Київ – Російсько-український договір, долею якого останніми тижнями так переймається Державна Дума Російської Федерації, не був першим у минулому столітті договором між цими країнами. Цього дня 90 років тому між більшовицькою Росією та Українською Державою був укладений прелімінарний мирний договір, який зафіксував поразку Росії у війні проти України та її західних союзників.
За умовами Берестейського миру радянська Росія мусила укласти мирний договір з Україною. У квітні 1918 року українські, німецькі та австрійські частини звільнили територію України від Червоної армії.
А у травні в Києві почалися переговори між російською делегацією на чолі із Християном Раковським та українською делегацією на чолі із Сергієм Шелухіним.
12 червня делегації підписали прелімінарний (тобто попередній) мирний договір. У його преамбулі зазначалося, що він укладений між двома незалежними державами. Документ передбачав, серед іншого, припинення бойових дій та встановлення консульських відносин.
Великий договір
Після підписання прелімінарного договору делегації вели переговори про укладення великого українсько-російського договору. Одночасно керівники російської делегації на таємних зустрічах з лідерами опозиції Володимиром Винниченком та Микитою Шаповалом обговорювали умови надання Раднаркомом допомоги у повстанні проти гетьмана Скоропадського в обмін на легалізацію компартії в Україні. За словами Сергія Шелухіна, «Винниченко за спиною української мирової делегації повів свої таємні переговори і радив Москві не миритись з нами, а миритися з ним та соціал-демократичною і соціал-революційною партіями на інших умовах, якими і від імені українського нічого не зосталося б, а всі інтереси українського народу віддавалися в жертву московським комуністам».
На початку жовтня переговори були припинені, і Раковський виїхав до Москви. А 24 грудня народний комісаріат закордонних справ радянської Росії заявив, що внаслідок анулювання Берестейського мирного договору уряд Російської Республіки не визнає самостійності України. Частини Червоної армії перейшли кордон і 3 січня 1919 року захопили Харків.
А у травні в Києві почалися переговори між російською делегацією на чолі із Християном Раковським та українською делегацією на чолі із Сергієм Шелухіним.
12 червня делегації підписали прелімінарний (тобто попередній) мирний договір. У його преамбулі зазначалося, що він укладений між двома незалежними державами. Документ передбачав, серед іншого, припинення бойових дій та встановлення консульських відносин.
Великий договір
Після підписання прелімінарного договору делегації вели переговори про укладення великого українсько-російського договору. Одночасно керівники російської делегації на таємних зустрічах з лідерами опозиції Володимиром Винниченком та Микитою Шаповалом обговорювали умови надання Раднаркомом допомоги у повстанні проти гетьмана Скоропадського в обмін на легалізацію компартії в Україні. За словами Сергія Шелухіна, «Винниченко за спиною української мирової делегації повів свої таємні переговори і радив Москві не миритись з нами, а миритися з ним та соціал-демократичною і соціал-революційною партіями на інших умовах, якими і від імені українського нічого не зосталося б, а всі інтереси українського народу віддавалися в жертву московським комуністам».
На початку жовтня переговори були припинені, і Раковський виїхав до Москви. А 24 грудня народний комісаріат закордонних справ радянської Росії заявив, що внаслідок анулювання Берестейського мирного договору уряд Російської Республіки не визнає самостійності України. Частини Червоної армії перейшли кордон і 3 січня 1919 року захопили Харків.