Офіційні особи ЄС розцінили минулий саміт Росія – ЄС у Ростові-на-Дону 31 травня – 1 червня як намагання Росії поводитися «конструктивніше», ніж будь-коли раніше.
Посли ЄС обговорили у вівторок і подальші об’єднані ініціативи Меркель і Медведєва з їхньої зустрічі 5–6 червня. Ці ініціативи у галузі безпеки передбачають посилити співпрацю між Брюсселем і Москвою у питаннях зовнішньої політики.
На цій зустрічі у німецькому Мезеберґу йшлося про створення нового комітету безпеки ЄС – Росія для врегулювання криз.
Зокрема, Анґела Меркель заявила з цього приводу: «Ми повинні разом із Росією розробити базові правила для подолання цивільних і воєнних криз у межах Європейського Союзу. Ми неодноразово переконувалися, що наявних механізмів недостатньо, і ми завжди обговорюємо різноманітні кризи і конфлікти один з одним».
Йшлося, зокрема, про додаткові можливості Росії та ЄС у врегулюванні кризи в Придністров’ї.
У Європі бояться російської експансії на сході континенту
Однак, як вважають багато політиків у Європі, Москва має спочатку розвіяти страхи, що реальна мета Росії полягає в тому, щоб послабити союз НАТО. Незважаючи на заперечення Москви і заяви про необхідність прямих контактів у питаннях безпеки між Росією, ЄС і США, чимало країн Східної Європи, членів Євросоюзу, підозрюють, що Росія намагається ізолювати Україну й Грузію від участі в обговоренні таких безпекових питань.
Експерти вказують на «наступальний» тон міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова на останньому саміті ЄС – Росія, зокрема, з питань Грузії, Косова і Придністров’я.
За повідомленнями, він, зокрема, натякав, що Румунія не підписує з Молдовою договір про кордони, бо, мовляв, сподівається приєднати її до себе всю, разом із Придністров’ям.
Західні аналітики також звертали увагу на чутки про нібито наявність секретних домовленостей між Дмитром Медведєвим і його українським колегою Віктором Януковичем щодо майбутнього Придністров’я як автономії в складі України.
Якраз у мезеберґському меморандумі Меркель і Медведєва йдеться про «об’єднаний внесок» у майбутнє придністровське врегулювання, яке є вже хронічним головним болем ЄС.
У Євросоюзі з надією дивляться на обіцянки певних поступок із боку Росії щодо СОТ, Енергетичної хартії, прав людини та позитивно ставляться до «відкритості» Росії щодо ідей ЄС стосовно перспектив модернізації російської економіки.
Також цього разу Москва майже не реагувала на висловлені занепокоєння ЄС щодо прав людини. Оглядачі порівнюють це з багатьма попередніми випадками, коли Росія відразу переходила в контрнаступ, починаючи звинувачувати в таких порушеннях країни Балтії.
Посли ЄС обговорили у вівторок і подальші об’єднані ініціативи Меркель і Медведєва з їхньої зустрічі 5–6 червня. Ці ініціативи у галузі безпеки передбачають посилити співпрацю між Брюсселем і Москвою у питаннях зовнішньої політики.
На цій зустрічі у німецькому Мезеберґу йшлося про створення нового комітету безпеки ЄС – Росія для врегулювання криз.
Зокрема, Анґела Меркель заявила з цього приводу: «Ми повинні разом із Росією розробити базові правила для подолання цивільних і воєнних криз у межах Європейського Союзу. Ми неодноразово переконувалися, що наявних механізмів недостатньо, і ми завжди обговорюємо різноманітні кризи і конфлікти один з одним».
Йшлося, зокрема, про додаткові можливості Росії та ЄС у врегулюванні кризи в Придністров’ї.
У Європі бояться російської експансії на сході континенту
Однак, як вважають багато політиків у Європі, Москва має спочатку розвіяти страхи, що реальна мета Росії полягає в тому, щоб послабити союз НАТО. Незважаючи на заперечення Москви і заяви про необхідність прямих контактів у питаннях безпеки між Росією, ЄС і США, чимало країн Східної Європи, членів Євросоюзу, підозрюють, що Росія намагається ізолювати Україну й Грузію від участі в обговоренні таких безпекових питань.
Експерти вказують на «наступальний» тон міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова на останньому саміті ЄС – Росія, зокрема, з питань Грузії, Косова і Придністров’я.
За повідомленнями, він, зокрема, натякав, що Румунія не підписує з Молдовою договір про кордони, бо, мовляв, сподівається приєднати її до себе всю, разом із Придністров’ям.
Західні аналітики також звертали увагу на чутки про нібито наявність секретних домовленостей між Дмитром Медведєвим і його українським колегою Віктором Януковичем щодо майбутнього Придністров’я як автономії в складі України.
Якраз у мезеберґському меморандумі Меркель і Медведєва йдеться про «об’єднаний внесок» у майбутнє придністровське врегулювання, яке є вже хронічним головним болем ЄС.
У Євросоюзі з надією дивляться на обіцянки певних поступок із боку Росії щодо СОТ, Енергетичної хартії, прав людини та позитивно ставляться до «відкритості» Росії щодо ідей ЄС стосовно перспектив модернізації російської економіки.
Також цього разу Москва майже не реагувала на висловлені занепокоєння ЄС щодо прав людини. Оглядачі порівнюють це з багатьма попередніми випадками, коли Росія відразу переходила в контрнаступ, починаючи звинувачувати в таких порушеннях країни Балтії.
