Лідери фракцій Партії регіонів та Компартії, а також депутат від Блоку Литвина зареєстрували спільний проект закону про мови, яким пропонують значно розширити сферу застосування російської мови. Проектом закону визначається, що «обов'язковість застосування державної мови не повинно тлумачитися як заперечення права на користування російською мовою та іншими регіональними мовами або мовами меншин».
Регіонал Олександр Єфремов, комуніст Петро Симоненко та литвинівець Сергій Гриневецький зазначають, що українсько-російська двомовність є важливим надбанням українського народу і пропонують акти вищих органів державної влади публікувати не лише українською, а й російською мовою.
Опозиція засудила цю ініціативу коаліції. За словами заступника голови фракції БЮТ-«Батьківщина» Андрія Шкіля, таким чином влада фактично намагається закріпити асиміляторські зусилля Російської імперії та Радянського Союзу.
«Вони прагнуть через закон про мови зруйнувати підвалини української державності, – каже депутат. – Розумію, що декому з чинних керівників важко вивчити українську мову, але це не може бути підставою для руйнування української мови взагалі».
Проросійські сили прагнуть «абсолютної мовної рівності»
Політологи натомість зазначають, що регіонали та комуністи змушені згадати про свої передвиборні обіцянки з огляду на те, що влада не може похвалитися досягненнями в економічній сфері. Навпаки, уряд пішов на низку непопулярних кроків: підвищення пенсійного віку для жінок, подорожчання газу. Тому, аби відновити свої електоральні позиції в базових південно-східних областях, владні партії беруть на озброєння мовне питання.
«Це зрозуміло: на місцевих виборах будуть розповідати, які вони гарні – зробили те, що обіцяли», – каже політолог Ігор Жданов.
Водночас представники проросійського лобі, хоча й вітають цю ініціативу, але зазначають, що ухвалення цього закону не знімає мовного питання.
«Доки в Конституції не закріплять абсолютну рівність двох мов або взагалі не приберуть норму про державну мову, доти кінцевої мети не буде досягнуто», – каже керівник Українського філіалу московського Інституту країн СНД Володимир Корнілов.
Опозиціонери та політологи збігаються в думці, що мовний закон буде розглянутий вже найближчого сесійного тижня. Вірогідність його ухвалення розцінюють як дуже високу. Проте експерти не виключають, що в законопроект можуть бути внесені поправки, які бодай частково відновлять позиції української мови.
Регіонал Олександр Єфремов, комуніст Петро Симоненко та литвинівець Сергій Гриневецький зазначають, що українсько-російська двомовність є важливим надбанням українського народу і пропонують акти вищих органів державної влади публікувати не лише українською, а й російською мовою.
Опозиція засудила цю ініціативу коаліції. За словами заступника голови фракції БЮТ-«Батьківщина» Андрія Шкіля, таким чином влада фактично намагається закріпити асиміляторські зусилля Російської імперії та Радянського Союзу.
«Вони прагнуть через закон про мови зруйнувати підвалини української державності, – каже депутат. – Розумію, що декому з чинних керівників важко вивчити українську мову, але це не може бути підставою для руйнування української мови взагалі».
Проросійські сили прагнуть «абсолютної мовної рівності»
Політологи натомість зазначають, що регіонали та комуністи змушені згадати про свої передвиборні обіцянки з огляду на те, що влада не може похвалитися досягненнями в економічній сфері. Навпаки, уряд пішов на низку непопулярних кроків: підвищення пенсійного віку для жінок, подорожчання газу. Тому, аби відновити свої електоральні позиції в базових південно-східних областях, владні партії беруть на озброєння мовне питання.
«Це зрозуміло: на місцевих виборах будуть розповідати, які вони гарні – зробили те, що обіцяли», – каже політолог Ігор Жданов.
Водночас представники проросійського лобі, хоча й вітають цю ініціативу, але зазначають, що ухвалення цього закону не знімає мовного питання.
«Доки в Конституції не закріплять абсолютну рівність двох мов або взагалі не приберуть норму про державну мову, доти кінцевої мети не буде досягнуто», – каже керівник Українського філіалу московського Інституту країн СНД Володимир Корнілов.
Опозиціонери та політологи збігаються в думці, що мовний закон буде розглянутий вже найближчого сесійного тижня. Вірогідність його ухвалення розцінюють як дуже високу. Проте експерти не виключають, що в законопроект можуть бути внесені поправки, які бодай частково відновлять позиції української мови.
