Київ – Заклики до відкликання проекту Закону «Про мови», запропонованого представниками провладної більшості, прозвучали підчас парламентських слухань: «Стратегія гуманітарної політики сучасної України». Попри те, що тема заходу стосувалася не лише мовної політики, а й охорони здоров’я, збереження історичної спадщини, якості освіти та іншого, представники опозиції зосередилися саме на мовному питанні. Саме можливість витіснення української мови є найбільшою загрозою для гуманітарної сфери в Україна, вважають вони.
В Україні не можна визначити стратегію гуманітарного розвитку доти, доки нею керують антиукраїнські сили, заявив голова парламентського комітету з питань культури і духовності, член фракції БЮТ Володимир Яворівський.
На підтвердження своєї думки народний депутат навів приклади намагань представників чинної влади вкотре переглянути історію держави, принизити роль діячів національно-визвольного руху, героїзувати одіозні постаті радянської доби і закрити тему Голодомору. Утім, найбільшою небезпекою на сьогодні для гуманітарного розвитку України Володимир Яворівський назвав можливе ухвалення запропонованого представниками парламентської більшості законопроекту «Про мови».
«77,8 відсотка українців в Україні – етнічні українці. Коли б це був, хоча б, закон, який би ставив так: і російська, і українська, а там зроблено так, що російська буде замість української. Посилаються на хартію – це велике шулерство. Вона не була офіційно перекладена. Викинули з неї поняття – «міноритарні мови». Хартія присвячена тільки тим мовам, яким загрожує зникнення», – наголосив опозиціонер.
Відтак, народний депутат від НУНС В’ячеслав Кириленко запропонував за результатами парламентських слухань звернутися до Президента Віктора Януковича з вимогою забезпечити відкликання проекту закону «Про мови», запропонованого представниками провладної більшості.
«Щоб унеможливити протистояння в суспільстві відкликати цей антиукраїнський закон «про мови», який внесли регіонали і Симоненко . Хоча б це зробимо, це означатиме, що парламентські слухання виявилися дуже результативними. Без організованої протидії, і далеко не тільки в парламенті, на цей раз українці не обійдуться», – наголосив Кириленко.
Влада відмовилася від педалювання мовної теми?
Тим часом, настрої у провладній більшості щодо проекту закону «Про мови» змінилися. Цього тижня Погоджувальна рада парламенту відклала на невизначене майбутнє розгляд документа. А Народна партія, лідером якої є Голова Верховної Ради Володимир Литвин, заявила, що державною мовою в Україні може бути лише українська.
У свою чергу, найвищий за рангом представник уряду з тих, хто брав участь у парламентських слуханнях, міністр Кабінету Міністрів Анатолій Толстоухов сформулював бачення мовної політики. «Державна етно-національна політика має перетворитися на дієву систему практичних заходів, спрямованих на врегулювання міжетнічних процесів, дотримання загальновизнаних стандартів захисту та розвитку прав і свобод людей і громадянина», – заявив він.
Щодо інших сегментів державної гуманітарної політики Анатолій Толстоухов перерахував низку законопроектів, що ще напрацьовуються Кабінетом Міністрів і будуть покликані підвищити якість освіти, охорони здоров’я, духовного та культурного розвитку громадян України.
На підтвердження своєї думки народний депутат навів приклади намагань представників чинної влади вкотре переглянути історію держави, принизити роль діячів національно-визвольного руху, героїзувати одіозні постаті радянської доби і закрити тему Голодомору. Утім, найбільшою небезпекою на сьогодні для гуманітарного розвитку України Володимир Яворівський назвав можливе ухвалення запропонованого представниками парламентської більшості законопроекту «Про мови».
«77,8 відсотка українців в Україні – етнічні українці. Коли б це був, хоча б, закон, який би ставив так: і російська, і українська, а там зроблено так, що російська буде замість української. Посилаються на хартію – це велике шулерство. Вона не була офіційно перекладена. Викинули з неї поняття – «міноритарні мови». Хартія присвячена тільки тим мовам, яким загрожує зникнення», – наголосив опозиціонер.
Відтак, народний депутат від НУНС В’ячеслав Кириленко запропонував за результатами парламентських слухань звернутися до Президента Віктора Януковича з вимогою забезпечити відкликання проекту закону «Про мови», запропонованого представниками провладної більшості.
«Щоб унеможливити протистояння в суспільстві відкликати цей антиукраїнський закон «про мови», який внесли регіонали і Симоненко . Хоча б це зробимо, це означатиме, що парламентські слухання виявилися дуже результативними. Без організованої протидії, і далеко не тільки в парламенті, на цей раз українці не обійдуться», – наголосив Кириленко.
Влада відмовилася від педалювання мовної теми?
Тим часом, настрої у провладній більшості щодо проекту закону «Про мови» змінилися. Цього тижня Погоджувальна рада парламенту відклала на невизначене майбутнє розгляд документа. А Народна партія, лідером якої є Голова Верховної Ради Володимир Литвин, заявила, що державною мовою в Україні може бути лише українська.
У свою чергу, найвищий за рангом представник уряду з тих, хто брав участь у парламентських слуханнях, міністр Кабінету Міністрів Анатолій Толстоухов сформулював бачення мовної політики. «Державна етно-національна політика має перетворитися на дієву систему практичних заходів, спрямованих на врегулювання міжетнічних процесів, дотримання загальновизнаних стандартів захисту та розвитку прав і свобод людей і громадянина», – заявив він.
Щодо інших сегментів державної гуманітарної політики Анатолій Толстоухов перерахував низку законопроектів, що ще напрацьовуються Кабінетом Міністрів і будуть покликані підвищити якість освіти, охорони здоров’я, духовного та культурного розвитку громадян України.