Президенти Грузії, Молдови та України могли видатися відвертими та різкими під час їхньої зустрічі раніше цього тижня у Батумі, курортному місті на Чорному морі. Незважаючи на тиск з боку Москви, трійця оголосила, що вони працюватимуть разом з однією метою. Ця мета – членство в ЄС.
Хоч ця амбіційна заява вартує похвали, навіть з того, як Брюссель готується до наступного саміту «Східного партнерства», що відбуватиметься у грудні цього року, очевидно – громадяни цих трьох країн будуть прикро розчаровані, якщо рівень їхніх очікувань у майбутньому не будуть контролювати уряди у Кишиневі, Києві та Тбілісі.
Перш за все у Брюсселі вітають рішення Грузії, Молдови та України поглибити співпрацю. «Трійця асоційованих» також називає себе іменем, яке легше запам’ятовується – А3. Це троє сусідів ЄС, що крок за кроком рухаються ближче до блоку через запровадження безвізового режиму, всеосяжної вільної торгівлі та політичних угод із блоком.
Цим вони відрізняються від трьох інших країн «Східного партнерства»: Вірменії та Азербайджану, між якими спостерігається тривала напруженість, і Білорусі, яка офіційно припинила участь у проєкті через наслідки минулорічних суперечливих виборів президента.
Натомість президенти А3 підписали у Батумі спрямовану в майбутнє декларацію, у якій вони підтверджують «свою непохитну відданість продовженню процесу нашої інтеграції до Європейського союзу».
Далі декларація стверджує, так, ніби це не є достатньо очевидним, що «Вступ до Європейського союзу – це мета, яка об’єднує наші три держави. Європейська інтеграція не має альтернативи для наших країн, і жодна третя сторона не зможе вплинути на цей суверенний вибір». Друга частина речення була написана спеціально для Москви.
Діяльність Росії у цих трьох країнах підсумовується чітким висновком – Росія становить «серйозну загрозу для регіону і Європи в цілому». З огляду на ці обставини, декларація закликає ЄС посилити свої позиції у різних конфліктах.
Зазвичай будь-який геополітичний суб’єкт радів би бажанню трьох націй об’єднатися з ним, але видається, що у ЄС ця радість швидко перетворюється у щось подібне до головного болю.
За тиждень до появи цієї декларації посли 27 держав-членів зустрілися для першого реального обговорення підготовки до грудневого саміту «Східного партнерства». На основі ноти з основною інформацією, яка була розіслана у столиці європейських держав напередодні цього обговорення, можна зробити висновок – ЄС зможе зробити небагато конкретних пропозицій і загалом не надто вразить А3.
Серед двосторонніх проблем, які можуть бути вирішеними, документ називає «прогрес у наближенні України і Грузії до Зеленої угоди ЄС», «запуск кібердіалогу ЄС-Україна» та «схвалення спільних авіаційних угод з Україною та Вірменією».
На багатосторонньому рівні може бути ще менш захопливо. Нота описує у загальних рисах можливе оновлення угоди «Східного партнерства» з новими цілями, зобов’язаннями щодо реформ та поглибленням співпраці у різних секторах. Крім того, очікується більше роботи щодо передачі вакцин та більшої погодженості між ЄС та країнами «Східного партнерства» у різних органах ООН. Ймовірно, найцікавішою частиною саміту стане підписання «двох регіональних договорів щодо роумінгу та телекомунікаційних діапазонів», хоч це й не уможливить «роумінг як вдома» між ЄС та країнами «Східного партнерства», чого хочуть багато мандрівників. У ЄС нещодавно запропонували залучити 17 мільярдів євро приватних та державних інвестицій у «Східне партнерство» протягом наступних 7 років. Цю пропозицію теж можуть розглянути у грудні. Хоч це й немаленькі гроші, втім, трійця явно очікує більш чіткої політичної підтримки від Брюсселю.
Напередодні минулих самітів «Східного партнерства» один з найбільших конфліктів виникав навколо питання, чи визнавати «європейські прагнення» трійки у завершальних деклараціях. Дехто зі Західної Європи висловлював сумніви, втім, щоразу все завершувалося тим, що вони «складали зброю». Підсумки останнього саміту ЄС у червні посилалися на ці прагнення, і нота також вказує на те, що речення про прагнення буде повтореним і цього разу. Будемо сподіватися, що навіть без скандалу навколо нього.
Але на цьому все. На відміну від кандидатів до членства у союзі з Західних Балкан, нема жодних перспектив, навіть світла у кінці тунелю. Поки все буде отак. І, враховуючи усі кинуті на шлях до членства Албанії чи Північної Македонії перешкоди, незважаючи на всі декларації та обіцянки ЄС, варто пам’ятати, що лідери Грузії, Молдови та України мають зважено контролювати рівень очікувань власних громадян, а не подавати перебільшені надії.
Рікард Юзвяк – редактор Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода з питань Європи
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
