Пропозиція верховного представника ЄС у зовнішніх справах Катрін Аштон викликала здивування багатьох дипломатів у Брюсселі та, ймовірно, стала несподіванкою для двох голів місій – у Молдові та Південному Кавказі, їх очолюють відповідно Кальман Міжей та Пітер Семнебі.
У Молдові та Грузії побоюються, що скасування дипломатичних місій може свідчити про те, що ЄС змінює пріоритети. Про це, зокрема, в інтерв’ю Радіо Свобода сказав радник прем’єр-міністра Молдови з міжнародних питань Юліан Фрунташу.
«Обставини, звичайно, не на користь роботи Кальмана Міжея. Але я думаю, що саме існування посту високого представника ЄС в Молдові та Південному Кавказі свідчить про те, що ЄС приділяє пріоритетну увагу регіону. І ми зацікавлені у тому, щоб розвивалося «Східне партнерство», тому хотіли б, щоб ці місії залишились», – зауважив прем'єр Молдови.
Південно-Кавказькі країни є «сиротами, яких немає кому захистити» – оглядач
Згідно з пропозицією верховного представника ЄС у закордонних справах Катрін Аштон, ці представництва перейдуть із дипломатичного відомства, яке є підзвітне Європейській раді, тобто всім 27 країнам ЄС, до відомства Європейської комісії, що є виконавчим апаратом Європейського Союзу. Таким чином, пояснює оглядач Радіо Свобода в Брюсселі, Ахто Лоб’якас, зменшується статус місій, а отже, і їхній вплив всередині регіону та зв’язок цих країн із Євросоюзом.
«Найбільше втратять від цієї реорганізації країни Південного Кавказу, – каже він. – На відміну від Молдови, вони не мають патрона серед країн ЄС. Молдова має Румунію, така країна, як Україна, має декілька близьких друзів в ЄС, котрі просувають її інтереси, а Південно-Кавказькі країни в цьому сенсі є сиротами, яких немає кому захистити».
Новина просочилася у пресу напередодні саміту ЄС-Росія, що відбувся у ці дні в Ростові-на-Дону. На думку Ахта Лоб’якаса, це збіг обставин. «Але він має певний символізм. Південний Кавказ є чутливим регіоном через вплив Росії. Грузія була головним яблуком розбрату між ЄС і Росією упродовж останніх двох років. Тож те, що ЄС не включається у розвиток регіону, як він міг і повинен був би зробити, пояснюється впливом Росії», – пояснює Ахто Лоб’якас і додає, що за пропозицією стоять великі країни ЄС, такі як Німеччина, Франція та Британія, котрі останнім часом намагаються налагодити приязні стосунки з Росією.
У Грузії сподіваються, що навіть якщо пропозиція буде ухвалена європейськими країнами, то заміна буде адекватною.
«Було б добре, щоб ці позиції не скасовували, але якщо це станеться, то треба почекати і подивитись, кому передадуть ці функції. Лише тоді можна буде сказати, чи це було добре, чи погане рішення», – зауважує міністр реінтеграції Грузії Темур Якобашвілі.
У Молдові та Грузії побоюються, що скасування дипломатичних місій може свідчити про те, що ЄС змінює пріоритети. Про це, зокрема, в інтерв’ю Радіо Свобода сказав радник прем’єр-міністра Молдови з міжнародних питань Юліан Фрунташу.
«Обставини, звичайно, не на користь роботи Кальмана Міжея. Але я думаю, що саме існування посту високого представника ЄС в Молдові та Південному Кавказі свідчить про те, що ЄС приділяє пріоритетну увагу регіону. І ми зацікавлені у тому, щоб розвивалося «Східне партнерство», тому хотіли б, щоб ці місії залишились», – зауважив прем'єр Молдови.
Південно-Кавказькі країни є «сиротами, яких немає кому захистити» – оглядач
Згідно з пропозицією верховного представника ЄС у закордонних справах Катрін Аштон, ці представництва перейдуть із дипломатичного відомства, яке є підзвітне Європейській раді, тобто всім 27 країнам ЄС, до відомства Європейської комісії, що є виконавчим апаратом Європейського Союзу. Таким чином, пояснює оглядач Радіо Свобода в Брюсселі, Ахто Лоб’якас, зменшується статус місій, а отже, і їхній вплив всередині регіону та зв’язок цих країн із Євросоюзом.
«Найбільше втратять від цієї реорганізації країни Південного Кавказу, – каже він. – На відміну від Молдови, вони не мають патрона серед країн ЄС. Молдова має Румунію, така країна, як Україна, має декілька близьких друзів в ЄС, котрі просувають її інтереси, а Південно-Кавказькі країни в цьому сенсі є сиротами, яких немає кому захистити».
Новина просочилася у пресу напередодні саміту ЄС-Росія, що відбувся у ці дні в Ростові-на-Дону. На думку Ахта Лоб’якаса, це збіг обставин. «Але він має певний символізм. Південний Кавказ є чутливим регіоном через вплив Росії. Грузія була головним яблуком розбрату між ЄС і Росією упродовж останніх двох років. Тож те, що ЄС не включається у розвиток регіону, як він міг і повинен був би зробити, пояснюється впливом Росії», – пояснює Ахто Лоб’якас і додає, що за пропозицією стоять великі країни ЄС, такі як Німеччина, Франція та Британія, котрі останнім часом намагаються налагодити приязні стосунки з Росією.
У Грузії сподіваються, що навіть якщо пропозиція буде ухвалена європейськими країнами, то заміна буде адекватною.
«Було б добре, щоб ці позиції не скасовували, але якщо це станеться, то треба почекати і подивитись, кому передадуть ці функції. Лише тоді можна буде сказати, чи це було добре, чи погане рішення», – зауважує міністр реінтеграції Грузії Темур Якобашвілі.
