Наскільки доступними для людей з інвалідністю є міста Приазов'я? Що потрібно змінити, на думку місцевих активістів, аби покращити рівень доступності? Чи змінюється з роками рівень інклюзії в українському суспільстві? Про це говорили в ефірі програми «Новини Приазов’я» на Радіо Свобода.
- В грудні 2021 року гpoмaдcькa opгaнiзaцiя «Дocтупнo.UA» визнaчилa рeйтинг дocтупнocтi 19 мicт Укpaїни. Aктивicти зa дoпoмoгoю eкcпepтiв poзpoбили мeтoдoлoгiю пepeвipки мicт нa дocтупнicть для людей з інвалідністю.
- Cepeд кaтeгopiй, зa якими oцiнювaли мicтo нa бeзбap’єpнicть, були ЦНAПи, будiвлi мicькиx paд, цeнтpaльнi лiкapнi, тpoтуapи, пepexpecтя, пepexoди, гpoмaдcький тpaнcпopт, зaклaди xapчувaння (з вбиpaльнeю), aптeки, cупepмapкeти, пpoдуктoвi мaгaзини, торгові центри тa вeлoдopiжки.
- У рeйтингу дocтупнocтi мicт Укpaїни, зa вepciєю «Дocтупнo.UA», перше місце посів Мapiупoль, його рейтинг складає 19,61%. На другому мicці – Чepнiгiв, доступність цього рівня складає 19,46%, на третьому – Житoмиp з рейтингом 18%. Xepcoн посів 14-е місці з рейтингом 6,45%.
- Фізична безбар’єрність – це коли об’єкти фізичного оточення доступні для всіх соціальних груп, незалежно від віку, стану здоров’я, інвалідності, майнового стану, статі, місця проживання та інших ознак.
«Дискримінації» у Херсоні
Дo Xepcoнa пpeдcтaвники ГO «Дocтупнo.UA» нa чoлi з кepiвникoм Дмитpoм Щeбетюкoм зaвiтaли навесні минулого poку. В організації зазначили, щo у мicтi є пpoблeми з мaлoю кiлькicтю пoнижeнь, вiдcутнi вeлoдopiжки тa пoгaнo пpaцює гpoмaдcький тpaнcпopт пicля 20:00. З позитивних моментів, за словами активістів, – увaга з боку влади до питання доступності. Втім, малодоступними залишаються зaклaди xapчувaння в Xepcoнi. Представники організації уточнили, що пepeвipили 27 лoкaцiй, i лишe три з них виявилиcя дocтупними для людей з інвалідністю. Як результат, з мoжливиx 3500 бaлiв Xepcoн нaбpaв лишe 436.
Голова місцевої громадської організації людей з інвалідністю «Велід» Віктор Булка погоджується з низькою оцінкою доступності Херсона.
Є проблема навіть щодо роботи громадського транспортуВіктор Булка
«На даний час складна ситуація з доступністю для маломобільних груп населення, у тому числі людей з інвалідністю. Ми в повсякденному житті щодня стикаємося з проблемами доступності і дійсно, як було зазначено в дослідженні, є проблема навіть щодо роботи громадського транспорту», – сказав він під час ефіру.
Активіст зауважив, що міська рада закупила кілька тролейбусів, однак їх недостатньо: «Ми, як громадська організація по захисту прав людей з інвалідністю, наголошуємо на тому, що вони мають охоплювати всі три райони міста. Люди з інвалідністю живуть по всьому місту. За даними статистики, у Херсоні понад 17 тисяч таких осіб, які потребують доступу до послуг, зокрема до транспортної мережі».
Він також зазначив, що в місті фіксують випадки, які активіст назвав дискримінацією, щодо людей з інвалідністю.
«Минулого року ми розглядали скаргу від людини, яка пересувається на кріслі колісному. Вона стикнулася з тим, що кондуктор не захотіла опускати спуск, щоб людина заїхала, водій дуже грубо поводився, казав, що не встигає. Врешті, вона не змогла скористатися транспортом. Відбулася дискримінація», – поділився активіст з Херсону.
Управління транспорту та зв’язку має проводити навчання, як супроводжувати людей з інвалідністюВіктор Булка
Для протидії подібній дискримінації, на думку Булки, «управління транспорту та зв’язку має проводити навчання, як супроводжувати людей з інвалідністю та маломобільні групи населення. Мають відбуватися навчання щодо толерантного ставлення до таких людей».
Міська рада підписала меморандум про співпрацю з громадською організацією, яку очолює Віктор Булка.
«Потроху починають нас чути. Вони реагують, але тільки цього недостатньо. Вони оголошують догану, проводять роз’яснювальну роботу з винуватцями конфліктних ситуацій», – каже він.
У листопаді минулого року в Херсонській обласні державній адміністрації відбулося засідання комітету щодо забезпечення доступності осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до об’єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури.
В ОДА повідомили, що під час засідання обговорили питання щодо безбар’єрного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення на третій поверх будівлі комунального закладу «Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара», до приміщень комунального закладу «Херсонський фаховий спортивний коледж» Херсонської обласної ради, до будівлі Центру діагностики Херсонської обласної клінічної лікарні.
Також, зазначається, що серед питань обговорювали створення умов доступності громадського транспорту, об’єктів транспортно-дорожньої інфраструктури, дорожнього сервісу, у тому числі щодо створення безбар’єрного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до автостанції.
Успіх Маріуполя
«Можливо, ми ще не найкраще місто, але точно в першій трійці. В останні п’ять років відбулися великі зміни у місті. Все це завдяки тому, що міський комітет доступності активізував свою роботу у співдружності з архітектурними бюро та відділами. Сьогодні у нас жодна реконструкція та будівництво не починається без узгодження та обговорення з міським комітетом доступності, до складу якого входять представники всіх районних організацій міста», – так прокоментувала в ефірі нагальний стан справ у Маріуполі голова Лівобережної районної організації людей з інвалідністю Галина Гур’єва.
Складнощі, за її словами, бувають під час реконструкції старих будівель.
Вагому роль у питанні доступності грає і людський факторГалина Гур'єва
«Ми узгоджували побутові кімнати для гігієни з проєктантами. Часто несучі стіни не дозволяють розширити двірний отвір. Проєктанти в такій ситуації кажуть нам «ні», але ми запрошуємо підрядника, який знаходить альтернативні рішення, наприклад – розмістити двері в іншому місці», – розповіла Гур'єва
На думку активістки, вагому роль у питанні доступності грає і людський фактор.
Як зазначено на сайті Маріупольської міської ради, мер Маріуполя Вадим Бойченко підписав меморандум про розвиток безбар’єрної архітектури, який спрямований на створення рівних можливостей та розбудову універсального публічного простору, дружнього до маломобільних груп населення. В міськраді стверджують, що кожна реконструкція та капітальний ремонт проводиться з урахуванням всіх елементів доступності.
Зазначається, що містом їздить транспорт з низькою підлогою та відкидним пандусом, а також впроваджуються нові соціальні сервіси, створюються умови для отримання безбар'єрної освіти та занять спортом. Також незабаром у Маріуполі обіцяють відкрити сучасний та найдоступніший басейн в Україні.
Що в містах Приазов’я, які не потрапили до рейтингу?
На думку директорки Бердянського центру реабілітації дітей з інвалідністю Веронікі Гребенщикової, ситуація із доступністю в місті не найкраща: «Не дивлячись на все зроблене, попереду ще багато роботи».
Центр Генічеська також не є доступним для маломобільних груп населення, каже вона.
«Низькопідлогові автобуси є, але щоб ними користувалися, я не бачила, тому що зазвичай транспорт переповнений і туди неможливо заїхати на кріслі колесному, або мамі з візочком», – констатує очільниця центру реабілітації.
Але, до прикладу, будівля Бердянського міськрайонного суду оснащена пандусами на вході та першому поверсі, окремим розширеним входом, ліфтом та спеціально обладнаним туалетом.
Виконавчим комітетом Бердянської міської ради створено соціальний проєкт «Мапа доступності». Вона дозволяє побачити всі об’єкти, які доступні для осіб з інвалідністю та маломобільних груп. У Бердянську також проводиться моніторинг ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення.
У травні минулого року Генічеська територіальна громада отримала «мобільні кейси» для надання адмінпослуг. Вони мають допомогти маломобільним верствам населення та жителям віддалених від ЦНАПів населених пунктів отримувати адмінпослуги прямо на місці, не відвідуючи ЦНАП.
Минулого року в Україні схвалили Національну стратегію зі створення безбар’єрного простору до 2030 року за шістьма основними напрямками: фізична, інформаційна, суспільна, економічна, цифрова та освітня безбар’єрність. Згідно з документом, починаючи з 2022 року розроблятимуть та подаватимуть Кабінетові міністрів України проєкт дворічних планів заходів з реалізації Національної стратегії, схваленої цим розпорядженням.
