Дніпропетровськ – Деякі дніпропетровські науковці б’ють на сполох: законопроект «Про мови в Україні», зареєстрований у Верховній Раді від імені представників правлячої коаліції, може призвести до фактичного знищення української мови, особливо у східних регіонах України, де і так непроста ситуація з використанням державної. Мовознавці, історики, громадські діячі Придніпров’я сіли за «круглий» стіл, щоб обговорити проблему.
Вищі навчальні заклади України, які мають статус національних, повинні викладати хоча б половину дисциплін державною мовою. Але на практиці, в більшості дніпропетровських університетів, підрахували викладачі, українською викладають лише 20 відсотків предметів, і то гуманітаріям. Студенти-«технарі» ж здобувають знання майже повністю російською. Відтак, каже кандидат історичних наук із Національного гірничого університету Дмитро Колесник, ні про які утиски російської в Україні не йдеться.
Автори нового проекту Закону «Про мови в Україні» спираються на Європейську хартію мов, але цей міжнародний документ захищає мови, які насправді зникають, обурюється Дмитро Колесник.
«В Україні не та ситуація, коли треба захищати російську. Є мови, які справді потребують підтримки, – кримськотатарська, караїмська, гагаузька. А в законопроекті постійно підкреслюється роль російської», – зазначає історик.
Чиновники говорять української гірше за китайців
Новий законопроект, кажуть дніпропетровські експерти, де-факто зробить російську другою державною. Українська, принаймні на сході України, може знову стати «мовою села», як за радянських часів, її не використовуватимуть ні в освіті, ні в держуправлінні, ні в ЗМІ, побоюються філологи.
Кому це вигідно? Та передусім чиновникам, які за роки незалежності через лінь та невігластво так і не вивчили державну мову, переконана доцент кафедри української мови Дніпропетровського національного університету Ярослава Рибалка.
Вона дивується: на її очах щороку українську в Дніпропетровську опановують сотні іноземних студентів, чиновники ж, як і раніше, говорять російською, та ще й з помилками.
«Китайцям важко опановувати українську, але вони опановують. Повірте мені, у мене нема жодного студента, який би вимагав перейти на іншу мову. Сидять, слухають і успішно складають іспити», – ділиться філолог.
У новації парламентарів деякі експерти вбачають і суто економічний аспект, каже кандидат історичних наук Дніпропетровського національного університету Олег Репан. Він вважає, що законопроектом намагаються обмежити розвиток українського книговидавництва.
«Не забувайте, цей законопроект позбавить роботи українського видавця, автора, коректора, літредактора, друкаря. Відповідно з усіх цих професій податки йтимуть до бюджету Російської Федерації, – податки з тієї книги, яку ми купили. Відповідно ці кошти втрачає український бюджет», – зауважує експерт.
Мова чи політика?
Втім, деякі українські експерти закликають не перебільшувати ролі мовних законодавчих ініціатив перед виборами. Фахівець Центру соціальних і політичних досліджень імені Разумкова Юрій Якименко в інтерв’ю Радіо Свобода зазначив: законопроект «Про мови» не що інше, як демонстрування намагань влади виконати свої передвиборні обіцянки, якщо не соціально-економічні, то хоча б гуманітарні. У випадку ухвалення законопроекту, каже аналітик, чинна влада втратить частину симпатій україномовного електорату на Заході України і водночас дещо підвищить рейтинг серед російськомовних на сході.
На Дніпропетровщині мовне питання востаннє активно обговорювали 2006 року. Тоді депутати міськради оголосили російську регіональною на території міста. Коли ж суд скасував це рішення, про нього швидко забули.
За даними останнього перепису населення, понад дві третини дніпропетровців вважають себе українцями. Водночас, за даними соціологів, більше половини мешканців міста схвалюють україномовне навчання у школах та вишах.
7 вересня 2010 року депутати від Партії регіонів Олександр Єфремов, від Комуністичної партії Петро Симоненко та від Блоку Литвина Сергій Гриневецький зареєстрували в парламенті законопроект «Про мови в Україні», яким запропонували визначити порядок використання мов.
Автори нового проекту Закону «Про мови в Україні» спираються на Європейську хартію мов, але цей міжнародний документ захищає мови, які насправді зникають, обурюється Дмитро Колесник.
«В Україні не та ситуація, коли треба захищати російську. Є мови, які справді потребують підтримки, – кримськотатарська, караїмська, гагаузька. А в законопроекті постійно підкреслюється роль російської», – зазначає історик.
Чиновники говорять української гірше за китайців
Новий законопроект, кажуть дніпропетровські експерти, де-факто зробить російську другою державною. Українська, принаймні на сході України, може знову стати «мовою села», як за радянських часів, її не використовуватимуть ні в освіті, ні в держуправлінні, ні в ЗМІ, побоюються філологи.
Кому це вигідно? Та передусім чиновникам, які за роки незалежності через лінь та невігластво так і не вивчили державну мову, переконана доцент кафедри української мови Дніпропетровського національного університету Ярослава Рибалка.
Вона дивується: на її очах щороку українську в Дніпропетровську опановують сотні іноземних студентів, чиновники ж, як і раніше, говорять російською, та ще й з помилками.
«Китайцям важко опановувати українську, але вони опановують. Повірте мені, у мене нема жодного студента, який би вимагав перейти на іншу мову. Сидять, слухають і успішно складають іспити», – ділиться філолог.
У новації парламентарів деякі експерти вбачають і суто економічний аспект, каже кандидат історичних наук Дніпропетровського національного університету Олег Репан. Він вважає, що законопроектом намагаються обмежити розвиток українського книговидавництва.
«Не забувайте, цей законопроект позбавить роботи українського видавця, автора, коректора, літредактора, друкаря. Відповідно з усіх цих професій податки йтимуть до бюджету Російської Федерації, – податки з тієї книги, яку ми купили. Відповідно ці кошти втрачає український бюджет», – зауважує експерт.
Мова чи політика?
Втім, деякі українські експерти закликають не перебільшувати ролі мовних законодавчих ініціатив перед виборами. Фахівець Центру соціальних і політичних досліджень імені Разумкова Юрій Якименко в інтерв’ю Радіо Свобода зазначив: законопроект «Про мови» не що інше, як демонстрування намагань влади виконати свої передвиборні обіцянки, якщо не соціально-економічні, то хоча б гуманітарні. У випадку ухвалення законопроекту, каже аналітик, чинна влада втратить частину симпатій україномовного електорату на Заході України і водночас дещо підвищить рейтинг серед російськомовних на сході.
На Дніпропетровщині мовне питання востаннє активно обговорювали 2006 року. Тоді депутати міськради оголосили російську регіональною на території міста. Коли ж суд скасував це рішення, про нього швидко забули.
За даними останнього перепису населення, понад дві третини дніпропетровців вважають себе українцями. Водночас, за даними соціологів, більше половини мешканців міста схвалюють україномовне навчання у школах та вишах.
7 вересня 2010 року депутати від Партії регіонів Олександр Єфремов, від Комуністичної партії Петро Симоненко та від Блоку Литвина Сергій Гриневецький зареєстрували в парламенті законопроект «Про мови в Україні», яким запропонували визначити порядок використання мов.