Одразу після перемоги над передовим польським військом на Жовтих Водах 11 тисяч козаків гетьмана Богдана Хмельницького та 6 тисяч кримськотатарських вершників Тугай-бея рушили навздогін основній польській армії. 14 травня 1648 року союзники догнали п’ятитисячне королівське військо на березі Росі неподалік Корсуня.
Польський головнокомандувач Миколай Потоцький писав: «З такою малою жменькою війська протистояти поганській силі і хлопському бунту – нема що й думати».
На військовій нараді ввечері 15 травня польські командири вирішили йти на прорив. Дізнавшись про це через своїх агентів, Хмельницький вночі вислав Максима Кривоноса з козаками до байраку Горіхова Діброва за півтори милі від Корсуня. Там козаки перекопали дорогу ровами, завалили її деревами, загативши річку, затопили яр водою та засіли в окопах на його схилах.
Перемога коаліції союзників
На світанку 16 травня польське військо під захистом рухомого табору з возів вирушило шляхом над Россю на Богуслав. Козаки з татарами пропустили його та супроводжували на відстані пострілу з рушниці.
Опівдні польське військо увійшло до Горіхової Діброви, там потрапило під перехресний вогонь козаків Кривоноса, татар Тугай-бея та вояків Хмельницького і упродовж години було повністю розгромлене.
Двічі поранений шаблею, Потоцький був узятий козаками у полон і на своє запитання до Хмельницького: «Хлопе, чим же ти благородному лицарству орд татарських заплатиш?» – отримав відповідь: «Тобою».
Вже у червні польський уряд за посередництва київського воєводи Адама Киселя розпочав мирні переговори із Богданом Хмельницьким. Однак паралельно обидві сторони збирали сили для продовження війни.
Польський головнокомандувач Миколай Потоцький писав: «З такою малою жменькою війська протистояти поганській силі і хлопському бунту – нема що й думати».
На військовій нараді ввечері 15 травня польські командири вирішили йти на прорив. Дізнавшись про це через своїх агентів, Хмельницький вночі вислав Максима Кривоноса з козаками до байраку Горіхова Діброва за півтори милі від Корсуня. Там козаки перекопали дорогу ровами, завалили її деревами, загативши річку, затопили яр водою та засіли в окопах на його схилах.
Перемога коаліції союзників
На світанку 16 травня польське військо під захистом рухомого табору з возів вирушило шляхом над Россю на Богуслав. Козаки з татарами пропустили його та супроводжували на відстані пострілу з рушниці.
Опівдні польське військо увійшло до Горіхової Діброви, там потрапило під перехресний вогонь козаків Кривоноса, татар Тугай-бея та вояків Хмельницького і упродовж години було повністю розгромлене.
Двічі поранений шаблею, Потоцький був узятий козаками у полон і на своє запитання до Хмельницького: «Хлопе, чим же ти благородному лицарству орд татарських заплатиш?» – отримав відповідь: «Тобою».
Вже у червні польський уряд за посередництва київського воєводи Адама Киселя розпочав мирні переговори із Богданом Хмельницьким. Однак паралельно обидві сторони збирали сили для продовження війни.