В усіх сферах громадського життя в Україні, крім освіти, реклами та кіно театрального прокату, домінує російська мова. Зокрема, на 9 книжок російською мовою припадає лишень одна українська. На газетному ринку співвідношення виглядає близько 70% російськомовних проти 30% україномовних. 90% журналів в Україні видається російською. У телевізійному мовленні в Україні, яке є частиною російськомовного «телевізійного світу», однозначно переважає російська мова.
Про це стверджується в Мовному балансі України, який на підставі статистичних та соціологічних даних аналізує співвідношення української та російської мов у різних сферах громадського життя. Його автор, віце-президент Української ліги у зв’язках з громадськістю, політолог Олег Медведєв вважає, що «узаконити за таких умов ті можливості для російською мови, які закладені в запропонованому законопроекті «Про мови», навіть без позбавлення української мови статусу державної, означає по-суті винесення вироку українській мові не як лінгвістичному явищу, а як інструменту масової комунікації».
Однак, автори законопроекту «Про мови в Україні» наголошуючи, що мовне питання досі в країні недостатньо врегульоване, пропонують гарантувати вільний розвиток російської мови і визнати українсько-російську двомовність надбанням українського народу. Один із авторів законопроекту народний депутат, голова Компартії Петро Симоненко каже, що людям потрібно дати можливість вибору, в тому числі і мови спілкування. А російська мова, на думку головного комуніста України, «використовується не так вільно, як це б їй належало».
Проблема російської мови стала символічно-знаковою
Соціологи переконують: більше половини громадян України вважають мовне питання, зокрема статус російської мови взагалі неактуальним – кожен говорить тією мовою, якою хоче, і наразі є багато актуальніших проблем.
Лише 7 відсотків українців відносять мовне питання, а саме проблему державного статусу російської мови, до переліку 25 основних життєвих проблем, що їх непокоїть. Однак проблема російської мови, попри очевидну непріоритетність, на думку Олега Медведєва, стала символічно-знаковою при визначенні позиції виборців щодо політичних сил. І вкотре є спекулятивною для політиків.
Про це стверджується в Мовному балансі України, який на підставі статистичних та соціологічних даних аналізує співвідношення української та російської мов у різних сферах громадського життя. Його автор, віце-президент Української ліги у зв’язках з громадськістю, політолог Олег Медведєв вважає, що «узаконити за таких умов ті можливості для російською мови, які закладені в запропонованому законопроекті «Про мови», навіть без позбавлення української мови статусу державної, означає по-суті винесення вироку українській мові не як лінгвістичному явищу, а як інструменту масової комунікації».
Однак, автори законопроекту «Про мови в Україні» наголошуючи, що мовне питання досі в країні недостатньо врегульоване, пропонують гарантувати вільний розвиток російської мови і визнати українсько-російську двомовність надбанням українського народу. Один із авторів законопроекту народний депутат, голова Компартії Петро Симоненко каже, що людям потрібно дати можливість вибору, в тому числі і мови спілкування. А російська мова, на думку головного комуніста України, «використовується не так вільно, як це б їй належало».
Проблема російської мови стала символічно-знаковою
Соціологи переконують: більше половини громадян України вважають мовне питання, зокрема статус російської мови взагалі неактуальним – кожен говорить тією мовою, якою хоче, і наразі є багато актуальніших проблем.
Лише 7 відсотків українців відносять мовне питання, а саме проблему державного статусу російської мови, до переліку 25 основних життєвих проблем, що їх непокоїть. Однак проблема російської мови, попри очевидну непріоритетність, на думку Олега Медведєва, стала символічно-знаковою при визначенні позиції виборців щодо політичних сил. І вкотре є спекулятивною для політиків.
