Якби референдум щодо європейської інтеграції України відбувся найближчим часом, 51 відсоток його учасників проголосував би за вступ до ЄС, тоді як за приєднання до НАТО – лише кожен п’ятий.
Це дещо більше, аніж було наприкінці президентства Леоніда Кучми, проте набагато менше, аніж два роки тому – тоді ідею вступу до Євросоюзу підтримували дві третини опитаних.
Такі результати демонструють серйозні проблеми з визначенням зовнішньополітичного курсу України, пояснює директор фонду «Демократичні ініціативи» Ілько Кучерів.
Зовнішня політика по-українськи: в кожного регіону – свої орієнтири
«Однією з проблем є наслідки епохи Віктора Ющенка, коли декларувалися цілі вступу до НАТО та ЄС, але на кінець його президентства маємо різке падіння суспільної підтримки. Це висвітлює ще одну проблему, яку Україні потрібно вирішувати: типова українська розділеність, зовсім різні вподобання на заході та сході країни», – каже дослідник.
Опитування фонду «Демократичні ініціативи» свідчить, що, до прикладу, вступ до НАТО на Західній Україні підтримує лише понад 40% мешканців, у центрі та на північному сході – чверть опитаних, на Донбасі та в Криму – заледве 4%.
Тоді як за Єдиний економічний простір у складі Росії, Білорусі та Казахстану виступають дві третини мешканців Півдня, понад 90% – Донбасу, і лише кожен сьомий – на заході України.
Автори дослідження кажуть, що це свідчить про поглиблення розколу в українському суспільстві. Єдиний показник, який об’єднує всі регіони, – це згода голосувати за вступ до ЄС, бо навіть на Донбасі та у Криму за приєднання до Євросоюзу виступили до 40% опитаних.
Така строката мапа політичних уподобань може дуже нашкодити зовнішній політиці України, застерігає співавтор дослідження, старший науковий співробітник Інституту соціології НАН України Ірина Бекешкіна.
«Зовнішньополітичні вектори для кожного регіону – свої. Чи може за цих умов бути якась загальна зовнішня політика держави? Новий Президент Віктор Янукович надумав-таки йти до Європи. Можливо, в результаті його електорат теж змінить свої вподобання. Але це можливо тільки за умови, що така зміна викличе й поліпшення життя в Україні. Адже не проблема кудись вступити. Таких, які ми є, в Європі не хочуть бачити. Проблема, щоб ми самі стали європейцями», – вважає соціолог.
Україна в ЄС, але не в НАТО – нонсенс
Однак європейській інтеграції України можуть зашкодити не лише суспільні настрої чи коливання зовнішньополітичних уподобань голови держави. Визначальною є економіка, пояснює директор Інституту зовнішньої політики при Міністерстві закордонних справ Григорій Перепелиця.
«А чи вигідна європейська інтеграція Росії? Якщо Україна інтегрується, з неї зникне російський капітал, бо не витримає конкуренції з європейським. Росіяни втратять підприємства, якими заволоділи. Проте поки що вони спокійно дивляться на заяви щодо вступу до ЄС, бо це дуже довгострокова перспектива. До того ж європейська Україна з позаблоковим статусом – цього у світі не розуміють, це щось на зразок суміші їжака з носорогом. Усі країни Східної Європи вступали паралельно в НАТО і в ЄС, бо перше де-факто є безпековою складовою останнього. Якщо вже наша влада не має чіткого уявлення, куди вона поведе країну, звідки таке уявлення матиме населення?» – каже фахівець.
На переконання Григорія Перепелиці, влада має вибудовувати зовнішню політику, виходячи з національного інтересу, а не з настроїв суспільства. А пріоритетним національним інтересом, на думку більшості експертів, опитаних Радіо Свобода, є інтеграція до Європейського Союзу, яка не виключає подальшої активної співпраці з Росією.
Це дещо більше, аніж було наприкінці президентства Леоніда Кучми, проте набагато менше, аніж два роки тому – тоді ідею вступу до Євросоюзу підтримували дві третини опитаних.
Такі результати демонструють серйозні проблеми з визначенням зовнішньополітичного курсу України, пояснює директор фонду «Демократичні ініціативи» Ілько Кучерів.
Зовнішня політика по-українськи: в кожного регіону – свої орієнтири
«Однією з проблем є наслідки епохи Віктора Ющенка, коли декларувалися цілі вступу до НАТО та ЄС, але на кінець його президентства маємо різке падіння суспільної підтримки. Це висвітлює ще одну проблему, яку Україні потрібно вирішувати: типова українська розділеність, зовсім різні вподобання на заході та сході країни», – каже дослідник.
Опитування фонду «Демократичні ініціативи» свідчить, що, до прикладу, вступ до НАТО на Західній Україні підтримує лише понад 40% мешканців, у центрі та на північному сході – чверть опитаних, на Донбасі та в Криму – заледве 4%.
Тоді як за Єдиний економічний простір у складі Росії, Білорусі та Казахстану виступають дві третини мешканців Півдня, понад 90% – Донбасу, і лише кожен сьомий – на заході України.
Автори дослідження кажуть, що це свідчить про поглиблення розколу в українському суспільстві. Єдиний показник, який об’єднує всі регіони, – це згода голосувати за вступ до ЄС, бо навіть на Донбасі та у Криму за приєднання до Євросоюзу виступили до 40% опитаних.
Така строката мапа політичних уподобань може дуже нашкодити зовнішній політиці України, застерігає співавтор дослідження, старший науковий співробітник Інституту соціології НАН України Ірина Бекешкіна.
«Зовнішньополітичні вектори для кожного регіону – свої. Чи може за цих умов бути якась загальна зовнішня політика держави? Новий Президент Віктор Янукович надумав-таки йти до Європи. Можливо, в результаті його електорат теж змінить свої вподобання. Але це можливо тільки за умови, що така зміна викличе й поліпшення життя в Україні. Адже не проблема кудись вступити. Таких, які ми є, в Європі не хочуть бачити. Проблема, щоб ми самі стали європейцями», – вважає соціолог.
Україна в ЄС, але не в НАТО – нонсенс
Однак європейській інтеграції України можуть зашкодити не лише суспільні настрої чи коливання зовнішньополітичних уподобань голови держави. Визначальною є економіка, пояснює директор Інституту зовнішньої політики при Міністерстві закордонних справ Григорій Перепелиця.
«А чи вигідна європейська інтеграція Росії? Якщо Україна інтегрується, з неї зникне російський капітал, бо не витримає конкуренції з європейським. Росіяни втратять підприємства, якими заволоділи. Проте поки що вони спокійно дивляться на заяви щодо вступу до ЄС, бо це дуже довгострокова перспектива. До того ж європейська Україна з позаблоковим статусом – цього у світі не розуміють, це щось на зразок суміші їжака з носорогом. Усі країни Східної Європи вступали паралельно в НАТО і в ЄС, бо перше де-факто є безпековою складовою останнього. Якщо вже наша влада не має чіткого уявлення, куди вона поведе країну, звідки таке уявлення матиме населення?» – каже фахівець.
На переконання Григорія Перепелиці, влада має вибудовувати зовнішню політику, виходячи з національного інтересу, а не з настроїв суспільства. А пріоритетним національним інтересом, на думку більшості експертів, опитаних Радіо Свобода, є інтеграція до Європейського Союзу, яка не виключає подальшої активної співпраці з Росією.
