Як живуть постраждалі від бойових дій і затоплення населені пункти Миколаївщини? Чи багато там залишилося місцевих жителів і чи є ті, хто повертається? Як постраждалі села готуються до зими і що турбує людей найбільше, зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Збройні сили України звільнили населені пункти Миколаївської області, які перебували в російській окупації, у листопаді минулого року. Зокрема, серед них – місто Снігурівка і село Афанасіївка. Громадянська мережа «Опора» у матеріалі, опублікованому 23 вересня, повідомила, що у Снігурівській громаді до повномасштабного вторгнення РФ в Україну проживали 23 тисячі жителів, а під час окупації – близько 7 тисяч. Після звільнення люди почали повертатися, і зараз у громаді живе вже близько 13 тисяч осіб. Втім, не всім є куди повертатися.
- В інтерв'ю миколаївському телеканалу «Март» у травні цього року начальник Снігурівської міської військової адміністрації Іван Кухта розповів, що від дій російських військових постраждали орієнтовно 1500 приватних будинків (це 50% житлового фонду), з них 260 не підлягають відновленню.
- Ще одним викликом для Снігурівської громади стало руйнування Каховської ГЕС. Внаслідок цього, як пише «Опора», затопило 12 сільських населених пунктів громади та місто Снігурівку. Вода піднялася більше ніж на 6 метрів. Загалом підтопило 375 будинків, з яких евакуювали близько 700 жителів, у тому числі дітей. В багатьох людей вода знищила практично все майно.
- У матеріалі також сказано, що найскладніша ситуація виникла тоді в Афанасіївці – селі, з трьох боків оточеному заплавами й озерами. З рештою території громади його з’єднували три мости, які внаслідок підтоплення пішли під воду. Через це Афанасіївка на кілька днів залишилася без транспортного сполучення та де-факто перетворилася на острів. У селі повністю затопило 75 приватних будинків, а загалом постраждав 171 будинок. Також вода залила городи, які були для мешканців джерелом харчів і способом заробітку.
Снігурівка: «люди хочуть додому»
Кореспондент «Новин Приазовʼя» відвідав Снігурівку й Афанасіївку, поспілкувався з місцевим населенням і розпитав, якою є зараз ситуація у цьому регіоні.
Так, жителі Снігурівки розповіли, що інфраструктура у місті поступово налагоджується, робота також є. Частина людей залишається за кордоном, але є й ті, які повертаються додому.
«Люди із задоволенням повертаються. Люди хочуть удома бути, всі сумують, хто далеко. Якби не було цих страхів, цих обстрілів, звичайно, люди хочуть повернутися, хочуть жити вдома. Зараз люди все ж намагаються відкривати магазини, повертаються, відкривають своє», – розповіла жителька Снігурівки Світлана Баніт.
«Власних коштів на відбудову немає»
Начальник Снігурівської міської військової адміністрації Іван Кухта розповів «Новинам Приазов'я», що зараз влада працює над тим, щоби місцеві жителі отримували компенсації за зруйноване житло. Своїх коштів для відбудови, каже, у громади немає.
Близько 375 будинків були затоплені, деякі зруйновані повністю, деякі підлягають відновленнюІван Кухта
«Зараз люди отримують компенсацію по «єВідновленню». Ми знаємо, що дуже постраждала Снігурівська територіальна громада не тільки від обстрілів, але й наслідків підриву Каховської греблі – близько 375 будинків були затоплені, деякі зруйновані повністю, деякі підлягають відновленню. Саме по будинках, які були під обстрілами, так і по будинках, які були підтоплені, працюють наші комісії, складають чек-листи.
Компенсація, яка надається через «єВідновлення», вже надходить до місцевих мешканців. Я думаю, що найближчим тижнем люди, житло яких зазнало пошкоджень під час повені, вони так само почнуть отримувати компенсації», – запевнив він.
«Воду підвозять»
Мережа водопостачання зазнала суттєвих пошкоджень через руйнування Каховської ГЕС, каже начальник адміністрації. До частини населених пунктів громади, де раніше люди користувалися приватними свердловинами, зараз воду підвозять.
«Після підриву Каховської ГЕС є населені пункти, в яких і до повномасштабного вторгнення не було централізованого водозабезпечення, вони використовували свої приватні свердловини. А вони (свердловини) були затоплені і їх не можна наразі використовувати, з цим є проблема. Тому що немає змоги ні фінансової, на по термінах змонтувати заново в селі центральну мережу водозабезпечення. Тому в цих населених пунктах працює підвіз води, а в загалом ситуація нормальна», – розповів Кухта.
Великою проблемою для Снігурівської громади залишається замінування території, додав він. Крім того, російські військові досі обстрілюють цей регіон.
Волонтерська допомога
Благодійний фонд «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» допомагає владі Снігурівки забезпечувати відновлення пошкодженого житла місцевих жителів. Регіональна координаторка фонду Анна Василенко розповіла, що співпраця з громадою стартувала з початку цього року. На сьогодні вже вдалося відремонтувати 135 об'єктів.
«Ремонти, які відбувалися, переважно невеликі та близько 10 – це були середні ремонти. Переважна категорія людей, яким ми допомагали – це літні люди, самотні, з інвалідністю. Ці люди мали пріоритетність. Переважно це була заміна вікон, вхідних дверей, міжкімнатних, балконний блок дуже часто замінювали людям. Також це роботи по ремонту даху», – зазначила Василенко.
Також фонд допомагає місцевим жителям готуватися до зими, розповідає координаторка. Зокрема, розпочинається доставлення 300 наборів брикетів по 2 тонни для пенсіонерів, які не мають можливості придбати собі паливо на зиму.
Волонтери кажуть, що також надають гуманітарну допомогу населенню громади, яке постраждало внаслідок руйнування Каховської ГЕС.
«Це проєкт Rapid response – швидке реагування на те, що відбулося при підриві Каховської ГЕС. В Снігурівці була створена соціальна пральня. Придбали необхідне обладнання, в тому числі 10 пральних машин, і люди мали можливість прийти та випрати свій одяг. За час, коли працювала ця соціальна пральня, близько 3 тисяч людей скористалися її послугами», – розповіла Василенко.
За її словами, в рамках зазначеного проєкту також надаються непродуктові набори – білизна, ковдри, засоби гігієни.
«Люди без хат, худоба без корму»
Село Афанасіївка розташоване поблизу Снігурівки. Місцеві жителі розповіли кореспонденту «Новин Приазовʼя», що у цьому селі основною проблемою також є відновлення житла. Втім, коли надійдуть кошти на відбудову, поки незрозуміло. З будівельними матеріалами зараз активно допомагають волонтери.
«Комісія їздила, описувала, визначала суму пошкодженого майна – і потім казали, що будуть нарахування, будуть давати сертифікати. Не гроші, а сертифікат, це добре. Я поїду, на нього куплю вікна, двері. Було б добре, якби протягом місяця давали, а не навесні. Якщо з документами все добре, то обіцяють швидко видати ці сертифікати», – каже місцевий житель Юрій Данілович.
Інша постраждала від повені жителька Афанасіївки Світлана Криндер розповіла, що ще ніхто обіцяні грошові нарахування не отримав.
«Обіцяють, що буде, що ми будемо серед перших, тому що наше житло визнали непридатним для проживання. То чекаємо. Зараз тільки стіни повисихали у нас, тільки висохло все. Це два місяці сохло, бо стіни товсті. Все попсувалось: підлога, двері, все», – поділилась жінка.
Не так шкода меблів в хаті, що попсувались, як оце корми. Все пропало – тонн 10 було ячменю з пшеницею, 2 тонни макухи, все повністю знищеноСвітлана Криндер
Вона каже, що село досі здригається від вибухів: «То не долітає, то перелітає. Корови тільки чують, що літак, вони, бідні, звуку цього бояться. А що за людей казати».
Також у селі є проблеми з утриманням господарства, розповідають місцеві жителі.
«Все сіно у нас пропало, ферма вистояла, сам каркас, а вся підлога, все обладнання, корми, все пропало. В нас охолоджувач був на тонну, все затонуло. Не так шкода меблів в хаті, що попсувались, як оце корми. Все пропало – тонн 10 було ячменю з пшеницею, 2 тонни макухи, все повністю знищено, 1,5 тисячі тюків сіна поплило. Ми не знаємо просто, чим корів годувати», – пояснює Світлана.
«Переправлялися на човнах»
Василь Хомко, староста Афанасіївського округу, розповів «Новинам Приазов’я», що до нього належать два села – Юрʼївка й Афанасіївка. Вони по-різному постраждали від затоплення, яке сталося внаслідок руйнації Каховської ГЕС.
«Афанасіївка більше постраждала, там більше підтоплених будівель, люди були в такій безвиході, тільки можна було човном або поромом переправитися на «велику землю». Село Юр'ївка на такому півострові розташоване, тому була можливість вийти з «водяного полону» і менша кількість будинків тут постраждали – 30 будинків, в Афанасіївці 75 будинків було затоплено», – згадав староста.
За його даними, в Афанасіївці проживає зараз 389 людей, у Юр'ївці – 471 людина. Електропостачання в окрузі почали відновлювати, щойно зійшла вода, каже староста. Проблему з водозабезпеченням намагаються вирішувати шляхом підвозу води.
Зробили дезінфекцію колодязів, промили їх до технічної водиВасиль Хомко
«З водою тут проблема більше глобальна – свердловини, колодязі були затоплені. Тут нам допомогли «Лікарі без кордонів» і французька організація. Вони надіслали своїх фахівців, які зробили дезінфекцію колодязів, промили їх до технічної води для того, щоб хоча б технічною можна було користуватися. Також свердловини, вони дезінфікуються, чистяться і запускаються в Юр'ївці та Афанасіївці. Питну воду підвозять регулярно і перебоїв немає», – стверджує староста.
Жителі Афанасіївки подають заявки як на відновлення житла, так і на відшкодування збитків від втрати врожаю, додав Хомко.
Благодатне: «зруйноване на 100%»
«Новини Приазовʼя» також відвідали село Благодатне, що у Миколаївській області. Воно тривалий час перебувало на лінії зіткнення, тобто під щоденними обстрілами. Під час бойових дій Благодатне декілька разів переходило під контроль від українських до російських військ і навпаки. Через обстріли у селі не залишилося жодного неушкодженого будинку. Попри це, місцеві жителі туди повертаються і намагаються власноруч відбудувати свої домівки.
Староста Партизанського старостату, до якого належить село Благодатне, Раїса Шульга у коментарі розповіла, що у цьому населеному пункті зараз живуть кілька десятків людей.
«Село зруйноване на 100 відсотків. Перші люди заїхали в березні, три фермери заїхали, і далі потрошку люди почали з'їжаться. В Партизанському на цей час – 96 домогосподарств, проживає 192 людини. Село відбудовується, діток у нас понад 20, влітку було 45, зараз виїхало багато, бо умов немає», – каже жінка.
Староста зазначила, що до повномасштабного вторгнення у Благодатному і Партизанському проживали майже тисяча людей. Зараз залишилося 217.
У Благодатному я не знаю, що буде. В мене душа болить, і я людей розумію, а нічого зробить не можемоРаїса Шульга
«Є і такі люди, що приїхали, а нема де жити. От, наприклад, в Благодатному я не знаю, що буде. В мене душа болить, і я людей розумію, а нічого зробить не можемо. Обіцяли, що будуть відбудовувати тут, у Партизанському, таке містечко буде для них, щось затихла ця ідея. Вже передумали, сказали, що будуть відбудовувати їм 4 на 8 метрів літні кухні, а коли воно буде, як вже зима? Школа, клуб, медпункт – все розвалено. Церква була там, теж все розбите і на Партизанському, і на Благодатному. Дві людини накрили літні кухоньки й там живуть», – каже жінка.
Поки села перебували у зоні бойових дій, через обстріли загинули деякі місцеві жителі, розповіла вона. Зараз люди забезпечуються водою і харчами і налаштовуються зимувати, додала Шульга.
Безлюдне Благодатне: зруйноване життя села, яке тричі окупувала армія РФ (фотосвідчення)
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
Форум