– Після останнього європейського саміту ми стали свідками того, що Євросоюз обіцяє не покинути у біді Грецію, яка погрузла у боргах. Але ж з іншого боку, це виглядає як винагорода за їхню погану фінансову поведінку, чи не так?
– Саме так воно й є. І якщо ми маємо намір рятувати Грецію, то нам слід підійти до цього з дуже жорсткими умовами. Це буде надзвичайно складно, бо греків уже доводилося рятувати в минулому. Слідкувати за тим, чи країна дотримується цих суворих умов дуже непросто. Адже нині ніхто не чинить агресії чи вторгнення до держави, яка не розраховується з боргами. Такого інструменту тиску більше не існує. Це може означати, що Європейський Союз та єврозона хочуть надати цю роль Міжнародному валютному фонду – і це не так вже й погано. Адже МВФ – це стороння організація, що має у цій сфері величезний досвід. Фонд може встановити у Греції жорсткі обмеження. Хоча відомо, що грекам було б більше до вподоби, аби їм допомагали країни ЄС, такі як Німеччина чи Франція. Вони знають, що умови цих країн були б не такими суворими.
– Ми є свідками інфляції євро, яке досі служило надійним щитом від кризових впливів. Що це подешевшання єдиної європейської грошової одиниці може означати для ЄС та його сусідів?
– Якщо процес триватиме недовго, то це добре. Водночас, тривала інфляція обернеться катастрофою. Нинішнє подешевшання євро навіть корисне, бо ця валюта дуже зміцнілаcя порівняно з доларом. Падіння євро позитивно позначається на конкурентоспроможності Євросоюзу. Поряд із цим, об’єднана Європа повинна гарантувати безпеку іноземних інвесторів. Тому зона обігу євро повинна «навести лад у своїй хаті». Якщо так не станеться, то це жахливо позначиться на всій економічній ситуації Європейського Союзу та на привабливості Європи для іноземних інвестицій. У такому разі страждатимуть громадяни країн ЄС, бо зросте безробіття та інфляція.
– Як може така невелика країна, як Греція, тягнути «на дно» інші потужні європейські економіки?
– Греція – це частина великого експерименту. Це – зона євро, де чинна єдина грошова одиниця. До неї без політичної інтеграції, без єдиної бюджетної політики входять 16 країн. Тобто, це – експеримент. Стабільність єврозони – однієї з трьох найбільших економічних зон світу – закріплена (угодами). І якщо, скажімо, проблеми Іспанії, Італії, Португалії чи Ірландії мало пов’язані з грецькими, всі ці держави є частиною зони євро. Іспанія та Португалія мають свої власні проблеми. Іспанці, наприклад, потерпають від краху всієї будівельної промисловості, що наклало відбиток на цілу економіку країни. Проте у межах спільної грошової зони дуже складно пристосуватися до різниці в економічному розвитку окремих країн. Справа в тому, що там, де діє єдина монетарна політика, одна країна не може знецінюватися поряд із іншими.
– Чи можна вважати, що наразі європейська співдружність переживає вирішальний момент, бо євро, так би мовити, проходить своєрідний тест на витривалість?
– Наразі ми переживаємо момент, коли слід вдаватися до вирішальних дій. Треба спромогтися провести реформи, що дозволять набагато краще контролювати державні фінанси кожної окремої країни. Якщо цього зробити не вдасться, євро буде постійно страждати.
– Саме так воно й є. І якщо ми маємо намір рятувати Грецію, то нам слід підійти до цього з дуже жорсткими умовами. Це буде надзвичайно складно, бо греків уже доводилося рятувати в минулому. Слідкувати за тим, чи країна дотримується цих суворих умов дуже непросто. Адже нині ніхто не чинить агресії чи вторгнення до держави, яка не розраховується з боргами. Такого інструменту тиску більше не існує. Це може означати, що Європейський Союз та єврозона хочуть надати цю роль Міжнародному валютному фонду – і це не так вже й погано. Адже МВФ – це стороння організація, що має у цій сфері величезний досвід. Фонд може встановити у Греції жорсткі обмеження. Хоча відомо, що грекам було б більше до вподоби, аби їм допомагали країни ЄС, такі як Німеччина чи Франція. Вони знають, що умови цих країн були б не такими суворими.
– Ми є свідками інфляції євро, яке досі служило надійним щитом від кризових впливів. Що це подешевшання єдиної європейської грошової одиниці може означати для ЄС та його сусідів?
– Якщо процес триватиме недовго, то це добре. Водночас, тривала інфляція обернеться катастрофою. Нинішнє подешевшання євро навіть корисне, бо ця валюта дуже зміцнілаcя порівняно з доларом. Падіння євро позитивно позначається на конкурентоспроможності Євросоюзу. Поряд із цим, об’єднана Європа повинна гарантувати безпеку іноземних інвесторів. Тому зона обігу євро повинна «навести лад у своїй хаті». Якщо так не станеться, то це жахливо позначиться на всій економічній ситуації Європейського Союзу та на привабливості Європи для іноземних інвестицій. У такому разі страждатимуть громадяни країн ЄС, бо зросте безробіття та інфляція.
– Як може така невелика країна, як Греція, тягнути «на дно» інші потужні європейські економіки?
– Греція – це частина великого експерименту. Це – зона євро, де чинна єдина грошова одиниця. До неї без політичної інтеграції, без єдиної бюджетної політики входять 16 країн. Тобто, це – експеримент. Стабільність єврозони – однієї з трьох найбільших економічних зон світу – закріплена (угодами). І якщо, скажімо, проблеми Іспанії, Італії, Португалії чи Ірландії мало пов’язані з грецькими, всі ці держави є частиною зони євро. Іспанія та Португалія мають свої власні проблеми. Іспанці, наприклад, потерпають від краху всієї будівельної промисловості, що наклало відбиток на цілу економіку країни. Проте у межах спільної грошової зони дуже складно пристосуватися до різниці в економічному розвитку окремих країн. Справа в тому, що там, де діє єдина монетарна політика, одна країна не може знецінюватися поряд із іншими.
– Чи можна вважати, що наразі європейська співдружність переживає вирішальний момент, бо євро, так би мовити, проходить своєрідний тест на витривалість?
– Наразі ми переживаємо момент, коли слід вдаватися до вирішальних дій. Треба спромогтися провести реформи, що дозволять набагато краще контролювати державні фінанси кожної окремої країни. Якщо цього зробити не вдасться, євро буде постійно страждати.
