Ота полуниця, яку ви їсте, перебуваючи на карантині через коронавірус... Можливо, вона з невеликої ферми, що розташована поза вашим містом. А, можливо, доставлена з величезної агрофірми за багато-багато кілометрів, яку збирали, імовірно, руками працівників-мігрантів, які приїхали з інших сіл, міст, а може й країн. Але чи може давно вибудована система поставок полуниці працювати й надалі на тлі глобальної пандемії коронавірусу? Чи поставки хліба? Або макаронів? Чи ж олії?
Коронавірус вже послав світову економіку в нокаут з десятками мільйонів людей, які стали безробітними, і з заводами від Уханю до Баварії чи Мічігану, що змушені були призупинити виробництво.
Що все це означає для харчів, які ми споживаємо?
Якщо ви живете в сільській місцевості з кліматом, в якому саме зараз пора визрівання, тоді, можливо, вам доведеться їсти продукцію з вашого городу чи дачі.
Але якщо ви живете в місті, – а в містах живе понад половина людства – тоді більше шансів, що ви покладаєтесь на глобальні ланцюжки постачання харчів, вживаючи хліб, молоко, вермішель, банани...
Що відбувається коли люди, які збирають наші фрукти та овочі, захворювають або змушені піти на карантин? Що відбувається коли пакувальники, які кладуть картоплю чи цибулю у поліетиленові пакети аби потім їх завантажити в автівки і повезти до міст, не зможуть вийти на роботу? Що відбувається коли пшеницю не можна перемолоти на борошно і відправити до пекарень, щоб з неї потім спекти хліб для супермаркетів та хлібних крамниць?
Чи можемо ми постати перед дефіцитом харчів у найближчі місяці?
«Величезні порушення в глобальних ланцюгах поставок продуктів будуть внаслідок пандемії», – написав у Твіттері професор Університету Квінс в північноірландському Белфаст Кріс Елліот.
Тут ми зібрали все, що знаємо про можливий вплив коронавірусу на ланцюги постачання харчів.
Що відбувається?
У середині березня пандемія пришвидшувалась у більшості країн, попри те, що подекуди кількість фіксованих за добу випадків інфікування перестала рости.
Але вже тоді було ясно, що тиск на глобальні ланцюги постачання харчів наростає.
Тривала пандемічна криза може швидко створити тиск на ланцюги харчових постачаньМаксімо Куллен
«Тривала пандемічна криза може швидко створити тиск на ланцюги постачань харчових продуктів, які є складною мережею, що включає фермерів, агропідприємства, переробні фабрики, доставку, продавців та інші ланцюжки», -- попередив в газетній публікації Максімо Куллен, головник економіст підрозділу ООН, який займається харчами та аграрними питаннями.
Панічне скуповування та складування харчів в деких місцях додало стурбованості супермаркетам.
На початку квітня інша агенція ООН – Світова харчова програма – намагалася заспокоїти знервованих покупців.
«Глобальні ринки основних круп достатньо забезпечені поставками і ціни переважно залишаються низькими», – запевнив цей підрозділ ООН у своєму пресрелізі від 3 квітня 2020 року.
Перебої є наразі мінімальними, поставка продуктів харчування є адекватноюЕлізабет Берз
«Перебої є наразі мінімальними, постачання харчів є адекватним і ринки порівняно є стабільними», – сказала речниця організації Елізабет Берз.
«Але незабаром ми можемо очікувати збій у ланцюжках поставки продуктів», якщо великі імпортери втратять впевненість в надійних поставках основних видів харчів, сказала вона.
Для індустріальних держав, де постаки харчів вже зазнавали змін через зміну смаків та звичок клієнтів, це несе нову невизначеність.
«Ми ведемо мову про радикальну зміну ланцюга поставок, яка вже й так зазнавала радикальних змін», – каже Радіо Свобода Джеймз Тіллотсон, професор в Школі Фрінмана американського Університету Тафс.
Хто найбільше ризикує?
Для провідних індустріальних держав, чиє населення переважно живе в містах, ланцюги продуктових поставок є довшими, складнішими і, можливо, більш вразливими.
Для менш індустріалізованих країн, економіки яких більше спираються на аграрний сектор, такі продуктові ланцюги є коротшими і простішими. Якщо ви не маєте молока, яєць від ваших власних курей чи корови, тоді, можливо, ви їх отримуєте від фермера з сусіднього села.
Інша продукція – пшениця, кукурудза чи соя – продається і постачається оптом і часто на великі відстані. А це означає, що в ланцюгу постачання більше «ланцюжків» і вони легше можуть перериватися.
Додайте сюди фактор страху: покупці, побоюючись дефіциту, поспішають скуповувати більше, аніж зазвичай, створюючи дефіцит продуктів, якого вони так боялися. Деякі супермаркети і базари в Москві, наприклад, повідомляли про порожні полиці з гречкою.
Це змусило деякі країни зменшити експорт продуктів харчування з тим, аби впевнитись, що харчів не бракує їхнім власним громадянам.
В’єтнам – великий експортер рису – зупинив його продаж, як також і низку інших харчів.
Індія, яка є також великим експортером рису, як і В’єтнам, теж зупинила його продаж за кордон.
У Казахстані, одному з найбільших експортерів пшениці, уряд запровадив обмеження на її експорт. А ще раніше казахстанський уряд запровадив обмеження на експорт іншої агропродукції: цибулі, цукру, соняшникової олії і навіть гречки.
Гречка має емоційне навантаження для літніх казахів та росіян, як продукт, яким треба запасатися у часи скрути.
Росія, яка є найбільшим виробником пшениці, минулого місяця заборонила експорт гречки, рису та круп.
Обмежений експорт призвів до зростання цін на деякі продукти – не лише на місцях, але і в глобальному масштабі.
В американському Бостоні та його околицях вартість десятка яєць потроїлась останніми тижнями, каже Тіллотсон.
Вищі ціни та обмеження на експорт створили гарні умови для гравців чорного ринку. Поліція в Киргизстані затримала днями вантаж пшеничного борошна, яке намагались вивезти з країни під виглядом цементу.
У незвичному зверненні до громадськості група активістів, науковців та керівників одних з найбільших світових компаній попередила 9 квітня, що кількість людей, які голодають у світі, може зрости найближчими місяцями.
Лист містив заклик до аграрних експортерів продовжувати поставки продукції на світові ринки і також закликав підтримувати населення країн, які можуть опинитися перед голодом. Також був і заклик інвестувати в місцеве виробництво аграної продукції.
Хто збирає врожай?
Процес збирання врожаю і пакування продуктів також під загрозою, попереджають експерти, бо працівники в полях не можуть убезпечитись від інфікування коронавірусом, або ж не можуть дістатися до ферм чи сільськогосподарських угідь через карантинні обмеження і заборону не пересування та подорожі.
«Питання здоров’я робочої сили і її наявності є найбільшим викликом для агровиробництва», – сказали експерти консалтингової фірми з оцінків ризиків Fitch Solutions в доповіді, оприлюдненій 25 березня.
Питання здоров’я робочої сили і її наявності є найбільшим викликом для агровиробництваFitch Solutions
У США трудові мігранти становлять значну частку аграрної робочої сили.
А в Каліфорнії – штаті, який є одним із головних виробників аграрної продукції – на місцевому рівні були запроваджені карантинні заходи для уникнення поширення коронавірусу.
І це стосувалось і робочих рук, які зазвичай працюють в агросекторі.
Така ж ситуація і в Європі, де агропідприємства займаються висадкою розсади або готуються до сезону полуниць та зелені на тлі закриття кордонів між країнами ЄС і закриття також і зовнішніх кордонів ЄС для працівників-іноземців.
Якщо люди купляють більше продуктів зараз, це не від більшого споживання – вони запасаютьсяГокер айдін
Але рано чи пізно епідемія коронавірусу спаде і уряди послаблять обмеження на подорожі, а ланцюжки поставок харчів знову відновляться, передбачають експерти.
На тому етапі може постати інша проблема: що робити з запасами їжі на полицях, в погребах та в холодильниках?
«Якщо люди купляють більше продуктів зараз, то не встигнуть їх спожити. Коли все повернеться до нормальності, споживачі матимуть багато консервів та туалетного паперу вдома і не потребуватимуть більше», – каже Гокер Айдін, експерт з Університету Джонса Гопкінса у США.
Читайте ще:
Пандемія коронавірусу: уроки для людства та України
Життя після епідемії: яким стане світ, коли вийде з карантину. Інтерв’ю із футурологом
