Брюссель – Євросоюз відчуває, що з України надходять суперечливі сигнали про майбутню внутрішню і зовнішню політику. На думку політичного експерта зі Шведського інституту зовнішніх відносин Інґмара Ґолдберґа, ЄС уважно стежитиме за напрямком розвитку України, але у будь-якому випадку, Брюссель приділятиме Україні велику увагу. Зокрема, на думку шведського політолога, досягненню намічених цілей, зокрема щодо скасування візового режиму для українців, поки що нічого не загрожує.
– Європа бачила прозахідну символіку у перших кроках Януковича на посту глави держави. Зокрема, це стосувалося його початкових зовнішньополітичних візитів. А у Вас з цього приводу які міркування?
– Як відомо, Янукович був спочатку у Брюсселі, бо він стурбований тим, аби покращити свій імідж в очах Заходу та Європейського Союзу. І лише після цього він поїхав до Москви і, очевидно, його головний пріоритет саме там, з іншого боку (континенту). Але у будь-якому разі, Євросоюз залишиться для нього надзвичайно важливим (партнером).
– Не так давно ми вже були свідками такої багатовекторної політики України – поміж Євросоюзом та Російською Федерацією. То було у часи Кучми і така стратегія, зрештою, виправдала себе лише частково. Як на Вашу думку, чому «українська багатовекторність» повинна спрацювати краще тепер?
– Я гадаю, що нині все і буде так, як це було за Леоніда Кучми, який, до речі, також розпочинав своє президентство із проросійською програмою. Але, зрештою, повністю її не притримувався. Саме він, наприклад і розпочав розмови щодо членства України в НАТО і водночас, надав Росії можливість протягом 20 років (утримувати свій флот) у Севастополі. Тому, головне питання нині виглядає так: чи буде президент Янукович здійснювати подібні оборудки?
– Як Ви гадаєте, чи внесе така «двополюсна» політика щось нове у європейсько-українські стосунки?
– Схоже на те, що в очах Європи Янукович обіцяє більше стабільності, бо вже не буде стількох суперечок, що точилися між Президентом, Прем’єр-міністром та Верховною Радою. У цьому сенсі очікуються кращі стосунки. Проте, у планах Януковича є деякі речі, що не дуже позитивно сприймаються західними кредиторами. Маються на увазі задекларовані збільшення соціальних допомог, пенсій і таке інше, що буде суперечити планам бюджетних обмежень. А саме це і є однією із умов Міжнародного валютного фонду, для того, аби надати Україні гроші. Таку ж позицію займає і Європейський Союз.
– Президент Янукович, як власне і деякі європейські чільники, заявляють, що переговори про відміну шенгенських віз для громадян України можуть завершитися вже до кінця нинішнього року. Чи це реально?
– Гадаю, що так. Звичайно, ці питання дуже важливі, але разом з тим, Європейський Союз дещо вражений відкритістю України та візовою свободою, яку ця держава надала європейським громадянам. Тому, можливо, Євросоюз зробить також (і Україні) деякі винятки щодо майбутнього режиму пересувань, відмінивши візи на законній основі. Врешті-решт, безвізовий режим – це важлива частина всієї європейської програми партнерства.
– Як відомо, Янукович був спочатку у Брюсселі, бо він стурбований тим, аби покращити свій імідж в очах Заходу та Європейського Союзу. І лише після цього він поїхав до Москви і, очевидно, його головний пріоритет саме там, з іншого боку (континенту). Але у будь-якому разі, Євросоюз залишиться для нього надзвичайно важливим (партнером).
– Не так давно ми вже були свідками такої багатовекторної політики України – поміж Євросоюзом та Російською Федерацією. То було у часи Кучми і така стратегія, зрештою, виправдала себе лише частково. Як на Вашу думку, чому «українська багатовекторність» повинна спрацювати краще тепер?
– Я гадаю, що нині все і буде так, як це було за Леоніда Кучми, який, до речі, також розпочинав своє президентство із проросійською програмою. Але, зрештою, повністю її не притримувався. Саме він, наприклад і розпочав розмови щодо членства України в НАТО і водночас, надав Росії можливість протягом 20 років (утримувати свій флот) у Севастополі. Тому, головне питання нині виглядає так: чи буде президент Янукович здійснювати подібні оборудки?
– Як Ви гадаєте, чи внесе така «двополюсна» політика щось нове у європейсько-українські стосунки?
– Схоже на те, що в очах Європи Янукович обіцяє більше стабільності, бо вже не буде стількох суперечок, що точилися між Президентом, Прем’єр-міністром та Верховною Радою. У цьому сенсі очікуються кращі стосунки. Проте, у планах Януковича є деякі речі, що не дуже позитивно сприймаються західними кредиторами. Маються на увазі задекларовані збільшення соціальних допомог, пенсій і таке інше, що буде суперечити планам бюджетних обмежень. А саме це і є однією із умов Міжнародного валютного фонду, для того, аби надати Україні гроші. Таку ж позицію займає і Європейський Союз.
– Президент Янукович, як власне і деякі європейські чільники, заявляють, що переговори про відміну шенгенських віз для громадян України можуть завершитися вже до кінця нинішнього року. Чи це реально?
– Гадаю, що так. Звичайно, ці питання дуже важливі, але разом з тим, Європейський Союз дещо вражений відкритістю України та візовою свободою, яку ця держава надала європейським громадянам. Тому, можливо, Євросоюз зробить також (і Україні) деякі винятки щодо майбутнього режиму пересувань, відмінивши візи на законній основі. Врешті-решт, безвізовий режим – це важлива частина всієї європейської програми партнерства.