Після анексії Росією Криму на півострові простежується тенденція щодо витіснення місцевого населення, зазначається у доповіді «Політичні переслідування у Росії: 6 місяців 2017 року», опублікованій у суботу, 15 липня. Російські автори доповіді, які вважають Крим «приєднаним до Росії», називають півострів «позаправовою територією», що, зокрема, зумовлено, на їхню думку, відсутністю повноцінного доступу на півострів правозахисників та журналістів, у першу чергу українських.
«Так, упродовж усього періоду від моменту проведення референдуму про приєднання чітко простежується тенденція до витіснення з півострова корінного населення, у першу чергу кримських татар і кримськотатарських активістів, формуються несумісні зі звичайним життям умови існування частини населення, що зберегла українське громадянство, відмовившись від прийняття російського», – мовиться у документі, опублікованому на сайті Фонду Бориса Нємцова.
Загалом автори доповіді умовно виділяють кілька груп переслідуваних кримчан: це кримські татари, керівники і члени Меджлісу, реальні та ймовірні учасники забороненої в Росії організації «Хізб ут-Тахрір», фігуранти так званої «справи 26 лютого» про зіткнення учасників проросійського і проукраїнського мітингів у Сімферополі, проукраїнські активісти, кримські журналісти та кримчани, які відмовились від примусового присвоєння їм російського громадянства. Однак, мовиться у доповіді, цей поділ є умовним, бо часто переслідувані люди виявляються фігурантами кількох кримінальних справ одночасно.
Окремо в доповіді описані випадки тиску на адвокатів фігурантів згаданих справ, правозахисників та журналістів, які їх висвітлюють.
Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму й Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав закон про це. Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова й називає це «відновленням історичної справедливості». Схожої думки дотримується й більшість російських правозахисників, навіть ті, які критикують порушення прав людини на півострові.
