Брюссель – Нові пропозиції, що прозвучали на нещодавньому саміті Росія-ЄС, покликані вивести їхні відносини на менш тернистий шлях. Проте, не слід забувати, що Кремль – це партнер, який не завжди дотримується встановлених угод. А модернізація Росії, якої нині хочуть її лідери, немислима без її демократизації та поваги до людських прав. Такі думки прозвучали у середу на пленарному засіданні Європарламенту в Страсбурзі. Депутати також закликали зближуватися з Росією, але не на шкоду стосункам ЄС і України.
Переходом до ери позитивніших стосунків між Москвою та Брюсселем називають європейські дипломати саміт Росія-ЄС, що відбувся наприкінці травня у Ростові. У примирливих заявах президента Медведєва Європа побачила добрий знак, адже протягом тривалого часу Росія відкрито ігнорувала спроби європейців покращити двосторонні зв’язки.
Експерти твердять, що це тільки зміна тактики. Водночас, старі прийоми, наприклад, просування російських інтересів завдяки суто двостороннім зв’язкам Кремля зі впливовими «європейськими друзями» на кшталт Німеччини, надалі залишаються в активі росіян.
Про це ж говорили і євродепутати, вимагаючи покласти край такій практиці, повести діалог із Кремлем, образно кажучи, єдиним «європейським фронтом».
«Результати, отримані на саміті Росія-ЄС доволі жалюгідні, – каже представниця Нідерландів Ріа Омен-Ройтен. – І нам здається, це тому, що Росія віддає перевагу двостороннім стосункам, замість того, щоб спілкуватися з усім Європейським Союзом. Власне, така ситуація склалася тому, що це ми не говоримо одним голосом».
Свіжий доказ того – нова зустріч президента Медведєва з давнім другом Анґелою Меркель, що відбулася через тиждень після саміту. На переговорах ішлося, головним чином, про російську ідею нової архітектури безпеки на континенті. Цю стратегію у багатьох європейських столицях сприймають як намагання Москви послабити роль НАТО у Європі.
Європарламент засудить заяву російського міністра?
Нинішні дебати в Європарламенті щодо стосунків з Росією торкнулися й інших країн-сусідів. Представники східних країн Євросоюзу й надалі підозрюють Москву у намаганнях перешкоджати зближенню співдружності з Україною чи Грузією. Власне, про це говорять не лише східноєвропейські політики.
«Суперечливу угоду щодо продовження перебування російського флоту у Криму не слід сприймати, як знак того, що Україна відвернулася від ЄС і повністю повернулася «в обійми матері-Росії», – коментує британський євродепутат Чарльз Таннок. – Ми повинні особливо засудити заяву російського міністра закордонних справ Лаврова про те, що можливе приєднання українців до Євросоюзу не відповідає російським життєвим інтересам».
Депутат Чарльз Таннок нагадує, що перевага Президента Януковича на виборах була дуже незначною. «Щонайменше, половина українського народу хоче поглиблення відносин із Євросоюзом, тому ми не можемо відвернутися від них і не відповідати позитивно на їхні сподівання», – зауважив британський депутат-консерватор.
«Без демократизації не буде й модернізації»
Інші парламентарі вітали угоду щодо участі Європи у модернізації економіки Росії. Саме її голова європейської дипломатії Катрін Ештон виділила, як головне досягнення саміту. Проте більшість депутатів ще й заявили, що у відповідь російська влада повинна продемонструвати більше поваги до засадничих прав своїх громадян.
«Слід чітко заявити: «без демократизації Росії не буде її модернізації», – наголосив євродепутат від Польщі Яцек Олгерд Курскі. – Парламент повинен висловити занепокоєння через відсутність реакції представників Євросоюзу на брутальні дії міліції у Москві та Петербурзі 31 травня. Недостатньо тільки вручати премію Сахарова російському товариству «Меморіал». Європарламент повинен ще й захищати певні цінності».
Загальний поступ у пошуку спільної мови між ЄС та Росією відзначили майже всі парламентарі, котрі виступали у Страсбурзі. Тим часом, німецький депутат Ханнес Свобода зауважив, що не треба забувати, що «Росія – це партнер, який, проте, не завжди виконує встановлені угоди – доказом того є Грузія та права людини».
Експерти твердять, що це тільки зміна тактики. Водночас, старі прийоми, наприклад, просування російських інтересів завдяки суто двостороннім зв’язкам Кремля зі впливовими «європейськими друзями» на кшталт Німеччини, надалі залишаються в активі росіян.
Про це ж говорили і євродепутати, вимагаючи покласти край такій практиці, повести діалог із Кремлем, образно кажучи, єдиним «європейським фронтом».
«Результати, отримані на саміті Росія-ЄС доволі жалюгідні, – каже представниця Нідерландів Ріа Омен-Ройтен. – І нам здається, це тому, що Росія віддає перевагу двостороннім стосункам, замість того, щоб спілкуватися з усім Європейським Союзом. Власне, така ситуація склалася тому, що це ми не говоримо одним голосом».
Свіжий доказ того – нова зустріч президента Медведєва з давнім другом Анґелою Меркель, що відбулася через тиждень після саміту. На переговорах ішлося, головним чином, про російську ідею нової архітектури безпеки на континенті. Цю стратегію у багатьох європейських столицях сприймають як намагання Москви послабити роль НАТО у Європі.
Європарламент засудить заяву російського міністра?
Нинішні дебати в Європарламенті щодо стосунків з Росією торкнулися й інших країн-сусідів. Представники східних країн Євросоюзу й надалі підозрюють Москву у намаганнях перешкоджати зближенню співдружності з Україною чи Грузією. Власне, про це говорять не лише східноєвропейські політики.
«Суперечливу угоду щодо продовження перебування російського флоту у Криму не слід сприймати, як знак того, що Україна відвернулася від ЄС і повністю повернулася «в обійми матері-Росії», – коментує британський євродепутат Чарльз Таннок. – Ми повинні особливо засудити заяву російського міністра закордонних справ Лаврова про те, що можливе приєднання українців до Євросоюзу не відповідає російським життєвим інтересам».
Депутат Чарльз Таннок нагадує, що перевага Президента Януковича на виборах була дуже незначною. «Щонайменше, половина українського народу хоче поглиблення відносин із Євросоюзом, тому ми не можемо відвернутися від них і не відповідати позитивно на їхні сподівання», – зауважив британський депутат-консерватор.
«Без демократизації не буде й модернізації»
Інші парламентарі вітали угоду щодо участі Європи у модернізації економіки Росії. Саме її голова європейської дипломатії Катрін Ештон виділила, як головне досягнення саміту. Проте більшість депутатів ще й заявили, що у відповідь російська влада повинна продемонструвати більше поваги до засадничих прав своїх громадян.
«Слід чітко заявити: «без демократизації Росії не буде її модернізації», – наголосив євродепутат від Польщі Яцек Олгерд Курскі. – Парламент повинен висловити занепокоєння через відсутність реакції представників Євросоюзу на брутальні дії міліції у Москві та Петербурзі 31 травня. Недостатньо тільки вручати премію Сахарова російському товариству «Меморіал». Європарламент повинен ще й захищати певні цінності».
Загальний поступ у пошуку спільної мови між ЄС та Росією відзначили майже всі парламентарі, котрі виступали у Страсбурзі. Тим часом, німецький депутат Ханнес Свобода зауважив, що не треба забувати, що «Росія – це партнер, який, проте, не завжди виконує встановлені угоди – доказом того є Грузія та права людини».