Радіо Свобода робить огляди знакових цитат провідних кандидатів у президенти України протягом останніх п’яти років. Черговий огляд присвячений Олександру Вілкулу – колишньому віце-прем’єр-міністру в уряді Азарова і лідеру партії «Опозиційний блок». За попередні п’ять років він послідовно критикував політику влади, засуджував спроби закрити канали NewsOne і «112 Україна» і закликав перейменувати Дніпропетровськ на Дніпропотровськ.
2014
«Полювання на відьом»
11 березня 2014 року, коли ще й місяця не пройшло після розстрілів на Майдані і втечі Віктора Януковича, а російський спецназ без розпізнавальних знаків вже взяв під контроль парламент Криму і заблокував українські військові частини, Олександр Вілкул (який два тижні тому ще був віце-прем’єр-міністром в уряді Миколи Азарова), закликав нову владу об’єднатися, щоб , за його словами, зберегти територіальну цілісність.
«Для збереження цілісності України необхідно об’єднатися і забути політичні розбіжності. Але замість цього нова влада влаштовує «полювання на відьом». Проти опозиції почалися політичні репресії – затриманий Михайло Добкін. Це дестабілізує ситуацію не тільки на Південному Сході, але й по всій країні», – заявив колишній член уряду Азарова і закликав звільнити Добкіна.
Михайла Добкіна затримали в Києві 10 березня за підозрою у зазіханні на територіальну цілісність і недоторканність України з боку представника влади. Втім, того ж року справу закрили.
2015
Про торгівлю з Росією
У травні 2015 року Вілкул, який поміж іншого входить до парламентського комітету з питань євроінтеграції, прокоментував пріоритети України в зовнішній економічній політиці. Він висловив думку, що Україна має співпрацювати з Європою, однак не обмежуватися цим ринком.
У нас третина товарообігу з Європейським Союзом, третина – зі східними сусідамиОлександр Вілкул
«Давайте згадаємо останню заяву пану Нуланд, яке було тиждень тому, і яка чітко сказала, що Україна в економічному плані не може не співпрацювати з Росією… У нас третина товарообігу з Європейським Союзом, третина – зі східними, скажімо так, сусідами, з Митним союзом. Це говорить лише про одне, що Україна має бути, звісно, мирною країною, територіально цілісною країною, але економічно вона повинна співпрацювати з усіма країнами», – заявив Вілкул.
Оригінал такої заяви тодішньої помічниці державного секретаря США з питань Європи та Євразії Вікторії Нуланд знайти не вдалося. Щодо торгівлі з Росією Вілкул додав, що «необхідно розділяти товари військового і невійськового призначення».
«Наприклад, продукція машинобудівництва в нас 50% експортується в Росію. Одне не суперечить іншому насправді».
Вибори мера
«Якби я чогось боявся, я б не балотувався на посаду мера Дніпропетровська»
Восени 2015-го Вілкула викликали на допит до Генеральної прокуратури. Деталі справи не розголошувалися, сам народний депутат послався на таємницю слідства. Однак він пов’язав виклик зі своєю участю у виборах мера Дніпра (тоді Дніпропетровська).
«Якби я чогось боявся, я б не балотувався на посаду мера Дніпропетровська. За два тижні, коли люди мене підтримають і я стану мером Дніпропетровська – я в це вірю – я складу депутатський мандат, в мене не буде депутатської недоторканності», – сказав тоді кандидат в мери журналістам.
На питання, із чим саме може бути пов’язаний тиск, він відповів: «я ж опозиціонер». Але допит не призвів до обвинувачення, а вибори Вілкул програв. Головою Дніпра став Борис Філатов.
2016
«Перейменувати місто Дніпропетровськ у місто Дніпропетровськ»
Про зміну назви міста Дніпропетровськ на Дніпро говорили вже давно, а після Революції гідності і початку декомунізації дискусія отримала новий поштовх. Законодавчо перейменування закріпили 2016 року. Олександр Вілкул був проти зміни назви – він стверджував, що 90% дніпрян такої ж думки.
«Давним-давно назва Дніпропетровськ в мешканців цього міста не асоціюється з революціонером Григорієм Петровським. Назва «Дніпропетровськ» – це власна назва. Але тим не менш у нас є закон про декомунізацію, який якщо вже є, то виконується. Тому я запропонував дуже нормальний альтернативний варіант: перейменувати місто Дніпропетровськ у місто Дніпропетровськ на честь нашої великої річки Дніпро і на честь святого Петра. Фактично лишилася б така ж назва», – сказав Вілкул у сесійній залі Верховної Ради.
Тоді ж він зареєстрував відповідний законопроект, який досі має статут «наданий для ознайомлення». Вілкул стверджував, що зміна назви Дніпра викликала «соціальну напругу» в місті.
«В Україні йде громадянська війна, одну зі сторін підтримує Росія»
Влітку 2016 року Вілкул мав чергову нагоду прокоментувати російську агресію на сході Україні в інтерв’ю з ведучою «5 каналу» Яніною Соколовою. Зокрема вона спитала, чи вважає він Росію країною-агресором.
«Я згоден, що в Україні йде громадянська війна, одну зі сторін якої підтримує Російська Федерація», – сказав народний депутат. На здивоване питання Соколової «Громадянська війна?» він теж відповів питанням:
«А ви хочете сказати, що там не живе 7 мільйонів громадян України?».
При цьому Вілкул, як і його тодішній колега по партії Юрій Бойко, висловлювався на підтримку Мінських угод і називав їх єдиним виходом із конфлікту.
Читайте також: Кандидат Бойко: 10 цитат за 5 років
2017
«Нам треба думати, як зробити Україну великою»
Олександр Вілкул був серед тих українських політиків, які змогли собі дозволити поїхати до Вашингтона на інавгурацію 45-го президента США Дональда Трампа. Звідти ж він вийшов в ефір каналу «112 Україна». За словами Вілкула, зустрічі з американськими партнерами підштовхнула його до висновку, що країна потребує нової стратегії.
«Нова стратегія – це національний прагматизм, це думати про наші національні інтереси, показувати результати, показувати результати в реформах, закінчувати війну і бути нормальним, стабільним, передбачуваним партнером. В нас є антикризовий план, зрозуміла стратегія дій, тому з нами говорять, і ми будемо працювати, тому що що сьогодні говорив Трамп? Він звертався до кожного американця, він виграв із лозунгом «Зробимо Америку знову великою!». Він казав: «Я дам робочі місця, поверну виробництва в Америку». А нам треба думати, як зробити Україну великою», – заявив він.
На питання журналістки про вартість поїздки політик відповів, що приїхав «не як турист», а перебуває у Штатах із робочою поїздкою. При цьому екс-голова Служби розвідки України Микола Маломуж розповідав Радіо Свобода, що квиток на інавгурацію коштував від 10 до ста тисяч доларів.
Про необхідність «нової стратегії» Вілкул скаже ще раз за кілька місяців – коли коментуватиме вибори президента Франції.
«Треба мати мужність відмовлятися від принизливих умов» – про МВФ
Вілкул, як і низка інших політиків табору опозиції, критикує програми співпраці Києва з Міжнародним валютним фондом, хоча саме за президентства Віктора Януковича Україна отримала від МВФ найбільше грошей, аніж за всі роки до того.
У березні 2017 року Вілкул виступає із критикою умов, на яких МВФ надає макрофінансову допомогу Україні.
Необхідно брати гроші з економіки, що працює, а не ходити по всьому світу з простягнутою рукоюОлександр Вілкул
«Кабінет міністрів підписує нікому невідомі меморандуми з МВФ, зобов’язуючись продавати українську землю, щоб зробити кріпосними українців, при цьому Кабінет міністрів зобов'язується провести пенсійну реформу, збільшити чи то пенсійний вік, чи то пенсійний стаж», – сказав він із трибуни. Перед тим кілька депутатів (серед них – іще один кандидат у президенти Юрій Тимошенко) підійшли до трибуни і вступили з колегою в суперечку, тому що він виступав російською.
Наостанок Вілкул пообіцяв, що його фракція вимагатиме відставки уряду «за зраду інтересів України» при підписанні меморандуму про співпрацю з МВФ.
2018
Відповідь Вакарчуку
Через три місяці після того, як музикант Святослав Вакарчук оприлюднив відеозвернення зі своїм баченням розвитку України, Олександр Вілкул вирішив йому відповісти. Він записав відео у схожому форматі, стоячи на тлі книжкових полиць. Серед інших пунктів Вілкул не погодився зі словами музиканта про те, що в економічних негараздах винні не тільки політики, а й всі українці, адже «сподівались на черговий прихід чергового «месії».
«Святослав засуджує українців за відсутність ініціативи, очікування Месії, і перекладає відповідальність з влади на сам народ. Вакарчук, вочевидь, забуває про те, що влада може майстерно маніпулювати і обманювати народ. Скажу більше: немає нічого поганого в тому, що люди покладають певні надії на тих, кому на виборах довіряють владу. А як інакше? Ну що неправильного в тому, що люди чекають від влади і держави чесної праці, гідних зарплат і пенсій, просто створення людських умов для життя?», – сказав у зверненні Вілкул.
Він також назвав свій варіант стратегії для України, зокрема створення «уряду національної єдності», деполітизацію правоохоронних органів і боротьбу з корупцією.
«Цензура і диктатура»
Так Вілкул охарактеризував рішення Верховної Ради щодо каналів «112 Україна» і NewsOne. У жовтні 2018 року Верховна Рада ухвалила постанову, якою запропонувала Раді національної безпеки і оборони ввести санкції проти компаній-власників цих каналів. Лідер «Опозиційного блоку»і його колега Нестор Шуфрич зареєстрували постанову про скасування цього рішення парламенту, проте депутати за неї не проголосували. Вілкул назвав це «ганьбою українського парламентаризму».
Читайте також: РНБО розгляне санкції проти «112» та «Newsone», як тільки отримає документи з Ради – Турчинов
«На сьогодні, напевно, вже всім стало зрозуміло, що людей на Майдані просто обдурили. Навіть тим, хто був на Майдані, стало зрозуміло, що їх просто обдурили. Обіцяли європейські стандарти. Європейські стандарти – це свобода слова, а вони запроваджують цензуру і диктатуру», – сказав він, коментуючи ситуацію журналістам NewsOne.
Принагідно Вілкул розкритикував також мовну політику і «втручання влади в справи релігії» і порівняв сучасну Україну з Німеччиною 30-х років 20 століття.
Втім,обидва телеканали, в ефірах яких опозиційні політики, щодня, не добираючи слів, критикують чинну владу досі працюють.
2019
«Має бути проведена повна гуманітарна децентралізація»
В березні 2019 року Вілкул дав інтерв’ю блогеру Анатолію Шарію, який проживає поза межами України. Шарій поміж іншого спитав, як кандидат у президенти бачить реінтеграцію Донбасу після завершення бойових дій, адже «там живуть люди, для яких герой – це (вбитий ватажок бойовиків «ДНР» – ред.) Моторола». Вілкул висловив думку, що реінтеграція вимагатиме компромісів.
«Кому ж не очевидно, що донеччани точно не захочуть перейменовувати вулицю Артема на проспект Степана Бандери? Тому я й кажу, що має бути проведена повна гуманітарна децентралізація, це в тому варіанті, який я пропоную. Хай кожен регіон сам ухвалює рішення, які свята святкувати, які пам’ятники ставити і яка може бути друга офіційна регіональна мова. І як буде, до речі, називатися місто і область», – сказав він.
Як приклад Вілкул навів традицію смолоскипної ходи на 1 січня на честь дня народження Степана Бандери (хода проводиться і в інших містах – ред.). Для нього ж, за його словами, «святе все, що пов’язане з 9 травня. І я точно не хочу, щоб приїздили до мене і розповідали, як мені жити».
