Київ – В Україні розгоряються дискусії довкола запропонованого правлячою коаліцією законопроекту про мови. Гострою була дискусія і на сьогоднішньому круглому столі в Києві на тему: «Законопроект про мови: чи стане Україна двомовною?»
Проект закону про мови, запропонований на розгляд українського парламенту, не є чимось новим. Від початку існування незалежної України ліві сили апелюють до влади з вимогою захистити права російськомовних українських громадян, пропонуючи ті чи інші законодавчі акти. Але проект «Закону про мови» у разі його ухвалення, юридично розмежує Україну на російськомовну та україномовну частини, фактично – знищить її духовну й гуманітарну цілісність, наголошує київський професор Лариса Масенко.
За її словами, цей закон – у разі його ухвалення – повертає Україну в часи радянської русифікації. «Я ще хочу наголосити на тому, що за ці 20 років у нас не була по-справжньому проведена дерусифікація та декомунізація, – зазначає Лариса Масенко. – І ці два процеси взаємопов’язані: там, де уже нормальна гармонізована мовна ситуація, це у західних регіонах, – там уже нема пам’ятників радянським діячам, власне, катам українського народу. Водночас, якщо ми подивимось на схід і південь, то там вони не тільки стоять непорушно, а навіть ще додаються нові пам’ятники – у Запоріжжі Сталіну... Цей закон фактично хоче перетворити Україну на комуністичну резервацію».
На думку політолога Максима Розумного, ухвалення закону може стати каталізатором роз’єднавчих процесів усередині держави, усередині суспільства. «Українська Україна» і «російська Україна» з часом навряд чи згодяться співіснувати в одній державі, – каже він. – Тож один із сценаріїв розвитку подій – розвал української держави».
Тим часом, прихильники закону – нинішня владна коаліція – заявляють, що ухвалення його поновить «історичну справедливість», оскільки враховує інтереси саме «російськомовної» України.
Проте, за словами голови «Руської общини України» Костянтина Шурова, запропонований коаліцією документ – не ідеальний: у ньому відсутнє надання російській мові статусу другої державної. «Руська община» вважає непридатним закріплення за українською мовою статусу єдиної державної, тим часом як російська отримує статус мови національної меншини, каже він. А це принижує честь та гідність мільйонів російськомовних українців.
«Я не розумію, звідки таке хвилювання, у законі все чітко прописано. Поява закону свідчить, що в українському соціумі та політикумі виникло розуміння того, що російську мову час захистити, – зазначає Шуров. – Адже за статистикою половина громадян України називає рідною російську, друга половина – українську мову. То цю першу половину треба нарешті підтримати. Проблему усвідомили усі (політичні сили)».
Але поки що, замість шукати компромісів, політичні сили перетворили гуманітарну сферу, сферу духовності та культури на справжнісіньке «поле для битви», а трофеєм є Україна. Щоправда, як зауважує політолог Максим Розумний, у «мовному двобої» цей трофей може бути просто знищений.
За її словами, цей закон – у разі його ухвалення – повертає Україну в часи радянської русифікації. «Я ще хочу наголосити на тому, що за ці 20 років у нас не була по-справжньому проведена дерусифікація та декомунізація, – зазначає Лариса Масенко. – І ці два процеси взаємопов’язані: там, де уже нормальна гармонізована мовна ситуація, це у західних регіонах, – там уже нема пам’ятників радянським діячам, власне, катам українського народу. Водночас, якщо ми подивимось на схід і південь, то там вони не тільки стоять непорушно, а навіть ще додаються нові пам’ятники – у Запоріжжі Сталіну... Цей закон фактично хоче перетворити Україну на комуністичну резервацію».
На думку політолога Максима Розумного, ухвалення закону може стати каталізатором роз’єднавчих процесів усередині держави, усередині суспільства. «Українська Україна» і «російська Україна» з часом навряд чи згодяться співіснувати в одній державі, – каже він. – Тож один із сценаріїв розвитку подій – розвал української держави».
Тим часом, прихильники закону – нинішня владна коаліція – заявляють, що ухвалення його поновить «історичну справедливість», оскільки враховує інтереси саме «російськомовної» України.
Проте, за словами голови «Руської общини України» Костянтина Шурова, запропонований коаліцією документ – не ідеальний: у ньому відсутнє надання російській мові статусу другої державної. «Руська община» вважає непридатним закріплення за українською мовою статусу єдиної державної, тим часом як російська отримує статус мови національної меншини, каже він. А це принижує честь та гідність мільйонів російськомовних українців.
«Я не розумію, звідки таке хвилювання, у законі все чітко прописано. Поява закону свідчить, що в українському соціумі та політикумі виникло розуміння того, що російську мову час захистити, – зазначає Шуров. – Адже за статистикою половина громадян України називає рідною російську, друга половина – українську мову. То цю першу половину треба нарешті підтримати. Проблему усвідомили усі (політичні сили)».
Але поки що, замість шукати компромісів, політичні сили перетворили гуманітарну сферу, сферу духовності та культури на справжнісіньке «поле для битви», а трофеєм є Україна. Щоправда, як зауважує політолог Максим Розумний, у «мовному двобої» цей трофей може бути просто знищений.