Лондон – У Британії відбулися парламентські вибори, проте не відомо, яка з партій формуватиме новий уряд. Опозиційна Консервативна партія набрала найбільший відсоток голосів (37) і матиме найбільшу парламентську фракцію, але не спромоглася здобути абсолютної більшості мандатів, щоб керувати самостійно. Для Британії це нетипова ситуація. Востаннє, коли жодна партія не спромоглася здобути абсолютної більшості, це було 35 років тому.
Хоча опозиційна Консервативна партія виграла найбільше мандатів у нижній Палаті громад, прем’єр-міністр Ґордон Браун заявив, що не має наміру звільняти прем’єрську резиденцію в результаті поразки його Лейбористської партії. У заяві Брауна для ЗМІ зазначено, що в ситуації, коли нема «чистого» переможця виборів, країні потрібний стабільний уряд на перехідний час, поки партії домовлятимуться про коаліцію. Він доручив голові державної служби сприяти таким переговорам.
Заяві прем’єра передував виступ керівника Ліберально-демократичної партії Ніка Клеґґа, в руках якого опинилася «золота акція», незважаючи на незадовільні для нього результати виборів. Попри величезний сплеск зацікавлення керівником лібералів під час виборчої компанії, яке у медіа охрестили «Клеґґманією», це явище не знайшло відображення в поданих за партію голосах у день виборів. Насправді ліберальні демократи здобули навіть на кілька мандатів менше, ніж 5 років тому. Одначе і понад 50 мандатів, які партія одержала, робить її ключовою в переговорах.
Хоча раніше представники лейбористів заявляли, що за конституційними законами в даній ситуації перше слово у спробі формування уряду належить чинному прем’єрові.
Нік Клеґґ сказав, що спершу спробує домовитися з консерваторами. «Та партія, що здобуває більшість голосів і більшість мандатів, хоча й не абсолютну більшість, першою має право спробувати керувати самостійно, або у партнерстві з іншими партіями, і я підтримую це, – каже він. – Сьогодні виглядає, що Консервативна партія має найбільше голосів і мандатів, але не абсолютну більшість. Тому думаю, нині їй треба довести, що вона здатна спробувати керувати в національних інтересах».
Прем’єр Ґордон Браун у відповідь зазначив, що поважає це рішення Клеґґа, але також заявив про готовність до переговорів із лідером лібералів зі свого боку. Він озвучив свої ключові пропозиції Клеґґові, серед яких була та, що найбільше цікавить лібералів, – виборча реформа. Ліберальні демократи давно вимагають запровадження пропорційної виборчої системи замість чинної мажоритарної. Це дозволило б лібералам, що їх підтримка рівномірно розкидана по всій країні, мати значно більшу фракцію в парламенті, ніж нині. Так от Браун каже, що згодний на швидку реформу, яку слід винести на референдум. Водночас відомо, що консерватори не підтримували досі такої реформи.
Можливі різні варіанти
Якщо консерватори домовляться з лібералами, то така коаліція мала б солідну абсолютну більшість, тоді як союз лейбористів із лібералами був би менш тривким і потребував би також підтримки менших партій, як от шотландські та валійські націоналісти (вони вже заявили про готовність домовлятися з Брауном), соціал-демократи Північної Ірландії та перший в історії депутат від Партії зелених.
Водночас, лейбористи не виключають, що їхній лідер Ґордон Браун може бути замінений новим лейбористським керівником, якщо цього вимагатимуть обставини переговорів. Цікаво, що в букмекерських конторах у списку осіб, на яких приймаються ставки як на наступного прем’єр-міністра, фігурують імена нинішнього міністра закордонних справ Дейвіда Мілібанда та міністра здоров’я Алана Джонсона, що є головними кандидатами на заміщення Брауна на посаді лідера Лейбористської партії.
27 мільйонів британців проголосували на виборах. Одним зі скандалів, які жваво обговорюються сьогодні, була неефективність роботи деяких виборчих комісій, через яку виникли величезні черги, і тисячі людей не спромоглися проголосувати до закриття дільниць о 10-й вечора.
Заяві прем’єра передував виступ керівника Ліберально-демократичної партії Ніка Клеґґа, в руках якого опинилася «золота акція», незважаючи на незадовільні для нього результати виборів. Попри величезний сплеск зацікавлення керівником лібералів під час виборчої компанії, яке у медіа охрестили «Клеґґманією», це явище не знайшло відображення в поданих за партію голосах у день виборів. Насправді ліберальні демократи здобули навіть на кілька мандатів менше, ніж 5 років тому. Одначе і понад 50 мандатів, які партія одержала, робить її ключовою в переговорах.
Хоча раніше представники лейбористів заявляли, що за конституційними законами в даній ситуації перше слово у спробі формування уряду належить чинному прем’єрові.
Нік Клеґґ сказав, що спершу спробує домовитися з консерваторами. «Та партія, що здобуває більшість голосів і більшість мандатів, хоча й не абсолютну більшість, першою має право спробувати керувати самостійно, або у партнерстві з іншими партіями, і я підтримую це, – каже він. – Сьогодні виглядає, що Консервативна партія має найбільше голосів і мандатів, але не абсолютну більшість. Тому думаю, нині їй треба довести, що вона здатна спробувати керувати в національних інтересах».
Прем’єр Ґордон Браун у відповідь зазначив, що поважає це рішення Клеґґа, але також заявив про готовність до переговорів із лідером лібералів зі свого боку. Він озвучив свої ключові пропозиції Клеґґові, серед яких була та, що найбільше цікавить лібералів, – виборча реформа. Ліберальні демократи давно вимагають запровадження пропорційної виборчої системи замість чинної мажоритарної. Це дозволило б лібералам, що їх підтримка рівномірно розкидана по всій країні, мати значно більшу фракцію в парламенті, ніж нині. Так от Браун каже, що згодний на швидку реформу, яку слід винести на референдум. Водночас відомо, що консерватори не підтримували досі такої реформи.
Можливі різні варіанти
Якщо консерватори домовляться з лібералами, то така коаліція мала б солідну абсолютну більшість, тоді як союз лейбористів із лібералами був би менш тривким і потребував би також підтримки менших партій, як от шотландські та валійські націоналісти (вони вже заявили про готовність домовлятися з Брауном), соціал-демократи Північної Ірландії та перший в історії депутат від Партії зелених.
Водночас, лейбористи не виключають, що їхній лідер Ґордон Браун може бути замінений новим лейбористським керівником, якщо цього вимагатимуть обставини переговорів. Цікаво, що в букмекерських конторах у списку осіб, на яких приймаються ставки як на наступного прем’єр-міністра, фігурують імена нинішнього міністра закордонних справ Дейвіда Мілібанда та міністра здоров’я Алана Джонсона, що є головними кандидатами на заміщення Брауна на посаді лідера Лейбористської партії.
27 мільйонів британців проголосували на виборах. Одним зі скандалів, які жваво обговорюються сьогодні, була неефективність роботи деяких виборчих комісій, через яку виникли величезні черги, і тисячі людей не спромоглися проголосувати до закриття дільниць о 10-й вечора.