У відносинах України з Угорщиною – нове загострення, що ризикує перерости в судову тяганину. Будапешт погрожує арбітражем, подальшим блокуванням виплат із фонду ЄС за зброю для України і завуальовано натякає на можливість зупинки експорту електроенергії охопленій війною країні, якій він зараз критично необхідний.
Союзником Угорщини, як і в низці інших питань, стала Словаччина. Там нагадують про реверсні постачання газу, також – дизельного пального й електроенергії Україні. Різку реакцію двох країн ЄС спровокувало посилення Україною санкцій проти російського «Лукойлу», що призвело до зупинки транзиту його продукції до Угорщини й Словаччини зокрема.
Радіо Свобода з’ясовувало, як закручується спіраль нового конфлікту і які перспективи його вирішення.
Суть нафтової суперечки
«Лукойл» – один із російських нафтових гігантів, що є другим за обсягами видобутку сировини в РФ і обсягами виручки, потрапив під санкції України ще 2018-го. Та якщо тоді обмеження стосувалися лише фінансових операцій, то наприкінці червня 2024-го Україна розширила санкції. Під заборону потрапив і транзит продукції «Лукойлу» нафтопроводом «Дружба». Цей маршрут пролягає через західну територію України, і використання інфраструктури для прокачки нафти «Лукойлу» тепер рівносильне порушенню українського законодавства.
Отримувачами російської сировини, яка дістається Європи через трубопровід «Дружба», є Угорщина, Словаччина і Чехія. Як країни, що не мають виходу до моря, вони отримали виняток із загальноєвропейських санкцій, які впроваджували ембарго на російську нафту, і продовжили її імпорт через трубопровід. Однак ступінь залежності від нафти країни-агресора в них різний.
Сумарно Угорщина, Словаччина, Чехія купують у Росії 1,1 мільйона тонн нафти щомісяця. Приблизно по 450 тисяч тонн надходить Угорщині й Словаччині, близько 200 тисяч – Чехії. Приблизно третина сировини, що надходить «Дружбою», – продукція підсанкційного в Україні «Лукойлу».
Нафта «Лукойлу» становить приблизно третину загального імпорту Угорщини – близько двох мільйонів тонн на рік. Ще більше на компанію покладається Словаччина – 45 відсотків нафти (приблизно 2,5 мільйона тонн) їй постачає підсанкційний нафтовий гігант.
Погрози Україні
Часткова заборона транзиту російської нафти територією України неабияк обурила найбільш залежних від неї країн ЄС: Угорщину та Словаччину.
Реакція Угорщини
Будапешт заявив про загрозу своїй енергетичній безпеці й шкоду економіці країни. На цьому тлі звинуватив Київ у порушенні Угоди про асоціацію з ЄС і вдався до непрямих, а подекуди – й цілком відвертих погроз.
Це рішення є неприйнятним і незрозумілим з боку країни, яка прагне приєднатися до ЄСПетер Сійярто
«Це рішення є неприйнятним і незрозумілим з боку країни, яка прагне приєднатися до ЄС, особливо з урахуванням імпорту Україною електрики з Угорщини», – заявив 22 липня глава МЗС Угорщини Петер Сійярто.
Угорський топ-дипломат попередив і про подальше блокування виплат із Європейського фонду миру, який використовують для компенсації країнам-членам ЄС їхніх витрат на зброю для України.
«Поки це питання не буде вирішене Україною, усім слід забути про виплату 6,5 мільярдів євро як компенсації за постачання зброї з Європейського фонду миру», – сказав Сійярто в ефірі телеканалу ATV.
|
Слід зауважити, що виплати з Європейського фонду миру можливі лише якщо є одностайна згода на транші всіх країн-членів ЄС. Уже понад рік їх блокує Угорщина – задовго до зупинки транзиту нафти «Лукойлу». Спершу причиною були інші санкції України: внесення нею до переліку міжнародних спонсорів війни угорського ОТП-банку за здійснення операцій на території країни-агресора та тимчасово окупованих землях України. Після тривалих переговорів Україна погодилася викреслити угорську фінустанову з чорного списку, та потім Будапешт зажадав гарантій, що ситуація не повториться. Виплати з Європейського фонду миру призупинені, про їх розблокування не вдається домовитися багато місяців поспіль на жодній зустрічі глав МЗС країн ЄС. |
«Можливо, Україна також використовує це як важіль впливу на Угорщину, що Угорщина також в чомусь залежить від України… Очевидно, що це може якось вплинути на угорське рішення бути більш зговірливими у компромісах з Україною, ніж раніше. Побачимо», – вважає експертка з торгівлі Центру європейської політики Світлана Таран.
Реакція Словаччини
Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо, що обговорював українські санкції проти «Лукойлу» з Денисом Шмигалем, попередив, що вони можуть зірвати постачання словацького дизельного палива Україні.
Словацький міністр оборони Роберт Каліняк назвав дії України «безвідповідальними» і зазначив, що вона «багато чим ризикує».
24 липня з різкою критикою на адресу Києва виступив і новий президент Словаччини. Петер Пеллегріні нагадав, що його країна здійснює реверс газу до України і, як і Угорщина, постачає електроенергію.
«Якщо ситуація не буде виправлена, ми будемо змушені реагувати», – сказав Пеллегріні.
Лінія захисту України і роль ЄС
Глави МЗС Угорщини й Словаччини звернулися до Єврокомісії з проханням вжити заходів, інакше, як випливає з тверджень Петера Сійярто, Будапешт готовий судитися з Києвом. У Єврокомісії вивчають ситуацію.
Позиція Брюсселя
«Єврокомісія розглядає факти і ухвалить рішення. Тільки Єврокомісії його схвалювати. Це не посередництво між Єврокомісією та будь-якими сторонами… Ухвалимо рішення, коли будемо готові до цього, й будь-яка інформація про протилежне не відповідає дійсності», – сказав 25 липня на брифінгу у Брюсселі речник Єврокомісії Олоф Гілл.
Єврокомісія розглядає факти і схвалить рішення. Тільки Єврокомісії його схвалюватиОлоф Гілл
У Єврокомісії відмовилися розкривати деталі засідання Комітету з питань торговельної політики, що пройшло 24 липня з ініціативи Угорщини та Словаччини, пославшись на те, що це «закрита зустріч».
На запитання Радіо Свобода, чи можуть Будапешт і Братислава на своєму рівні схвалити рішення про припинення експорту електроенергії Україні, не беручи до увагу позицію Єврокомісії, обіцяли відповісти пізніше.
Дипломат ЄС, спілкуючись із Радіо Свобода на умовах анонімності, висловив сумнів, що Угорщина й Словаччина можуть самотужки зупинити постачання електроенергії Україні, якщо тільки не «переріжуть кабелі». Українська енергосистема незадовго після початку повномасштабної війни стала частиною європейської мережі, й рішення про це схвалене на рівні ЄС. Зараз, за словами співрозмовника, тривають дискусії щодо збільшення технічних можливостей імпорту електроенергії з Європи до України та Молдови з 1700 МВт до 2200.
«Не знаю, чи погодилася Угорщина на наступний крок – необхідність змінити цей протокол і дозволити більший експорт електроенергії. Можуть виникнути складнощі, та мене би здивувала їхня відмова від рішення, схваленого на європейському рівні стосовно 1700 МВт», – зауважив дипломат ЄС.
Спроби енергетичного шантажу України, вразливої нині в цій галузі, експерти, з якими спілкувалося Радіо Свобода, вважають позбавленими сенсу.
Віктор Орбан затіяв завідомо програшну битвуДжейкоб Кіркегаард
«Угорщині буде надзвичайно важко мобілізувати підтримку серед своїх партнерів з ЄС для будь-яких дій, що негативно вплинуть на здатність України вести оборонну війну проти російської агресії. Вони можуть спробувати застосувати всі інструменти в межах правового поля, та без підтримки вони не зможуть зробити багато. Хіба ці двосторонні кроки щодо припинення експорту і транзиту електроенергії територією Угорщини, що можливо…
Решта ЄС, безумовно, буде на боці України в цьому питанні. Це означає, що в питанні експорту електроенергії з ЄС до України, на щастя, існують інші транскордонні «електроенергетичні» зв’язки. Отже, якщо буде потреба, то решті країн Євросоюзу доведеться задіювати їх. Виходить так, що Віктор Орбан затіяв завідомо програшну битву», – зауважує аналітик Німецького фонду Маршалла Джейкоб Кіркегаард.
Експертка Світлана Таран каже, що рішення на рівні країн-членів у торговельних питаннях не є правомірними.
Позиція Києва
Радіо Свобода звернулося до українського Міненерго з проханням уточнити, чи реальний сценарій, за якого Угорщина і Словаччина перекриють постачання електроенергії Україні й чи готові до нього в Києві. На момент публікації цього матеріалу відповідь не надійшла. Очікуємо й на реакцію українського МЗС, до якого ми звернулися за коментарем.
В «Укртранснафті» заявили Радіо Свобода, що компанія «виконує свої зобовʼязання перед європейськими партнерами та транспортує транзитом нафту… відповідно до українського та міжнародного законодавства, зокрема санкційного».
Укртранснафта виконує свої зобовʼязання перед європейськими партнерами та транспортує транзитом нафту з дотриманням українського та міжнародного законодавстваІз заяви «Укртранснафти»
Керівник «Нафтогазу» Олексій Чернишов 22 липня запевнив інвесторів, що, попри неможливість транспортувати нафту російського «Лукойлу», «об’єми загального транзиту залишаються незмінними». Топ-чиновник висловив також сумнів, що в Європі є ризик дефіциту нафти і назвав питання, порушене Угорщиною й Словаччиною, «політичним».
«На загальноєвропейському рівні потоки через південний нафтопровід «Дружба» становлять лише близько 1% споживання нафти в ЄС, яке можна замінити через альтернативні канали імпорту», – підтвердив поріг ризиків Радіо Свобода старший науковий співробітник аналітичного центру Bruegel Георг Захман.
Вихід для Угорщини й Словаччини
Мотивація України, яка посилила санкції проти «Лукойлу», зрозуміла: це обмеження російських доходів. За даними Центру досліджень енергетики й чистого повітря, РФ щодня заробляє на продажі нафти майже 300 млн євро. Водночас блокада транзиту не поширюється на інші російські нафтові компанії, такі як «Роснефть» чи «Татнефть».
Сумнівні звинувачення?
Теоретично Угорщина й Словаччина можуть скористатися послугами й продукцією інших російських компаній, транзит яких територією України дозволений. Тому звинувачення України в порушенні Угоди про асоціацію з ЄС не є настільки однозначними, вважають аналітики.
«Справді, в Угоді написано, що будь-які обмеження, які стосуються імпорту і транзиту зокрема, мають бути проконсультовані і погоджені з партнерами з ЄС, тому що «Лукойл» все-таки становить значну частку імпорту окремих країн ЄС…
Україна, очевидно, вважала, що, оскільки вона не повністю забороняє транзит з Росії, то ці країни зможуть замістити нафту «Лукойлу» російською нафтою з інших джерел або шукати інші альтернативні неросійські джерела. Але тут також потрібен час», – зазначила експертка з торгівлі Центру європейської політики Світлана Таран.
Не думаю, що в цих країн є така дуже сильна позиція для того, щоб подавати до суду на УкраїнуСвітлана Таран
Водночас аналітикиня сумнівається, що в двох країн ЄС є простір для маневру, коли йдеться про можливі судові позови проти України через зупинку транзиту. А все тому, що вона не є повною.
«Не думаю, що в цих країн є така дуже сильна позиція для того, щоб подавати до суду на Україну… знову ж таки, через те, що це тільки одна компанія і це не повна заборона транзиту. Також тому, що це відповідає загальному курсу ЄС на зменшення залежності (від російських енергоресурсів – ред.). І тому, що це становить для них небезпеку не сьогодні, а в якомусь там, можливо, середньостроковому періоді», – зауважила Таран.
У санкційному пакеті, що забороняє імпорт морської нафти країнами ЄС і водночас дозволяє Угорщині, Словаччині, Чехії надалі користуватися трубою, наголошено на тимчасовості цього винятку. Втім, чітких дедлайнів, скільки він триватиме, немає.
«Ці держави-члени повинні вжити всіх необхідних заходів для отримання альтернативних поставок, щоб гарантувати, що трубопровідний імпорт сирої нафти з Росії підпадає під заборону якомога швидше», – йдеться в рішенні ЄС від червня 2022 року.
Зусиль недостатньо?
Дослідники в галузі енергетики вказують на приклад Чехії, що також імпортувала російську нафту через «Дружбу», але часткова заборона Україною її транзиту не вдарила по цій країні настільки боляче.
«Є країна, яка дуже залежала від трубопровідної нафти, що надходить із Росії, але за останні три роки здійснювала повільний перехід і скоротила рівень своєї залежності. Споживання Чехією трубопровідної нафти з Росії за перші шість місяців цього року скоротилося на 52% порівняно з першими шістьма місяцями минулого року. Тож вона поступово відходить від залежності.
І це вдалий приклад того, яка політична воля і скільки часу може знадобитися країні, щоб фактично повністю замістити постачання», – каже експерт Центру досліджень енергетики й чистого повітря Вайбхав Рагхунандан.
Натомість Угорщина не демонструвала таких успіхів на цьому поприщі. За даними вищезгаданого Центру, у першому півріччі 2024-го вона заплатила Росії за нафту всього на 6 відсотків менше, аніж за аналогічний період минулого року. І твердження Петера Сійярто про буцімто відсутність альтернативних каналів отримання сировини аналітики піддають сумніву.
У них є можливість отримувати нафту через інші трубопроводиАйзек Леві
«У них є можливість отримувати нафту через інші трубопроводи, такі як Адріатичний, що дозволить транспортувати нафту з хорватських терміналів. Також є ще варіанти, наприклад, Трансальпійський трубопровід, що забезпечує з’єднання з портом у Трієсті (в Італії – ред.). Отже, якщо чесно, в них достатньо запасів у сховищах, а також – вдосталь можливостей для отримання поставок з інших регіонів.
Причина, чому Угорщина та країни Центральної Європи могли надалі купувати трубопровідну російську нафту, полягала в тому, щоб у них було трохи більше часу», – каже Айзек Леві, аналітик Центру досліджень енергетики й чистого повітря.
Георг Захман із центру Bruegel вказує на «обмежену видимість щодо потужності та вартості цих альтернатив», утім, експерти сходяться в думці, що головна загроза енергетичній безпеці ЄС полягає в залежності від російських енергоресурсів в принципі. І чим скоріше вдасться її позбутися, тим краще для країн-членів зокрема.
Поки ж Угорщина й Словаччина виступають за якомога швидше відновлення транзиту нафти «Лукойлу» територією України. Чи розглядають у Києві можливість відкласти вже запроваджені санкції на потім і піти на компроміс із двома країнами ЄС? Радіо Свобода зверталося з цим питанням до РНБО, втім, відповіді на момент публікації цього матеріалу не отримало.
Форум