Пандемія коронавірусу стала випробуванням для всіх галузей світової економіки. Не стало винятком й виноробство, яке для деяких регіонів на пострадянському просторі є основним сегментом сільського господарства. У Грузії, Молдові та в окупованому Росією Криму виробництво опинилися на межі банкрутства. Багато підприємств готуються скоротити значну частину співробітників. Навіть якщо обмеження, пов'язані з карантином, будуть зняті до літа, криза, швидше за все, залишить їх без туристичного сезону. Журналісти Настоящего Времени проаналізували ситуацію в Грузії, Молдові та в Криму.
Грузія: «Що ми будемо робити з усім цим вином?»
«Зараз вся галузь перебуває в шоці. Всі чекають якогось дива», – говорить засновник тбіліського «Винного клубу» Малхаз Харбедія.
Криза, спровокована пандемією коронавірусу, відправила грузинське виноробство в нокдаун: був повністю припинений експорт продукції, місцеві ритейлери, які торгували алкоголем, тимчасово призупинили його продаж, а компанії-виробники вже розглядають можливість оптимізації штату.
Станом на 17 квітня в Грузії було виявлено 370 інфікованих коронавірусом. З 21 березня на території країни діє режим надзвичайного стану: у великих містах стоять військові блокпости, повністю зупинений громадський транспорт і запроваджений комендантський час.
На час обмежувальних заходів, які, за попередніми оцінками, триватимуть до 21 квітня, влада заборонила роздрібну торгівлю алкогольними напоями. Робота самих винзаводів і пов'язаних з ними підприємств під обмеження уряду не потрапили.
Головним сегментом виноробної галузі Грузії, який постраждав від нинішньої кризи, став винний туризм, широко розвинений в країні. Влада республіки вже скасувала щорічний фестиваль молодого вина, який проводиться з 2 по 4 травня в Тбілісі. За три дні його відвідують кілька десятків тисяч людей, тому незалежно від того, як буде розвиватися епідеміологічна ситуація в країні, держава не допустить його проведення.
Крім цього фестивалю на поточний рік було заплановано кілька великих галузевих заходів, спрямованих на популяризацію грузинського вина. Велика частина з них повинна була відбутися за кордоном.
«Вже очевидно, що принаймні в першому півріччі 2020 року нічого цього не буде», – говорить Харбедія.
Багато грузинських виноробень преміального сегменту з самого початку розроблялись як туристично орієнтовані об'єкти. Там проводяться корпоративні заходи, влаштовуються дегустації, при виноробнях працюють ресторани й готелі. Такі підприємства вже скоротили до 80% штатних співробітників, що працюють в цьому сегменті галузі.
Для цих компаній піковими туристичними місяцями є травень-червень та вересень-жовтень. Навіть якщо через місяць ситуація з епідемією почне вирівнюватися, шоковий слід від неї триватиме до кінця поточного року, вважає Ауріка Кройтор, виконавчий директор компанії «Mosmieri», що виробляє преміальне вино з автохтонних сортів винограду. За її оцінкою, до докризового рівня винний туризм в Грузії повернеться не раніше квітня наступного року.
Іншими постраждалими від епідемії серед виноробів – ті, хто планував розширення площ своїх виноградників, вважає Малхаз Харбедія. Це сталося тому, що поточна криза, за словами експерта, збіглася з тим часом, коли на виноградниках виконуються первинні роботи. Саме в цей час виробник, який бажає збільшити обсяги сировини, повинен був працювати над новими ділянками землі.
«Для грузинських виноробів весна – це завжди трудомісткий період. Зараз навіть серед моїх знайомих є кілька людей, які вже відмовилися від покупки або оренди нових площ. Ніхто не піде на такий колосальний ризик», – говорить експерт.
Протягом останнього десятиліття грузинське виноробство щорічно демонструє суттєве зростання як в обсягах виробництва, так і в частині продажів. За даними, які наводить Міністерство сільського господарства країни, за минулий рік грузинські винороби експортували близько 99,5 мільйонів одиниць бутильованої продукції в 52 країни, продемонструвавши в порівнянні з 2018 роком 8,5-відсоткове зростання.
Останні роки успіху грузинської виноробної галузі призвели до того, що багато середніх та великих виробників почали розширювати штат.
Ця криза змусить компанії задуматися над його оптимізацією, вважає Ауріка Кройтор. Скорочення, за її оцінкою, в різних компаніях може варіюватися від звільнення 30% штатних співробітників до повного скасування деяких відділів або посад, в яких на час кризи немає необхідності.
Навіть ту частину співробітників, які зайняті безпосередньо виробництвом вина, теж чекатиме оптимізація. У більшості підприємств вона, швидше за все, пройде по комбінованою моделлю, яка передбачає як скорочення співробітників або надання їм неоплачуваної відпустки, так і зменшення заробітних плат.
«Це буде не про прибуток. Це буде про те, що треба докласти якомога більших зусиль, щоб зберегти компанію на плаву», – говорить Кройтор.
Разом з тим виробництво вина в Грузії не зупинилося, виноробні продовжують свою роботу, однак такий стан речей може спровокувати перевиробництво продукції, якщо ситуація з пандемією затягнеться.
«Що ми тоді будемо робити з цим вином і куди ми його подінемо, я не знаю», – каже Ауріка Кройтор.
За оцінкою експертів, легше перенести поточну кризу буде тим підприємствам, до чиєї бізнес-моделі була з самого спочатку інкорпорована система онлайн-продажів. Грузинська влада не забороняли продавати вино через Інтернет, тому для багатьох компаній в поточних умовах доставка продукції – це єдиний спосіб отримувати хоч якийсь дохід. Інший варіант – віддавати онлайн-продаж на аутсорсинґ.
Зараз в Грузії є кілька онлайн-майданчиків, що реалізують продукцію третіх осіб, розповідають експерти.
Крим: «Є ризик, що високого сезону не буде зовсім»
Однак, опція продажу вина через Інтернет доступна не у всіх в виноробних регіонах пострадянського простору. Так, російське законодавство про регулювання обігу алкогольної продукції (закон № 171-ФЗ – авт.) забороняє онлайн-торгівлю вином, в тому числі і на території анексованого Криму. Обмеження було прийняте в 2007 році і, незважаючи на численні ініціативи деяких державних відомств, як і раніше залишається в силі.
«Я вважаю, що в поточних умовах було б правильним з боку держави підтримати російських виробників вина і дозволити онлайн-торгівлю хоча б для них, але боюся, що на такі тонкі настройки керівництво нашої країни не здатне», – нарікає севастопольський винороб, засновник авторського виноробного господарства «Uppa Winery» Павло Швець.
Станом на 17 квітня на території Кримського півострова зареєстровані 40 випадків зараження коронавірусом. З 2 квітня в регіоні діє карантинний режим: закриті точки громадського харчування, рух пасажирського міжміського транспорту заборонено. На Кримському мосту, а також на в'їзді в Севастополь стоять мобільні пости ДАІ, переміщення громадян на особистому автотранспорті також обмежене. Така ситуація, за попередніми оцінками, триватиме до кінця місяця.
Ці заходи серйозно вплинули на можливість реалізації вина преміум-класу, яке виробляють місцеві авторські виноробні. Раніше продаж продукції цього сегмента галузі здійснювався в винних барах і ресторанах, готелях або спеціалізованих магазинах. Криза спровокувала закриття цих «вікон», в результаті і без того невеликі господарства «змушені ще сильніше стискатися», говорить Павло Швець.
«Ми вже скоротили свої витрати на 85%. Деяких людей відправили у відпустку за свій рахунок, іншим втричі скоротили зарплату», – уточнює винороб.
Авторське виноробство почало розвиватися в Криму лише кілька років тому. Вже після анексії півострова в 2014 році на території Севастополя і його околиць було засновано кілька невеликих господарств. При цьому сам термін авторського вина як і раніше залишається чужим російському законодавству, і для таких компаній місцеві наглядові органи виставляють ті ж самі умови, які застосовуються до великих гравців на алкогольному ринку країни.
Після того як Росія анексувала Крим. продукція кримських виноробів теж потрапила під санкції США та країн Європейського союзу. У зв'язку з цим кримські винзаводи втратили можливість експортувати свою продукцію. Кримські вина знімають зі стендів міжнародних виставок та фестивалів, крім того, галузь час від часу стрясають проблеми з поставками різних товарів, необхідних для нормальної роботи підприємств.
Той невеликий експорт, який здійснювався деякими великими кримськими виробниками вина в деякі країни Азії, припинився через пандемію коронавірусу. Була також припинена робота заводів з виробництва пляшок в південних регіонах Росії та припинено імпорт винної пробки. Це неповний список проблем, з якими зіткнулися або в найближчій перспективі зіткнуться кримські винороби, говорить Настоящему Времени генеральний директор компанії «Alma Valley» Сергій Лебедєв.
Проте на початку квітня, після оголошення режиму загальної самоізоляції, деякі компанії зафіксували певне зростання продажів. Це стосується тих виробників, які мають можливість реалізовувати товар через ритейлерів.
Люди продовжують ходити в магазини і, оскільки знаходяться вдома, стали купувати більше. У той же час орієнтуватися на це зростання не можна, вважає Лебедєв, оскільки ці показники – тимчасові.
Специфіка кримської виноробної галузі полягає в тому, що великі обсяги продукції реалізуються саме в межах півострова. Пікові продажі припадають на курортний сезон, який в цьому році може бути вкрай слабким.
«Хтось втратив роботу, і у нього не буде грошей, щоб їхати відпочивати, інші пішли у відпустку зараз і не зможуть кинути роботу влітку, треті просто побояться кудись їхати в цьому році. Тому зараз є ризик, що високого сезону не буде зовсім», – нарікає Лебедєв.
Якщо пандемія затягнеться і обмежувальні заходи в Криму будуть продовжені, компанії будуть змушені продовжувати скорочувати витрати та звільняти співробітників, що залишилися, вважають опитані експерти.
«Врешті-решт, – каже Павло Швець. – Я сам сяду за кермо і буду працювати на тракторі».
Молдова: «Відправити хоча б маленький контейнер до Китаю»
«Наш експорт зупинився, а місцевий ринок продовжує скорочуватися. Це, звичайно, боляче. Боляче до такої міри, що багато хто змушений виживати за рахунок попередніх накопичень», – починає розповідь про кризу виноробства в Молдові власник компанії «Carpe Diem» Іон Лука.
На сьогоднішній день близько 85% від вироблених обсягів молдавського вина поставляється на експорт, який починаючи з 2014 року демонстрував стабільне зростання. Так, в 2019 річні показники експорту тихих вин зросли на 9,4%.
За статистикою Національного бюро винограду і вина Молдови, основними споживачами молдавських вин є країни Європейського союзу, куди поставляється 38,1% від загального обсягу експорту. Менше поставляють до країн пострадянського простору (27,3%) і до Китаю (11,9%).
Надзвичайний стан через епідемію коронавірусу в Молдові офіційно було введено 17 березня, проте і до цього в країні діяли серйозні протиепідемічні обмеження. Зараз в кількох населених пунктах країни введений режим жорсткого карантину, по всій країні закриті громадські місця, включаючи парки і сквери, вулиці патрулює поліція, яка уповноважена залучати на допомогу військових. За словами представників уряду, режим надзвичайного стану діятиме до 15 травня. На території країни зафіксовано 2154 випадки зараження COVID-19.
Результатом епідемії коронавірусу в Молдові стало падіння продажів на внутрішньому ринку та скорочення експорту, повідомляють експерти Бюро винограду і вина. Зокрема, різким падінням відзначився ринок Росії, який просів на 40%, також скоротилися обсяги поставок в Казахстан, Канаду та Чехію.
Одночасно з цим є країни, в яких така тенденція не спостерігається, однак це пов'язане з тим, що вони, очевидно, ще не в повній мірі відчули вплив пандемії, вважають представники Бюро.
Падіння внутрішніх продажів відбулося дуже швидко – за останні два тижні березня, говорять опитані експерти. У деяких господарствах продажі на внутрішньому ринку, який і без того не був основним для більшості підприємств, впали на 80%.
Експорт у багатьох зник зовсім. Замовлення, виконання яких було намічено на кінець березня – середину квітня, почали масово припинятися.
Винороби сподіваються на те, що їх просто перенесуть, проте мало хто з замовників може дати якісь гарантії, говорить Іон Лука. За його оцінкою, нових замовлень з країн Західної Європи протягом найближчих двох місяців чекати не доводиться.
«Наша основа – це все ж таки експорт. Навіть моє маленьке господарство, де працюють всього лише 7 осіб, експортує вино в десять країн: від Данії до Японії. Зараз цього нічого немає», – додає винороб.
Багато винзаводів в Молдові віднесені до категорії стратегічних підприємств безперервного циклу, у зв'язку з чим виробництво вина не припиниться. Зараз на заводах були введені заходи епідеміологічного контролю. Навіть на виноградниках діють суворі правила дотримання соціальної дистанції між людьми, розповідає Настоящему Времени голова Бюро винограду і вина Молдови Ґеорґє Арпєнтін.
Масового скорочення штату у виноробній галузі поки не спостерігається: підприємства в цілому змогли виплатити зарплати своїм співробітникам за березень і намагаються утримати свій штат. Чи вдасться? Це буде залежати від того, як довго триватиме криза. У будь-якому випадку вплив кризи матиме відкладений ефект. За оцінками Бюро винограду і вина, пікові мінуси галузь відчує лише в третьому триместрі поточного року, після чого ситуація почне вирівнюватися.
Винороби в зв'язку з цим покладають великі надії саме на китайський ринок, який вже починає оживати. Однак цей рух не означає, що замовлення на поставку поллються як з рогу достатку, говорить Іон Лука. Поки є поодинокі ініціативи, за якими ведуться переговори. В цілому експорт продукції в Китай – це досить складний процес.
«Для поставки вино слід завантажити в контейнер. Одного замовлення навіть для контейнера найменшого об'єму буде недостатньо. Зараз ми докладаємо зусиль, щоб зібрати хоча б кілька замовлень і відправити маленький контейнер до Китаю», – сказав винороб.
8 квітня Національне бюро винограду і вина Молдови опублікувало програмний документ, в якому рекомендує владі вжити рішення для підтримки місцевого виноробства, а самих виноробів закликає солідаризуватися один з одним. За прогнозами експертів Бюро, за весь 2020 рік сукупний обсяг експорту продукції скоротиться на 30% за оптимістичним і на 50% при песимістичним сценарієм розвитку кризи.
