Від Німеччини підтримки дозволу Україні на удари вглиб Росії західною зброєю – не буде. Чітко заперечив таку можливість канцлер Німеччини Олаф Шольц журналістам – перед нью-йоркською зустріччю з президентом України Володимиром Зеленським. Спільних заяв лідерів потім не було, а у своєму повідомленні після Зеленський цю тему не згадував.
Як пояснив канцлер Німеччини спротив зняттю цих обмежень – передає «Голос Америки».
Шольц: «Це було б несумісним»
Президент України Володимир Зеленський та канцлер Німеччини Олаф Шольц зустрілися 23 вересня на полях щорічної зустрічі Генеральної асамблеї ООН в Нью-Йорку, яку цими днями відвідують глави багатьох країн світу.
Український та німецький лідери не зробили спільних публічних заяв за результатами своєї зустрічі. Однак за повідомленням журналістки німецького видання Welt Штефані Больцен, Шольц перед зустріччю з українським президентом ще раз наголосив на своїй неготовності зняти обмеження для України завдавати ударів західною зброєю вглиб Росії.
«Незадовго до зустрічі з президентом України Зеленським канцлер Шольц експромтом наголошує у заяві для преси: «Німеччина не підтримає зняття обмежень щодо (ракет) великої дальності. Це було б несумісним з моїм особистим переконанням», – процитувала Шольца Больцен у дописі в мережі Х.
Кореспондент німецької мережі ZDF Андреас Кінаст також підтвердив, що на питання щодо далекобійної зброї для України, яка може вражати цілі далеко за лінією фронту, Шольц виключив таку можливість.
На запитання журналістки Української служби Голосу Америки Ірини Соломко на виході з зустрічі обидва лідери не відповіли.
У своєму ж телеграмі Зеленський повідомив, що з Шольцом вони говорили про те, «як зробити справедливий мир ближчим».
«Головне – зберігати єдність. Наша формула миру створена саме для цього, і ми провели успішний перший Саміт миру. Готуємо зараз другий. Це реальний майданчик, щоб гарантувати повне відновлення безпеки для України та всієї Європи», –зазначив глава держави і подякував Німеччині за підтримку.
Різні цілі
Український президент прибув до США, маючи за мету представити свій «план перемоги» чинному президенту Джо Байдену, кандидатам у президенти від Республіканської та Демократичної партій Дональду Трампу й Камалі Гарріс відповідно, а також ширшому колу ключових американських та західних лідерів.
Метою Зеленського також є спробувати переконати західних посадовців, у першу чергу, президента Байдена, дозволити Україні використовувати західну зброю для ударів вглиб Росії.
Читайте також: Україна показала ефективність «Плану перемоги», знищивши тисячі тонн боєприпасів армії Росії – ЗМІ
Своєю чергою Шольц розпочинає візит до США після того, як його Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) з мінімальним відривом перемогла ультраправих на регіональних виборах у східній землі Бранденбург 22 вересня, повідомляє агентство Reuters.
СДПН отримала 30,9% голосів, за попередніми офіційними результатами, тим часом як ультраправа партія «Альтернатива для Німеччини» (AfD за німецькою абревіатурою) набрала 29,2%, хоч партія лідирувала в опитуваннях протягом останніх двох років у цьому регіоні, а також поступово покращує свої позиції останніми роками по всій Німеччині.
Серед тем, які лягли в основу кампанії AfD, стали занепокоєння щодо кризи вартості життя, нелегальної імміграції та можливої ескалації війни в Україні через постачання німецької зброї до Києва.
На цьому політичному та економічному тлі Шольц, як зазначає Reuters, є найменш популярним канцлером Німеччини в історії, який вимушений балансувати між необхідністю подальшої підтримки України у протистоянні російській агресії, що несе загрозу всій Європі, й вимогами політичної доцільності з метою утриматися при владі.
Допомога Німеччини: плюс у 2024-му, мінус у 2025-му
Німеччина планує ухвалити збільшення військової допомоги Україні цього року на 397 мільйонів євро, з огляду на погіршення ситуації на фронті.
«Зважаючи на постійне погіршення військової ситуації в Україні, існує серйозний ризик того, що Україна без істотно посиленої матеріальної підтримки може зазнати поразки у своїй оборонній кампанії», – йдеться у листі Міністерства фінансів, адресованому бюджетному комітету нижньої палати німецького парламенту.
Німеччина є другим після США донором військової допомоги Україні за загальними обсягами. Загалом у 2024 році Берлін вже оголосив про виділення Києву близько 7,5 мільярдів євро допомоги.
Водночас Німеччина планує скоротити свій бюджет допомоги Україні у 2025 році приблизно до 4 мільярдів євро. Такі заходи зумовлені вимогою заощадити кошти державного бюджету, а також вищезгаданими політичними мотивами, зокрема зростанням підтримки як крайньоправих, так і крайньолівих партій, дружніх до Росії.
Втім німецький уряд продовжує наполягати на тому, що він «повністю відданий» підтримці України «стільки, скільки це необхідно», й попри заплановані на наступний рік скорочення німецької військової допомоги Україні.
Чому Україні не дозволяють бити вглиб Росії західною зброєю
Країни Заходу не дозволяють Україні завдавати ударів по цілях вглибині міжнародно визнаної території Росії високоточними далекобійними системами, які вони постачають. На знятті цієї заборони вже багато місяців наполягає Київ, про це не раз говорили західні експерти, політики, колишні військові та союзники цих країн.
За підсумками візиту міністра закордонних справ Великої Британії Девіда Леммі та державного секретаря США Ентоні Блінкена до Києва у вересні Лондон міг зняти таке обмеження. Офіційно про це не повідомлялося, однак із посиланням на джерела про це написала газета The Guardian. Блінкен під час візиту також натякнув, що США можуть зняти заборону аналогічного застосування ATACMS. Однак, усупереч прогнозам, цього не сталося.
Сполучені Штати обмежили використання Україною далекобійної зброї через побоювання, що це може спричинити ескалацію війни та, можливо, спонукати Росію застосувати ядерну зброю.
У травні 2024 року Байден змінив політику США, дозволивши Україні запускати надані США ракети по Росії, щоб захистити себе від великого російського наступу в Харківській області. Але він зберіг обмеження на відстань, Україна може вражати цілі лише в регіонах поблизу свого кордону.
