших країнах, законодавчо закріплена вимога, що уряд повинен обговорювати такі питання з громадою», – зазначає експерт із енергетики.
За кількістю АЕС Україна займає одне з провідних місць у Європі. В Україні атомні електростанції виробляють до 50 відсотків від загального обсягу електроенергії.
Соціологічне опитування «Інформованість населення України щодо ситуації в атомній галузі» проводилося на замовлення Української екологічної організації «Екоклуб», Науково-дослідного центру соціально-екологічного розвитку (Росія) та Інституту гуманітарних і екологічних технологій (Білорусь). Опитано 1100 респондентів, похибка не перевищує 3,8 відсотка.
