Греція вже втретє знижує видатки й піднімає податки

Прага – Уряд Греції, яка погрузла в бюджетній кризі, вкотре заявив, що сподівається на європейську солідарність, і оголосив черговий пакет заходів ощадження коштів. У Європі ці нові заходи привітали, але з допомогою й далі не квапляться.
Прем’єр-міністр Греції Йоргос Папандреу оголосив про низку очікуваних нових радикальних заходів, які мають на меті скоротити величезний бюджетний дефіцит країни.

Виступаючи перед журналістами після зустрічі з президентом Каролосом Папульясом, він заявив: «Я повідомив президента про важкі рішення, які ми ухвалили, рішення, зроблені не з власного вибору, а з необхідності – вони необхідні для виживання країни й економіки, щоб країна уникла спекулянтів, заворушень і недовір, щоб ми могли дихати й вести цю боротьбу, яку я і уряд ведемо разом із грецьким народом за справедливіше суспільство, за великі зміни, які принесуть розвиток, робочі місця й перспективу країні».

Іще перед цим оголошенням до офіційної резиденції прем’єра в Афінах крізь поліційні загорожі прорвалися кількасот пенсіонерів, щоб протестувати проти вже запроваджених і очікуваних обмежень.

Але новий, уже третій пакет заходів економії, крім замороження всіх пенсій, передбачає іще низку суворих кроків. Це скорочення додаткових виплат державним службовцям на 12 відсотків, а виплат на відпустки майже на третину, підвищення податку на додану вартість із 19 до 21 відсотка, а також зростання акцизів на алкоголь, тютюн, дорогі авта, яхти, коштовні камені і вироби зі шкіри.

Це має заощадити вже цього року 4 мільярди 800 мільйонів євро – половину цієї суми на підвищенні зборів, половину на обмеженнях видатків. Разом із двома вже ухваленими раніше пакетами заходів економії це має дати змогу цього року скоротити на 4 відсотки бюджетний дефіцит, що нині сягає 12,7 відсотка – більш як учетверо більше від дозволених у зоні спільної валюти євро 3 відсотків.

Греція чекає солідарності Європи, але чи дочекається

Іще перед цим оголошенням Папандреу заявив, що, йдучи на такі суворі кроки, його країна «справедливо сподівається на європейську солідарність». Адже йдеться про порятунок не тільки самої Греції, але й спільної європейської грошової одиниці, яка останнім часом значно потерпіла через грецьку кризу.

Уже в п’ятницю голова грецького уряду зустрічається з канцлером Німеччини Анґелою Меркель, а в неділю з президентом Франції Ніколя Саркозі.

У Європі ж висловлюють задоволення заходами Греції, але з бажаною для неї фінансовою допомогою не поспішають. Президент Європейської комісії Жозе Мануел Баррозу і прем’єр-міністр та міністр фінансів Люксембургу Жан-Клод Юнкер, який є водночас головою Євро-групи (ради міністрів фінансів зони євро), вже сказали, що впевнені в здатності Греції самостійно скоротити свій бюджетний дефіцит. Вони теж вимовляли слова «солідарність» та «рішучі і скоординовані кроки», але ніяк не конкретизували їх.

Берлін далі не хоче платити за марнотратство Афін

А в Німеччині, що є найпотужнішою економікою ЄС і найбільшим супротивником надання фінансової допомоги іншим країнам зони євро, канцлер Анґела Меркель заявила лише: «Вважаю, що немає жодної альтернативи тому, що Греція виконала своє домашнє завдання, і я дуже рада, що грецький уряд і грецький прем’єр-міністр ні перед чим не зупиняються на цьому важкому, але безальтернативному шляху».

А її речник перед тим уточнив: п’ятничні переговори канцлера з грецьким прем’єром «не матимуть за свою тему будь-яких обіцянок допомоги».

Раніше в Євросоюзі Грецію не раз критикували за невиправдано завищені зарплати й інші преміальні чи доплати держслужбовців, які, на думку фахівців, своїм зростанням випереджали реальне зростання економіки.

Тим часом грецькі профспілки, які вже протестували проти попередніх заходів економії, не оминуть і нових. Профспілка держслужбовців уже заявила, що планує на понеділок 4-годинну зупинку роботи, а на 16 березня цілоденний страйк.