Головною метою зовнішньої політики Віктора Януковича як Президента буде подальший розвиток та інтеграція в Європейський Союз – таку заяву під час конференції зробив заступник голови Комітету Верховної ради у закордонних справах Леонід Кожара, якого ще називають «міністром закордонних справ тіньового уряду». Він вважає, що Європейський Союз не готовий сьогодні говорити про членство України, тому за відсутності такої стратегічної мети зовнішня політика України має бути підпорядкована конкретним крокам назустріч європейській інтеграції.
«В економічному аспекті, – каже Леонід Кожара, – головною метою має бути завершення переговорів щодо створення зони вільної торгівлі з ЄС. Треба провести їхню інвентаризацію. При цьому я наголошую, що переговори мають виходити з принципу – не коли Україна підпише, а що вона підпише. Другий аспект, який набуває дуже великої ваги, – це стан візового режиму з ЄС».
Наразі, зауважує Леонід Кожара, слід переконати європейських лідерів, що Україна не становить загрозу щодо трудової міграції, а з іншого боку – не треба пов’язувати візовий режим із ЄС та демаркацію українських кордонів.
Не оминув Леонід Кожара і питання співпраці з Росією. «Сьогодні існує велика перспектива змінити стан двосторонніх стосунків на краще. Зокрема, я бачу перспективу у питанні торговельно-економічного співробітництва і можливої інтеграції України в економічні структури, в тому числі і з ініціативи Російської Федерації», – сказав «міністр закордонних справ тіньового уряду».
Все ж на Захід
Заступник міністра закордонних справ Валерій Чалий вважає, що в сфері зовнішньої політики новообраному Президентові необхідно продовжити облаштування кордонів та налагодження стосунків із сусідами. А ресурси та підтримку слід шукати в економічних стосунках із Росією.
«Це ключовий напрямок зовнішньої політики, – наголошує Валерій Чалий, – Ключовий і за проблемами, і за пріоритетами, але це не значить, що розвиток цього напрямку повинен зупинити європейську інтеграцію України».
А коментуючи заяви Віктора Януковича щодо можливого митного союзу з Росією та Казахстаном, Валерій Чалий зауважив, що Україна не може одночасно перебувати в двох митних союзах чи безпекових системах, і нинішній курс зовнішньої політики слід продовжити. «Україна не може на 180 градусів міняти свою стратегічну лінію розвитку. Нас не зрозуміють у світі, нас не зрозуміють в Європі», – зазначив Чалий.
Багатофакторність вибору
Натомість директор Центру політичних досліджень та конфліктології Михайло Погребінський вважає, що Україна повинна одночасно інтегруватися у двох напрямках – на Схід та на Захід. А формування зовнішньої політики Президента Віктора Януковича залежатиме від низки чинників. Інституційна слабкість, недовіра народу до уряду та бюджетні проблеми – це фактори, які сприятимуть продовженню так званої «помаранчевої» закордонної політики. Тим часом існують чинники, які, навпаки, впливатимуть на зміну зовнішнього вектору.
«Запит з боку Європи очевидний, – каже політолог. – Високі єврочільники говорили про те, що Україна налагодила свої стосунки з Росією. Інша річ, можливо, скоро будуть вибори в парламенті. Тому зовсім проігнорувати інтереси виборців, які проголосували за Януковича, він не зможе, і політика змінюватиметься у напрямку поглиблених зв’язків із Росією».
Позиція Іспанії
В України є потенціал стати мостом між Заходом і Сходом, а для ефективної зовнішньої політики їй слід знайти внутрішньополітичний консенсус, вважає Хосе Родрігес Мояно, посол Іспанії, яка зараз головує в ЄС. Для Європейського Союзу та Іспанії дуже важливо, щоб Україна розвивалася як сильна, стабільна і демократична держава. Щойно Україна цього досягне, вона зможе провадити свою власну зовнішню політику, менш залежну від температури стосунків між Заходом і Сходом.
«Одна з найважливіших внутрішніх цілей, – вважає посол Хосе Родрігес Мояно, – це здійснити реформи, які допоможуть Україні подолати економічну кризу і консолідуватися як сучасна розвинута європейська країна. Для цього Україна повинна спиратися на всіх партнерів, які допоможуть їй із досягненням цілей. І в більшій мірі – на Європу».
Брюссель чи Москва? Вже на початку березня очікується перший закордонний візит новообраного Президента України Віктора Януковича. Скоріше за все, він надасть перевагу Брюсселеві.
Але куди б він не полетів, зовнішня політика є продовженням внутрішньої. Тому найважливішим завданням Президента є політична стабілізація в країні. Найважливішим, але далеко не найлегшим.
«В економічному аспекті, – каже Леонід Кожара, – головною метою має бути завершення переговорів щодо створення зони вільної торгівлі з ЄС. Треба провести їхню інвентаризацію. При цьому я наголошую, що переговори мають виходити з принципу – не коли Україна підпише, а що вона підпише. Другий аспект, який набуває дуже великої ваги, – це стан візового режиму з ЄС».
Наразі, зауважує Леонід Кожара, слід переконати європейських лідерів, що Україна не становить загрозу щодо трудової міграції, а з іншого боку – не треба пов’язувати візовий режим із ЄС та демаркацію українських кордонів.
Не оминув Леонід Кожара і питання співпраці з Росією. «Сьогодні існує велика перспектива змінити стан двосторонніх стосунків на краще. Зокрема, я бачу перспективу у питанні торговельно-економічного співробітництва і можливої інтеграції України в економічні структури, в тому числі і з ініціативи Російської Федерації», – сказав «міністр закордонних справ тіньового уряду».
Все ж на Захід
Заступник міністра закордонних справ Валерій Чалий вважає, що в сфері зовнішньої політики новообраному Президентові необхідно продовжити облаштування кордонів та налагодження стосунків із сусідами. А ресурси та підтримку слід шукати в економічних стосунках із Росією.
«Це ключовий напрямок зовнішньої політики, – наголошує Валерій Чалий, – Ключовий і за проблемами, і за пріоритетами, але це не значить, що розвиток цього напрямку повинен зупинити європейську інтеграцію України».
А коментуючи заяви Віктора Януковича щодо можливого митного союзу з Росією та Казахстаном, Валерій Чалий зауважив, що Україна не може одночасно перебувати в двох митних союзах чи безпекових системах, і нинішній курс зовнішньої політики слід продовжити. «Україна не може на 180 градусів міняти свою стратегічну лінію розвитку. Нас не зрозуміють у світі, нас не зрозуміють в Європі», – зазначив Чалий.
Багатофакторність вибору
Натомість директор Центру політичних досліджень та конфліктології Михайло Погребінський вважає, що Україна повинна одночасно інтегруватися у двох напрямках – на Схід та на Захід. А формування зовнішньої політики Президента Віктора Януковича залежатиме від низки чинників. Інституційна слабкість, недовіра народу до уряду та бюджетні проблеми – це фактори, які сприятимуть продовженню так званої «помаранчевої» закордонної політики. Тим часом існують чинники, які, навпаки, впливатимуть на зміну зовнішнього вектору.
«Запит з боку Європи очевидний, – каже політолог. – Високі єврочільники говорили про те, що Україна налагодила свої стосунки з Росією. Інша річ, можливо, скоро будуть вибори в парламенті. Тому зовсім проігнорувати інтереси виборців, які проголосували за Януковича, він не зможе, і політика змінюватиметься у напрямку поглиблених зв’язків із Росією».
Позиція Іспанії
В України є потенціал стати мостом між Заходом і Сходом, а для ефективної зовнішньої політики їй слід знайти внутрішньополітичний консенсус, вважає Хосе Родрігес Мояно, посол Іспанії, яка зараз головує в ЄС. Для Європейського Союзу та Іспанії дуже важливо, щоб Україна розвивалася як сильна, стабільна і демократична держава. Щойно Україна цього досягне, вона зможе провадити свою власну зовнішню політику, менш залежну від температури стосунків між Заходом і Сходом.
«Одна з найважливіших внутрішніх цілей, – вважає посол Хосе Родрігес Мояно, – це здійснити реформи, які допоможуть Україні подолати економічну кризу і консолідуватися як сучасна розвинута європейська країна. Для цього Україна повинна спиратися на всіх партнерів, які допоможуть їй із досягненням цілей. І в більшій мірі – на Європу».
Брюссель чи Москва? Вже на початку березня очікується перший закордонний візит новообраного Президента України Віктора Януковича. Скоріше за все, він надасть перевагу Брюсселеві.
Але куди б він не полетів, зовнішня політика є продовженням внутрішньої. Тому найважливішим завданням Президента є політична стабілізація в країні. Найважливішим, але далеко не найлегшим.
