Щоб посилити європейську грошову одиницю, слід обов’язково далі розширювати єврозону, заявляють деякі європейські економісти. До цього монетарного союзу наразі входить 16 країн. І хоча це й виглядає дещо дивно, на думку низки експертів, у недалекому майбутньому репутація та стабільність євро можуть залежати від Естонії, Польщі чи Болгарії, тобто східних країн, економіки яких мають чималі можливості.
Ще донедавна словосполучення «польська економіка» було синонімом хаосу та недолугого управління. Проте з того часу, коли політика цієї країни змінилася, її економічні показники також зазнали суттєвих змін. Сьогодні Польща – єдина країна ЄС, що в самий розпал кризи та рецесії продовжувала нарощувати оберти економіки.
Інший приклад – Болгарія, постійно згадувана у контексті корупції і через це вперше в історії покарана ненаданням фондів Євросоюзу, призначених кожній країні-членові. Водначас виявилося, що це – єдина країна співдружності, котра відповідає критеріям Маастрихтської угоди щодо обмеження дефіциту бюджету.
Поляки й болгари більше орієнтовані на економічне зростання, ніж греки чи іспанці
Пояснення цьому щойно дали економісти Німеччини. Вони зазначають, що порівняно з такими проблемними країнами єврозони, як Іспанія чи Греція, держави сходу Європи більше орієнтовані на економічне зростання та бюджетну дисципліну. Тому, кажуть вони, слід заохочувати їхнє приєднання до зони євро.
«Я вважаю, що у віддаленій перспективі справді (ці країни) можуть зробити євро потужнішим, – каже Фабіан Зуліґ, головний економіст із брюссельського Центру європейської політики. – Але я також впевнений, що стосовно і нинішніх, і майбутніх країн євро нам треба забезпечити, щоб правила, якими керується єврозона, дотримувалися ретельніше. Наприклад, ми не можемо дозволити цим країнам у майбутньому проводити невдалу бюджетну політику».
Перехід на євро – це не лише забаганка східноєвропейських країн, а й необхідність відповідати критеріям та дотримуватися взятих зобов’язань, додає експерт. Тому, до ідеї швидкого приєднання тієї ж Болгарії чи Румунії до зони євро все ще зберігається насторожене ставлення.
Щодо Польщі, то до фінансово-економічної кризи лідери цієї країни планували відмовитися від злотих на користь євро якраз перед чемпіонатом Європи з футболу, тобто у 2012 році. Проте зростання бюджетного дефіциту віддалило цю перспективу. До того ж, Варшава ще не впровадила доволі болісних та непопулярних бюджетно-фінансових реформ, котрі є необхідними умовами для приєднання до єврозони. У будь-якому разі, відбір тих, що претендують на єдину європейську валюту, проводитиметься індивідуально, залежно від кожної окремої країни.
«Східноєвропейські країни не повинні страждати через помилки греків»
«Слід визнати, що існує велика різниця між центрально- та східноєвропейськими країнами, які хочуть перейти на євро, – зазначає економічний експерт Фабіан Зуліґ. – Деякі з них економічно потужніші за інші. Для частини цих держав рівень боргів та дефіциту бюджету – не проблема, бо він значно нижчий, ніж, наприклад, у Греції. Тому для вступу вони мають добрі аргументи. Нині питання стоїть дещо інакше: чи будуть якісь винятки для тих, котрі не відповідають критеріям для вступу. На мій погляд, такі кроки, з огляду на грецьку ситуацію, небажані».
Водночас фінансові фахівці, які щойно висловили свої думки у впливовому німецькому економічному часописі «Гандельсблат», переконані: стабільність євро прийде зі сходу Європи. До того ж країни регіону не повинні «вичікувати у черзі» для переходу на єдину європейську валюту через помилки, вчинені греками чи іспанцями, наголошують вони.
Ще донедавна словосполучення «польська економіка» було синонімом хаосу та недолугого управління. Проте з того часу, коли політика цієї країни змінилася, її економічні показники також зазнали суттєвих змін. Сьогодні Польща – єдина країна ЄС, що в самий розпал кризи та рецесії продовжувала нарощувати оберти економіки.
Інший приклад – Болгарія, постійно згадувана у контексті корупції і через це вперше в історії покарана ненаданням фондів Євросоюзу, призначених кожній країні-членові. Водначас виявилося, що це – єдина країна співдружності, котра відповідає критеріям Маастрихтської угоди щодо обмеження дефіциту бюджету.
Поляки й болгари більше орієнтовані на економічне зростання, ніж греки чи іспанці
Пояснення цьому щойно дали економісти Німеччини. Вони зазначають, що порівняно з такими проблемними країнами єврозони, як Іспанія чи Греція, держави сходу Європи більше орієнтовані на економічне зростання та бюджетну дисципліну. Тому, кажуть вони, слід заохочувати їхнє приєднання до зони євро.
«Я вважаю, що у віддаленій перспективі справді (ці країни) можуть зробити євро потужнішим, – каже Фабіан Зуліґ, головний економіст із брюссельського Центру європейської політики. – Але я також впевнений, що стосовно і нинішніх, і майбутніх країн євро нам треба забезпечити, щоб правила, якими керується єврозона, дотримувалися ретельніше. Наприклад, ми не можемо дозволити цим країнам у майбутньому проводити невдалу бюджетну політику».
Перехід на євро – це не лише забаганка східноєвропейських країн, а й необхідність відповідати критеріям та дотримуватися взятих зобов’язань, додає експерт. Тому, до ідеї швидкого приєднання тієї ж Болгарії чи Румунії до зони євро все ще зберігається насторожене ставлення.
Щодо Польщі, то до фінансово-економічної кризи лідери цієї країни планували відмовитися від злотих на користь євро якраз перед чемпіонатом Європи з футболу, тобто у 2012 році. Проте зростання бюджетного дефіциту віддалило цю перспективу. До того ж, Варшава ще не впровадила доволі болісних та непопулярних бюджетно-фінансових реформ, котрі є необхідними умовами для приєднання до єврозони. У будь-якому разі, відбір тих, що претендують на єдину європейську валюту, проводитиметься індивідуально, залежно від кожної окремої країни.
«Східноєвропейські країни не повинні страждати через помилки греків»
«Слід визнати, що існує велика різниця між центрально- та східноєвропейськими країнами, які хочуть перейти на євро, – зазначає економічний експерт Фабіан Зуліґ. – Деякі з них економічно потужніші за інші. Для частини цих держав рівень боргів та дефіциту бюджету – не проблема, бо він значно нижчий, ніж, наприклад, у Греції. Тому для вступу вони мають добрі аргументи. Нині питання стоїть дещо інакше: чи будуть якісь винятки для тих, котрі не відповідають критеріям для вступу. На мій погляд, такі кроки, з огляду на грецьку ситуацію, небажані».
Водночас фінансові фахівці, які щойно висловили свої думки у впливовому німецькому економічному часописі «Гандельсблат», переконані: стабільність євро прийде зі сходу Європи. До того ж країни регіону не повинні «вичікувати у черзі» для переходу на єдину європейську валюту через помилки, вчинені греками чи іспанцями, наголошують вони.
