Фестиваль «Сурми звитяги» вперше був організований 12 років тому як захід для патріотичного виховання дітей. Донині у цьому пісенному конкурсі діти з усіх регіонів України оспівують національно-визвольну боротьбу українців. Директор «Сурм звитяги» Володимир Степанишин розповідає, що пісні про УПА об’єднали дітей сході та заходу. «У нас переможницею з Сіверського Донецька була дівчинка, яка співала «Лєнта за лєнтою», і прекрасно в неї це виходило», – згадує Володимир Степанишин.
Напередодні цьогорічного фестивалю, що стартує наприкінці жовтня, депутати міської ради Львова повідомили, що «Сурми звитяги» уряд хоче замінити на військово-патріотичну спортивну гру «Зірниця». Володимир Степанишин упевнений, що львівські депутати погарячкували. Про згортання фестивалю мова не йде.
«Між сурмами та «Зірницею» нічого взаємопов’язаного в жодному документі немає, – розповідає директор фестивалю. – Нас точно не перепрофільовують, бо ми не є державною структурою. Нас не можуть примусити щось змінити. Засновниками цього фестивалю є три громадські організації».
Радянську «Зірницю» відновлюватиме міністр Табачник
Приводом для побоювань львівської депутатів стало розпорядження Кабінету міністрів про надання «Зірниці» статусу Всеукраїнської, а також намір уряду розробити положення про відновлення цієї радянської гри по всій Україні. З цією метою уряд організував Комітет з підготовки та проведення «Зірниці», який очолив міністр освіти Дмитро Табачник. До Комітету увійшли також представники Міністерства сім’ї молоді і спорту, Міноборони, медики, а ще – член Організації ветеранів України.
У грі «Зірниця» діти до 14 років змагались у спортивному, туристичному й медичному напрямках.
«Коли я працювала секретарем по школах райкому комсомолу, без винятку кожна школа представляла свою програму, згідно з затвердженим положенням райкому комсомолу. І строї пісні були, і елементи спортивних змагань. Будемо говорити, що ми ніби як дбали про здоров’я дитини через призму такої роботи», – згадує голова профспілки освітян одного з районів Волинської області Людмила Кузьмич, у радянські часи вона працювала в райкомі комкомолу.
Українським дітям не вистачає патріотизму – депутат Кузьмук
Екс-міністр оборони, а нині народний депутат від Партії регіонів Олександр Кузьмук в урядовому Комітеті також допомагатиме впроваджувати гру «Зірниця». Він наголошує на необхідності патріотичного виховання в українських дітей.
«Ми розуміємо, що така необхідність існує. Я думаю, що патріотичне виховання не зупиниться лише на грі «Зірниця», цього буде недостатньо», – зазначив екс-міністр оборони Кузьмук.
В Україні нині діє мережа організацій та конкурсів, де формується патріотично свідома молодь. Якщо фестиваль «Сурми звитяги» зосереджений навколо української пісні, то такі організації як «Пласт» чи організація українських скаутів навчає молодь саме спортивної та військової підготовки.
На зразок гри «Зірниця» в Україні у 2003 році було розроблено Положення про дитячо-юнацьку військово-спортивну патріотичну гру «Сокіл» («Джура»). Вперше гра була проведена у всеукраїнському масштабі у 2009 році. Донині кількість учасників цієї гри сягає близько 30 тисяч школярів. Відкритим лишається питання, чи буде в українських школах існувати дві військово-патріотичних гри чи, можливо, «Зірницю» готують на заміну «Соколу»(«Джурі»).
Напередодні цьогорічного фестивалю, що стартує наприкінці жовтня, депутати міської ради Львова повідомили, що «Сурми звитяги» уряд хоче замінити на військово-патріотичну спортивну гру «Зірниця». Володимир Степанишин упевнений, що львівські депутати погарячкували. Про згортання фестивалю мова не йде.
«Між сурмами та «Зірницею» нічого взаємопов’язаного в жодному документі немає, – розповідає директор фестивалю. – Нас точно не перепрофільовують, бо ми не є державною структурою. Нас не можуть примусити щось змінити. Засновниками цього фестивалю є три громадські організації».
Радянську «Зірницю» відновлюватиме міністр Табачник
Приводом для побоювань львівської депутатів стало розпорядження Кабінету міністрів про надання «Зірниці» статусу Всеукраїнської, а також намір уряду розробити положення про відновлення цієї радянської гри по всій Україні. З цією метою уряд організував Комітет з підготовки та проведення «Зірниці», який очолив міністр освіти Дмитро Табачник. До Комітету увійшли також представники Міністерства сім’ї молоді і спорту, Міноборони, медики, а ще – член Організації ветеранів України.
У грі «Зірниця» діти до 14 років змагались у спортивному, туристичному й медичному напрямках.
«Коли я працювала секретарем по школах райкому комсомолу, без винятку кожна школа представляла свою програму, згідно з затвердженим положенням райкому комсомолу. І строї пісні були, і елементи спортивних змагань. Будемо говорити, що ми ніби як дбали про здоров’я дитини через призму такої роботи», – згадує голова профспілки освітян одного з районів Волинської області Людмила Кузьмич, у радянські часи вона працювала в райкомі комкомолу.
Українським дітям не вистачає патріотизму – депутат Кузьмук
Екс-міністр оборони, а нині народний депутат від Партії регіонів Олександр Кузьмук в урядовому Комітеті також допомагатиме впроваджувати гру «Зірниця». Він наголошує на необхідності патріотичного виховання в українських дітей.
«Ми розуміємо, що така необхідність існує. Я думаю, що патріотичне виховання не зупиниться лише на грі «Зірниця», цього буде недостатньо», – зазначив екс-міністр оборони Кузьмук.
В Україні нині діє мережа організацій та конкурсів, де формується патріотично свідома молодь. Якщо фестиваль «Сурми звитяги» зосереджений навколо української пісні, то такі організації як «Пласт» чи організація українських скаутів навчає молодь саме спортивної та військової підготовки.
На зразок гри «Зірниця» в Україні у 2003 році було розроблено Положення про дитячо-юнацьку військово-спортивну патріотичну гру «Сокіл» («Джура»). Вперше гра була проведена у всеукраїнському масштабі у 2009 році. Донині кількість учасників цієї гри сягає близько 30 тисяч школярів. Відкритим лишається питання, чи буде в українських школах існувати дві військово-патріотичних гри чи, можливо, «Зірницю» готують на заміну «Соколу»(«Джурі»).
